Меларен — Вікіпедія

Меларен (Mälaren)
швед. Mälaren
Меларен (Mälaren)
Мальовничий берег Меларена
Мальовничий берег Меларена
59°30′ пн. ш. 17°12′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 17.200° сх. д. / 59.500; 17.200
Розташування
Країна  Швеція
Регіон лен Стокгольм
лен Уппсала
Вестманланд
лен Седерманланд
Розташування Mälaren.png
Прибережні країни Швеція
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 1140  км²
Висота 0,7 [1] м
Глибина середня 13  м
Глибина макс. 64  м
Довжина 120 км
Ширина 65 км
Берегова лінія 1172 км
Об'єм 14 300 000 000 кубічний метр
Вода
Період оновлення 2,2 рік[2]
Басейн
↑ Водний басейн Norrström basind
Вливаються Арбугаон, Ескільстунаон, Гедстреммен, Кольбексон, Свартон
Витікають Норрстрем
Площа басейну 21 460 км²
Країни басейну Швеція
Інше
Міста та поселення Стокгольм, Седертельє, Чепінґ, Вестерос, Ескільстуна, Уппсала, Еншопінґ, Больста, Сіґтюна
Острови Селайон
Geonames 2693132
Мапа озера Меларен
Мапа озера Меларен
Мапа озера Меларен
Меларен. Карта розташування: Швеція
Меларен
Меларен (Швеція)
Мапа
CMNS: Меларен (Mälaren) у Вікісховищі

Меларен — озеро в середній Швеції, в ленах Стокгольм, Уппсала, Седерманланд та Вестманланд. Третє за площею озеро країни (після Венерна та Веттерна) [3]. Площа 1140 км², максимальна глибина 64 м, простягається на 120 км зі сходу на захід. Озеро впадає у Балтійське море через свої природні виходи Норрстрем і Седерстрем (обігаючи острів Стадсгольмен), а також через штучний канал Седертельє та водний шлях Гаммарбіледен[en]. Найсхідніша бухта Меларен, у центрі Стокгольма, називається Ріддарф'ярден. Озеро розташоване у Свеаланді і межує з провінціями Уппланд, Седерманланд, Нерке і Вестманланд. Два найбільших острова у Меларені — Селайон[en] (91 км²) і Сваршйоландет[en] (79 км²).

На березі Меларена розташовано багато шведських міст, зокрема столиця країни — Стокгольм. У долині Меларену розташовані найродючіші землі Швеції.

Поселення доби вікінгів Бірка на острові Б'єрке[en] і Ховгорден на сусідньому острові Адельсьо[en] з 1993 року входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, як і палац Дроттнінггольм на острові Ловен[en]. Курган Бйорна I Залізнобокого знаходиться на острові Мунсе.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Етимологічне походження назви «Mälaren» походить від давньоскандинавського слова «mælir», яке з'явилося в історичних записах в 1320-х роках і означає гравій. [4] Раніше озеро було відоме як «Lǫgrinn», що в перекладі з давньоскандинавської означає «Озеро». [5]

Геологія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Середньошведська низовина

До кінця останнього льодовикового періоду близько 11 000 років тому більша частина Північної Європи та Північної Америки була покрита льодовиковими щитами товщиною до 3 км. Наприкінці льодовикового періоду, коли льодовики відступили, земля пригнічена величезною масою льодовикового покриву зазнала розвантаження що призвело до післяльодовикового відскоку. Спочатку відскок був швидким, приблизно 7,5 см/рік. Цей етап тривав близько 2000 років і відбувався під час руйнації льодовика. Після завершення дегляціації підйом сповільнився приблизно до 2,5 см/рік, а після цього експоненціально зменшився. Сьогодні типові темпи підйому становлять близько 1 см/рік або менше, і дослідження показують, що відскок триватиме ще приблизно 10 000 років. Загальне підняття від кінця зледеніння може становити до 400 м.

В епоху вікінгів Меларен був затокою Балтійського моря, [6] [7] і морські судна могли плавати озером далеко вглиб Швеції. Бірка зручно знаходилася поблизу торгових шляхів через канал Седертельє. Через післяльодовиковий відскок канал Седертельє та гирло затоки Ріддарф’єрден стали настільки мілководними приблизно до 1200 року, що кораблі змушені були розвантажувати свої вантажі біля входу, і поступово затока перетворилася на озеро. [8] Занепад Бірки і подальше заснування Стокгольму у точці впадіння Ріддарф’єрдену частково через відскок після льодовика, який змінив топографію басейну Меларен. На початок 2020-х поверхня озера в середньому становить 0,7 м над рівнем моря.

Фауна

[ред. | ред. код]

В озері зустрічається понад 30 видів риб, а саме окунь звичайний, лящ, колючка триголкова, верховодка звичайна і щука. Серед птахів найрозповсюдженими є: крячок річковий, мартин сріблястий, мартин звичайний, мартин сизий, крижень, чернь чубата, казарка канадська, звичайний гоголь, мартин чорнокрилий, набережник, орлан-білохвіст, гуска сіра, казарка білощока, гагара чорношия, крех середній та нерозень.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mälaren. // Sjöareal och sjöhöjd [Архівовано 2012-11-15 у Wayback Machine.]. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 489. (швед.) — на сайті SMHI [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] Шведського інституту метеорології й гідрології.
  2. ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-13
  3. ↑ Mälaren на сайті Nationalencyklopedin [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.] шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
  4. ↑ ”Mälaren [Архівовано 19 червня 2018 у Wayback Machine.]”. Nationalencyklopedin. Accessed 4 November 2016.
  5. ↑ Grimes, Heilan Yvette. The Norse Myths. P.285, 286
  6. ↑ Landhöjning och bebyggelse i nordligaste Uppland (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2022.
  7. ↑ Friman, Helena, Söderström, Göran. (2008). Stockholm: en historia i kartor och bilder.
  8. ↑ Om Mälaren. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  9. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меларен


Швеція Це незавершена стаття з географії Швеції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меларен&oldid=38461245