Литвин Микола Михайлович — Вікіпедія
Микола Михайлович Литвин | |
---|---|
1-й Голова Державної прикордонної служби України | |
31 липня 2003 — 6 жовтня 2014 | |
Президент | Леонід Кучма Віктор Ющенко Віктор Янукович Олександр Турчинов (в. о.) Петро Порошенко |
Попередник | він сам, як Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України |
Наступник | Назаренко Віктор Олександрович |
Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України | |
12 листопада 2001 — 31 липня 2003 | |
Президент | Леонід Кучма |
Попередник | Олексієнко Борис Миколайович |
Наступник | посада скасована; він сам як Голова Державної прикордонної служби України |
Народився | 8 березня 1961 (63 роки) Слобода-Романівська, Романівська сільська рада, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | військовослужбовець |
Громадянство | Україна |
Alma mater | Національний університет оборони України і Військово-політична академія імені Ленінаd |
Звання | Генерал армії України |
Нагороди | |
Микола Михайлович Литвин (нар. 8 березня 1961, Слобода-Романівська, Житомирська область) — голова Державної прикордонної служби України у 2003—2014, генерал армії України.
- 1979—1980 — проходив дійсну строкову службу у Групі Радянських військ у Німеччині (курсант, командир відділення, заступник командира взводу).
- 1980—1984 — курсант Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв'язку.
- 1984—1990 — проходив службу у 104 гвардійській повітряно-десантній дивізії (заступник командира роти з політичної частини; заступник командира частини з політичної частини), що дислокувалася у Закавказькому військовому окрузі[1].
- 1990—1993 — слухач Військово-політичної академії ім. В. І. Леніна (з 1992 — Гуманітарна академія Збройних Сил РФ).
- 1993—1996 — служба в Національній гвардії України (заступник командира полку з виховної роботи, заступник командира бригади з виховної роботи).
- 1996—1998 — заступник начальника Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України по роботі з особовим складом.
- 21 серпня 1997 — присвоєно військове звання генерал-майор[2]
- 1998—2001 — перший заступник начальника Головного управління — командувача внутрішніх військ МВС України — начальник штабу.
- 21 серпня 1999 — присвоєно військове звання генерал-лейтенант[3]
- З 14 липня 2001 року — начальник Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України[4].
- З 12 листопада 2001 року — Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України — Командувач Прикордонних військ України[5].
- 31 липня 2003 року Держкомкордон України був реорганізований у Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Головою служби був призначений М.Литвин[6]. Перебував на посаді при п'яти Президентах України — Л. Д. Кучмі, В. А. Ющенку, В. Ф. Януковичі, в.о. Президента О. В. Турчинові, П. О. Порошенку.
- 20 серпня 2008 р. — присвоєно військове звання генерал армії України[7]
- 19 березня 2014 року указом в.о. Президента України О. В. Турчинова введений до складу РНБО.[8]
- 16 червня 2014 року після виборів Президента, не увійшов до нового складу РНБО, затвердженого указом Президента України П. Порошенка.[9][10]
- 6 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про звільнення М. М. Литвина з посади Голови Державної прикордонної служби України.[11]
Одружений, має доньку. Рідні брати — Володимир Литвин, екс-Голова Верховної Ради України, та Петро Литвин (колишній військовий — командир 8 армійського корпусу, був послом України у Вірменії[12].
- Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ та військ зв'язку (закінчив із золотою медаллю) (1984)
- Гуманітарна академія Збройних Сил РФ (з відзнакою) (1993)
- Національна академія оборони України (1998).
- Пройшов курс «Національна безпека України» (Гарвардський університет, США, 1997).
- У 2001 році захистив дисертацію і отримав науковий ступінь «кандидат військових наук».
- У 2010 році захистив дисертацію і отримав науковий ступінь «доктор наук з державного управління».
- Орден Богдана Хмельницького:
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Має медалі та відомчі відзнаки.
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (31 жовтня 2002) — за вагомий особистий внесок у справу захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцнення обороноздатності і безпеки України та з нагоди 11-ї річниці Прикордонних військ[15]
- ↑ 31-я гвардейская отдельная воздушно-десантная ордена Кутузова II степени бригада (01.12.1944 — 01.05.1998 гг. — 104-я гв. ВДД) // Журнал подразделений специального назначения «БРАТИШКА» [Архівовано 25.03.2014, у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента України № 876/97 від 21 серпня 1997 року «Про присвоєння військових і спеціальних звань»
- ↑ Указ Президента України № 1053/99 від 21 серпня 1999 року «Про присвоєння спеціальних звань»
- ↑ Указ Президента України № 528/2001 від 14 липня 2001 року «Про призначення М. Литвина начальником Головного управління — командувачем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України»
- ↑ Указ Президента України № 1069/2001 від 12 листопада 2001 року «Про призначення М. Литвина Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України»
- ↑ Указ Президента України № 774/2003 від 31 липня 2003 року «Про призначення М. Литвина Головою Державної прикордонної служби України»
- ↑ Указ Президента України № 730/2008 від 20 серпня 2008 року «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Указ Президента України № 315/2014 від 19 березня 2014 року «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 528/2014 від 16 червня 2014 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 16 червня 2014.
- ↑ Порошенко решил уволить брата Литвина с должности главного пограничника [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2014 року № 757/2014 «Про звільнення М.Литвина з посади Голови Державної прикордонної служби України»
- ↑ «Литвин сдал всех своих соратников» // КОММЕНТАРИИ:, № 28(272) от 15.07.2011 [Архівовано 25.03.2014, у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента України № 276/2011 від 7 березня 2011 року «Про нагородження орденом Богдана Хмельницького»
- ↑ Указ Президента України № 288/99 від 26 березня 1999 року «Про відзначення нагородами України військовослужбовців і службовців внутрішніх військ МВС України»
- ↑ Постанова КМУ від 31 жовтня 2002 р. № 1638 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.