Кісі Нобусуке — Вікіпедія

Кісі Нобусуке
яп. 岸信介
Ім'я при народженніяп. 佐藤信介
Народився13 листопада 1896(1896-11-13)[1][2][…]
Yamaguchid, Yoshiki districtd, префектура Ямаґучі, Японія
Помер7 серпня 1987(1987-08-07)[1][2][…] (90 років)
Токіо[d], Токіо, Японія
Похованнякладовище Фудзіd
Країна Японія
 Японська імперія
Місце проживанняҐотемба[4][5]
Діяльністьполітик, дипломат, шпигун, бюрократ
Alma materТокійський імператорський університет[d], Перша вища школаd, Вища школа префектури Ямагучіd і Токійський університет
Знання мовяпонська
ЗакладМіністерство торгівлі та промисловості Японіїd
Посадачлен Палати представників Японії[d], прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії, міністр оборони Японії[d], міністр закордонних справ Японії[d] і державний міністр без портфелюd
ПартіяЛіберально-демократична партія Японії
БатькоХідесуке Сатоd
МатиСігейо Сатоd
РодичіАбе Сіндзо
Брати, сестриСато Ейсаку і Ітіро Сато
У шлюбі зЙосіко Кісіd[6]
ДітиЙоко Абеd і Нобукадзу Кісіd
Автограф
Нагороди

Кіші Нобусуке (яп. 岸 信介; 13 листопада 1896(18961113), Табусе — 7 серпня 1987, Токіо) — японський державний діяч. Дід колишнього прем'єр-міністра Японії Абе Сіндзо та міністра оборони Кіші Нобуо.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Токійський університет (1920).

У 1941 увійшов до кабінету Тодзьо Хідекі як міністр торгівлі та промисловості.

Після того як 1 листопада 1943 створено Міністерство військового постачання, Кісі призначений заступником міністра. У зв'язку з тим, що на чолі міністерства офіційно стояв сам Тодзьо, фактично на Кісі покладено керівництво поточними справами міністерства і всіма питаннями постачання японської армії і флоту.

У 1944 разом з кабінетом вийшов у відставку.

Після закінчення війни був у числі засновників Ліберальної партії.

У 1953 обраний членом парламенту. Був генеральним секретарем Демократичної партії. Один з найбільш впливових членів Ліберально-демократичної партії (ЛДП), засновник однієї з шести найбільших її фракцій.

З 25 лютого 1957 — прем'єр-міністр; робив спроби провести переозброєння Японії, домагався укладення нового договору безпеки з США.

У ході масових протестів проти ратифікації договору та візиту президента Дуайта Ейзенхауера 15 липня 1960 був змушений піти у відставку.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]