French
DeutschЛеонська мова — Вікіпедія
| Леонська мова | |
|---|---|
| llengua llionesa | |
| Поширена в |  Іспанія (Леон, Самора,  Португалія (північний схід) |
| Носії | 25 тис.чол.[1] |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | регіональна мова в Іспанії |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ast |
| ISO 639-2 | ast |
Леонська мова (самоназва - llengua llionesa)[2] — назва варіанту астурлеонської мови, (колись) поширеної в Леонському королівстві, а нині в сучасному іспанському регіоні Кастилія і Леон і частково в Португалії.
Поділ астурлеонської мови на астурійську, леонську і мірандську «мови» не відповідає діалектному членуванню, так як діалектні кордони проходять в основному з півночі на південь, а межа між астурійською і леонською, що відповідає кордону між Астурією і Леоном, проходить з заходу на схід.
Розвинулася з народної латині, належить до іберо-романської підгрупи романської групи мов індоєвропейської родини. У середні віки була офіційною мовою Леонського королівства. Наприкінці частково залишилася у вжитку в Астурії, округах Леон та Самора, а також частково в Португалії у Брагансі. Астурйський різновид леонської мови називають «астуріану» (рідше — «бабле»), леонський — «леонес» та португальський — «мірандес».
Примітки
- ↑ Facendera pola Llengua's newsletter
- ↑ Леона мовою називається як:
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами.- Llionés або asturllionés: Він використовується цілий ряд культурних груп і неполітичні об'єднання («Furmientu», «La Caleya», «Facendera pola Llengua», «Faceira», «El Teixu»…) і письменники (Єва Гонсалес, Роберто Гонсалес-Кеведо, Гектор XIL, Xosepe Вега …), які використовують правила правопису академії Астурійської мови" і що воно Тому (поряд з іншими ресурсами правопису) не використовують, щоб показати умляут трьома в дифтонг. Ця група вважає, що і Леона, Астурії та Мірандська як і імена, які навіть при їх діалектні особливості, послатися на тій же мові: Asturleonese званих мовних (як, використовуваних Королівської академії іспанської мови).
- Lleonés: Відповідно до словника Академії-де-ла Lengua Asturiana.
- Llïonés (з умляут) найменування політизована. Використовується державними адміністраціями допомогою Леоне, у зокрема, діяльність сприяла Департамент культури міста Леон, культурної асоціації «El Fueyu», «El Toralín» і «La Barda» (всі з них, Рада та асоціації під головуванням членів державного устрою «Conceyu Xoven» або пов'язаних з ним), деякі групи і компанії. Груп, близьких до політичної ідеології «Conceyu Xoven» розглянути Леона і Астурії, хоча і належать до тієї ж мовної області, слід розглядати в двох різних Мови.
Biblio
- Menéndez Pidal, R.: «El dialecto Leonés». Revista de Archivos, Bibliotecas y Museos, 14. 1906.
- García Gil, Hector (2010). «El asturiano-leonés: aspectos lingüísticos, sociolingüísticos y legislación». Working Papers Collection. Mercator Legislation, Dret i legislació lingüístics. (25). ISSN 2013-102X.
- Academia de la Lengua Asturiana"Normes ortográfiques". 2005. ISBN 978-84-8168-394-3.
- García Arias, Xosé Lluis (2003). Gramática histórica de la lengua asturiana: Fonética, fonología e introducción a la morfosintaxis histórica. Academia de la Llingua Asturiana. ISBN 978-84-8168-341-7.
- González Riaño, Xosé Antón; García Arias, Xosé Lluis (2008). II Estudiu sociollingüísticu de Lleón (Identidá, conciencia d'usu y actitúes llingüístiques de la población lleonesa). Academia de la Llingua Asturiana. ISBN 978-84-8168-448-3.
- Galmés de Fuentes, Álvaro; Catalán, Diego (1960). Trabajos sobre el dominio románico leonés. Editorial Gredos. ISBN 978-84-249-3436-1.
- Linguasphere Register. 1999/2000 Edition. pp. 392. 1999.
- López-Morales, H.: «Elementos leoneses en la lengua del teatro pastoril de los siglos XV y XVI». Actas del II Congreso Internacional de Hispanistas. Instituto Español de la Universidad de Nimega. Holanda. 1967.
- Staff, E. : «Étude sur l'ancien dialecte léonnais d'après les chartes du XIIIÈ siècle», Uppsala. 1907.
- Gessner, Emil. «Das Altleonesische: Ein Beitrag zur Kenntnis des Altspanischen».
- Hanssen, Friedrich Ludwig Christian (1896). Estudios sobre la conjugación Leonesa. Impr. Cervantes.
- Hanssen, Friedrich Ludwig Christian (1910). «Los infinitivos leoneses del Poema de Alexandre». Bulletin Hispanique (12).
- Krüger, Fritz. El dialecto de San Ciprián de Sanabria. Anejo IV de la RFE. Madrid.
- Morala Rodríguez, Jose Ramón; González-Quevedo, Roberto; Herreras, José Carlos; Borrego, Julio; Egido, María Cristina (2009). El Leonés en el Siglo XXI (Un Romance Milenario ante el Reto de su Normalización). Instituto De La Lengua Castellano Y Leones. ISBN 978-84-936383-8-2.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонська мова
У Вікісловнику є сторінка Leonese language.
Вікіпідручник має книгу на тему
- Héctor García Gil. Asturian-leonese: Linguistic, Sociolinguistic and Legal Aspects
- Asturian Language Academy
- González i Planas, Francesc. Institutum Studiorum Romanicorum «Romania Minor». The Asturleonese Dialects.
- La Caleya Cultural Association.
- Furmientu Cultural Association. [Архівовано 23 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Faceira Cultural Association. [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- El Teixu Cultural Association. [Архівовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Мови сучасної Іспанії [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Іберо-романські мови [Архівовано 29 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |