Фрея — Вікіпедія

Фрея
Freyja
Фрея їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852)
Скандинавська богиня родючості
Міфологіяскандинавська
В інших культурахІштар
МісцевістьСкандинавія
ЗгадкиМолодша Едда
БатькоНйорд
Брати/сестриФрейр
ДітиҐерсемі та Гносс
АтрибутиКолісниця, запряжена двома котами; Чарівне намисто Брісінґамен
Частина відскандинавська міфологія і Ásynjurd[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фрея (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Ньйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу й привабливості у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель». У міфології слов'янського народу є схожа на неї богиня Лада. У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли бажали отримати хороший урожай чи народити дитину.

Фрея належить до клану старших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками й Фрея, Фрейр та Ньйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрея вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрея обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зі своїх коханців, Оттара, вона перетворила на кабана.

Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрея мала чоловіка на ім'я Одур чи Од. Про Од було запропоновано ряд теорій, котрі, як правило, розглядають його іпостасью божества Одіна через їх подібність. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрея плакала сльозами з червоного золота, та мандрувала «серед дивних народів», шукаючи Ода[2]. У ранній період германської міфології Фрея та Фріґґ чітко не відрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.

Фрея є чаклункою і вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може перетворитись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила Локі, коли він літав визволяти Ідунн.

Окрім любові, Фрея є богинею родючості, врожаю і жнив. Жнива бувають різними й у Фреї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива.

Фреї належить 1-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).

Походження імені

[ред. | ред. код]

Ім'я Фрея давньоскандинавською означає «пані, господиня»[3]. Воно походить від прагерманського іменника жіночого роду *frawjōn («пані, володарка») та споріднене давньосаксонському frūa («дама, володарка») або давньоверхньонімецькому frouwa («пані»). Фрея також етимологічно близька до імені Фрейр, що означає «володар» давньоскандинавською[4]. Таким чином, теонім Freyja може бути епітетом за походженням, замінюючи особисте ім'я[5].

Альтернативні імена

[ред. | ред. код]

У давньоскандинавських джерелах Фрею також називали іншими іменами.

Ім'я Значення імені Твір Нотатки
Gef та, що дарує Видіння Ґюльві, Тула про імена Ім'я, ймовірно, означає «та, що дає/дарує» (процвітання або щастя) і, як правило, вважається пов'язаним з іменем богині Гефйон, але етимологія імені Гефйон є предметом суперечок. Вчений Річард Норт припускає, що давньоанглійське geofon і давньоскандинавське ім'я Gefjun і ім'я Freyja Gefn можуть походити від германської богині gabia, яка пов'язана з морем, чиє ім'я означає «та, що дає».
Hörn лляна Видіння Ґюльві, Тула про імена З'являється у шведських топонімах Härnösand, Härnevi та Järnevi, що походять від реконструйованого давньоскандинавського топоніма *Hörnar-vé (що означає «Hörn's vé»)[6]. Крім того, ім'я Горн також з'являється як ім'я жінки-троля в Тулі про імена
Mardöll Існує два варіанти перекладу «та, що освітлює морський шлях» і «та, що змушує хвилюватись море»[6]. Видіння Ґюльві, Тула про імена Може бути пов'язене з ім'ям бога Heimdallr[6].
Skjálf гримуча Тула про імена Це ім'я дочки фінського короля в сазі про Інглінга. Завдяки зображенням намиста у фінській казці Ск'яльфа може існувати зв'язок між двома іменами[6].
Sýr свиноматка Видіння Ґюльві, Тула про імена, Мова поезії Свиня була важливим символом у жертвоприношеннях, пов'язаних з культом Фреї та її брата Фрейра.
Thröng та, що створює/йде у натовпі, натовп Мова поезії
Thrungva та, що створює/йде у натовпі, натовп Тула про імена
Valfreyja Фрея з вбитими, жінка з вбитими Сага про Ньяла Це ім'я зустрічається в сазі про Ньяла[7]
Vanadís дитина ваніра(ів) Мова поезії Це ім'я означає дитина ванірів[8]. Саме на честь цього і мені Фреї був названий хімічний елемент ванадій[9].

Вплив на культуру

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрея

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 36–37. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
  2. ↑ Faulkes, 1987, с. 29—30.
  3. ↑ Vries, Jan de (1977). Altnordisches Etymologisches Worterbuch (нім.). Brill Archive.
  4. ↑ Internet Archive, Vladimir E. (2003). A handbook of Germanic etymology. Leiden ; Boston : Brill. ISBN 978-90-04-12875-0.
  5. ↑ Billington, Sandra; Green, Miranda (1999). The Concept of the Goddess (англ.). Routledge. ISBN 978-0-415-19789-2.
  6. ↑ а б в г Simek, Rudolf (1996). Dictionary of Northern Mythology (англ.). D.S. Brewer. ISBN 978-0-85991-513-7.
  7. ↑ Grimm, Jacob (1882). Teutonic Mythology. London: G. Bell and Sons.
  8. ↑ Faulkes, Anthony (1987). Edda.
  9. ↑ Sefström, N. G. (1 січня 1831). Ueber das Vanadin, ein neues Metall, gefunden im Stangeneisen von Eckersholm, einer Eisenhütte, die ihr Erz von Taberg in Småland bezieht. doi:10.1002/andp.18310970103. Процитовано 24 березня 2024.
  10. ↑ Schön, Ebbe. (2004). Asa-Tors hammare, Gudar och jättar i tro och tradition. Fält & Hässler, Värnamo. p. 228.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Дракон Це незавершена стаття з міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрея&oldid=42420716