Лоренсо Фернандес — Вікіпедія

Лоренсо Фернандес
Лоренсо Фернандес на Олімпіаді-1928
Особисті дані
Народження	20 травня 1900(1900-05-20)
	Монтевідео, Уругвай
Смерть	16 листопада 1973(1973-11-16) (73 роки)
	Монтевідео, Уругвай
Зріст	173 см
Вага	75 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1923–1924 «Атлетіко Вондерерс»  ? (?) 1924–1926 «Насьйональ»  ? (?) 1926–1928 «Капурро» ? (?) 1928–1935 «Пеньяроль»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1935 Уругвай 31 (4)
Тренерська діяльність**
1941–1942 «Пеньяроль»
Звання, нагороди
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото	Амстердам 1928	футбол
Чемпіонати світу
Золото	Уругвай 1930
Чемпіонати Південної Америки
Золото	Чилі 1926
Золото	Перу 1935
Срібло	Перу 1927
Бронза	Аргентина 1929
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Лоренсо Фернандес у Вікісховищі

Лоренсо Фернандес (ісп. Lorenzo Fernández, 20 травня 1900, Монтевідео — 16 листопада 1973, Монтевідео) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Пеньяроль», з яким став чотириразовим чемпіоном Уругваю, а також національну збірну Уругваю. У складі збірної — олімпійський чемпіон, чемпіон світу та дворазовий володар чемпіонату Південної Америки.

Виступав за кілька уругвайських клубів, але найбільших результатів досяг виступаючи за «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1928 року. Лоренсо відіграв за команду з Монтевідео наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри і у 1928, 1929, 1932 та 1935 роках ставав чемпіоном Уругваю.

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю, а вже наступного року виграв з командою чемпіонату Південної Америки 1926 року у Чилі, а на наступний рік став срібним призером чемпіонату Південної Америки 1927 року у Перу.

Згодом у складі збірної поїхав на футбольний турнір Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, здобувши того року титул олімпійського чемпіона. Оскільки в той час ще не існувало чемпіонату світу з футболу, то саме на Олімпійських іграх визначалася найсильніша збірна світу. Цей тріумф в тому числі призвів до того, що історичний перший чемпіонат світу 1930 року пройшов саме в Уругваї. Там уругвайці разом з Фернандесом також здобули золоті нагороди, підтвердивши статус найсильнішої збірної світу тих років, а сам Лоренсо зіграв у всіх чотирьох іграх «мундіалю».

На континентальному ж рівні після не дуже вдалого чемпіонату Південної Америки 1929 року в Аргентині, на якому команда здобула бронзові нагороди, команда повернула собі золото на наступному чемпіонаті Південної Америки 1935 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона. Цей турнір став останнім великим трофеєм в кар'єрі Фернандеса.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 31 матч, забивши 4 голи^[1].

По завершенні ігрової кар'єри Лоренсо Фернандес у 1941–1942 роках тренував «Пеньяроль»^[2], а потім очолював «Ліверпуль» з Монтевідео.

Помер 16 листопада 1973 року на 74-му році життя у місті Монтевідео^[3].

• Чемпіон Уругваю (4):

«Пеньяроль»: 1928, 1929, 1932, 1935

• Чемпіон світу (1):

Уругвай: 1930

• Олімпійський чемпіон (1):

Уругвай: 1928

• Чемпіон Південної Америки (2):

Уругвай: 1926, 1935

• Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1927
• Бронзовий призер Чемпіонату Південної Америки: 1929
• Володар Кубка Ліптона (2):

Уругвай: 1927, 1929

• Володар Кубка Ньютона (2):

Уругвай: 1927, 1930

• Лоренсо Фернандес на сайті ФІФА (англ.)

• Лоренсо Фернандес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)