Ладислао Мазуркевич — Вікіпедія

Ладислао Мазуркевич
Ладислао Мазуркевич (ліворуч) з Роберто Портою та Фернандо Мореною
Особисті дані
Повне ім'я	Ладислао Мазуркевич Іглесіас
Народження	14 лютого 1945(1945-02-14)
	Піріаполіс, Уругвай
Смерть	2 січня 2013(2013-01-02) (67 років)
	Монтевідео
Поховання	Parque del Recuerdod
Зріст	178 см[1]
Вага	75 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1958–1960	«Расінг» (Монтевідео)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1961–1963 «Расінг» (Монтевідео)  ? (?) 1964–1971 «Пеньяроль»  ? (?) 1971–1974 «Атлетіко Мінейру» 44 (-39) 1974–1976 «Гранада» 2 (?) 1976–1977 «Америка де Калі»  ? (?) 1978–1979 «Кобрелоа» 69 (?) 1980 «Америка де Калі» 37 (?) 1980–1981 «Пеньяроль»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1965–1974 Уругвай 36 (-35)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Ладислао Мазуркевич у Вікісховищі

Ладислао Мазуркевич (ісп. Ladislao Mazurkiewicz; 14 лютого 1945, Піріаполіс — 2 січня 2013, Монтевідео) — уругвайський футболіст польського походження, що грав на позиції воротаря.

Виступав, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.

Чотириразовий чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — володар Кубка Америки. Включений у список найкращих футбольних воротарів XX століття за версією IFFHS на 12 місці.

Народився в сім'ї поляка та матері — уродженки Ла-Коруньї. Вихованець футбольної школи клубу «Расінг» (Монтевідео). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1961 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1964 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. У складі «Пеньяроля» був основним воротарем команди. За час виступів у команді став триразовим чемпіоном країни, володарем Кубка Лібертадорес та Міжконтинентального кубка.

1971 року Мазуркевич покинув «Пеньяроль» та перейшов до бразильського клубу «Атлетіко Мінейру». У складі команди із Белу-Оризонті став переможцем чемпіонату Бразилії з футболу 1971 року. У цьому ж році був запрошений до збірної футбольних зірок для участі у прощальному матчі Лева Яшина.

Із 1974 року нетривалий час виступав у Іспанії в клубі «Гранада». Згодом з 1975 по 1980 рік грав у складі команд клубів «Кобрелоа» у Чилі та «Америка де Калі» в Колумбії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Пеньяроль», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1980 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1981. У складі клубу учетверте став чемпіоном країни.

У останні роки життя Ладислао Мазуркевич хворів важкими захворюваннями дихальної системи. У кінці 2012 року впав у кому у зв'язку із розвитком ниркової недостатності.

1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 36 матчів, пропустивши 35 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, чемпіонату світу 1970 року у Мексиці та чемпіонату світу 1974 року у ФРН.

Незважаючи на своє польське походження, Мазуркевич зовсім не розумів польської мови та ніколи не був у Польщі.^[2]

• Чемпіон Уругваю (4):

«Пеньяроль»: 1965, 1967, 1968, 1981

• Чемпіон Бразилії (1):

«Атлетіко Мінейру»: 1971

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Пеньяроль»: 1966

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Пеньяроль»: 1966

• Чемпіон Південної Америки (U-19) (1): 1964
• Володар Кубка Америки (1): 1967

• Статистика виступів в Іспанії на сайті BDFutbol.com [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Mundosoccer.com — Biografía del jugador [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.](ісп.)