Макасар — Вікіпедія

Макасар
індонез. Makassar
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
5°9′42.6956″ пд. ш. 119°26′10.1915″ сх. д. / 5.161859889° пд. ш. 119.436164306° сх. д. / -5.161859889; 119.436164306
Країна Індонезія Індонезія
Регіон Південне Сулавесі
Столиця для Південне Сулавесі (провінція Індонезії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Marosd, Gowad, Takalard ?
Поділ
  • Marisod[1], Mamajangd[1], Makassard[1], Ujung Pandangd[1], Tallod[1], Bontoalad[1], Manggalad[1], Sangkarrang Islandsd[1], Panakukkangd[1], Wajod[1], Ujung Tanahd[1], Tamalated[1], Biringkanayad[1], Tamalanread[1], Rappocinid[1]
    • Засновано 1607
    Статус міста місто
    Площа 175,77 км²
    Населення 1 338 663 (2010)
    Висота НРМ 15 м  м
    Назва мешканців англ. Makassan
    Міста-побратими Констанца, Самаринда
    Телефонний код +62 411
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів DD
    GeoNames 1622785
    OSM r11243159  ·R
    Міська влада
    Вебсайт makassar.go.id
    Мапа
    Мапа
    Макасар. Карта розташування: Індонезія
    Макасар
    Макасар
    Макасар (Індонезія)
    CMNS: Макасар у Вікісховищі
    Затока Таджунґ Бунґа, Макасар.
    Банк Ліппо в Макасарі.

    Макасар, колишній Уджунґпанданґ (індонез. Kota Makassar) — місто в Індонезії, столиця провінції Південне Сулавесі. Найбільше місто в регіоні Східної Індонезії та п'ятий за величиною міський центр країни після Джакарти, Сурабая, Бандунґа й Медану. Розташоване у західній частині найпівденнішого півострова острова Сулавесі (Целебес), омиване Макасарською протокою. Більшість його мешканців складають буґійці (буґи, буґіси) — відгалуження малайського народу і близько споріднені з бургінезцями; далі йдуть корінні макасарці (макасари).

    За прибуття португальців 16 століття, Макасар вже був значним портом, у якому розташовувався центр султанату Гова. Згодом влаштовану тут португальську військово-морську базу завоювала Нідерландська Ост-Індійська компанія, які побудували 1607 року торговий пост і з часом, 1667 року, скинули владу султана. Макасар залишався важливим портом у Нідерландській Ост-Індії, обслуговуючи регіони Східної Індонезії, а макасарські рибалки плавали аж на південь до узбережжя Австралії. Короткого часу після індонезійської незалежності, між 1946 та 1949 роками, Макасар був столицею Держави Східна Індонезія (індонез. Negara Indonesia Timur), підтримуваної нідерландцями, де також відбулося повстання[en].

    Площа міста становить 175,77 квадратних кілометрів, а станом на 2020 рік у п'ятнадцяти адміністративних районах Макасару проживало близько 1,424 мільйона осіб. Його офіційна столична територія, відома як Маммінасата, з додаванням ще тридцяти трьох районів сусідніх округів, займає площу 2 666,63 км², та згідно з переписом 2020 року в ній проживало близько 2 698 915 осіб. За даними Національного агентства з планування розвитку, Макасар є одним із чотирьох основних центральних міст Індонезії, поряд з Меданом, Джакартою та Сурабая. За даними Банку Індонезії, Макасар посідає друге місце за вартістю комерційної нерухомості[en] в Індонезії після Великої Джакарти[en]. Наразі в Макасарі спостерігається дуже швидке економічне зростання, що перевищує середні темпи зростання Індонезії.

    Сьогодні Макасар — велике приємне місто, головною пам'яткою якого є Форт Роттердам. Неподалік знаходиться водоспад Бантимурунґ. Головними продуктами, що йдуть на експорт, є гума, кава, ротанг, копра. Культурний осередок — Університет Гасануддіна, заснований 1956 року; головний виш східної Індонезії. В місті діє аеропорт. Якісні дороги сполучають місто з внутрішніми частинами острова.

    Назви й етимологія

    [ред. | ред. код]

    Назва Макасару португальці писали як Macáçar протягом своєї присутності 17 століття. Нідерландці писали назву як Makasser, і Makassar за свого правління над містом як частиною Нідерландської Ост-Індії. Зі здобуттям незалежності після Другої світової війни індонезійці зберегли нідерландське написання Makassar з подвійною літерою s, незважаючи на те, що індонезійська мова не має подвійних приголосних[en][2]. 1 вересня 1971 року (і до 1999-го) місто було перейменовано відповідно до однієї з доколоніального назв міського форту Роттердам — Уджунґ-Панданґ (індонез. Jumpandang)[2]. Рішення було прийнято тоді, коли Макасар розширювався з його початкових 21 км², охоплюючи сусідні землі, аби приглушити етнічний відтінок назви. Назва Уджунґ-Панданґ залишалася непоширеною серед місцевих жителів, і 13 жовтня 1999 назва повернулася до Макасар за президента Б. Ю. Хабібі, який сам був уродженцем Південного Сулавесі.

    Місцевою макасарською мовою місто відоме як Манґкасара́, записуване ᨆᨀᨔᨑ письмом лонтара[2], що традиційно використовується для написання макасарської, а також буґійського говору, яким також широко говорять у місті.

    Управління

    [ред. | ред. код]

    Виконавчим головою міста є мер, який обирається прямим голосуванням на п'ять років. Мерові допомагає заступник міського голови, який також є виборним посадовцем. У місті діють законодавчі збори, члени яких також обираються строком на п'ять років.

    Адміністративні райони

    [ред. | ред. код]

    Місто Макасар поділено на 15 адміністративних районів (кекаматан, kecamatan) і 153 міських селища (келурахан, kelurahan). Райони перераховано нижче із зазначенням їхніх площ і населення за даними перепису 2010[3] та 2020 років[4]. У таблиці також зазначено кількість адміністративних селищ (келурахан) у кожному районі.

    Назва Площа,
    км²    		 Населення
    Перепис
    2010 року[3]    		 Населення
    Перепис
    2020 року    		 Кількість
    келураханів
    Марісо 1.82 56,313 57,426 9
    Мамаджанґ 2.25 59,133 56,049 13
    Тамалате 20.21 169,890 180,824 11
    Раппочіні 9.23 151,357 144,587 11
    Макассар (округ) 2.52 81,901 82,067 14
    Уджунґ Панданґ 2.63 27,206 24,526 10
    Ваджо 1.99 29,670 29,972 8
    Бонтоала 2.10 54,268 54,996 12
    Уджунґ Танах 4.40 46,771 35,789 9
    Острови
    Санґкарранґ    		 1.54 (а) 14,125 3
    Талло 5.83 133,815 144,977 15
    Панаккуканґ 17.05 141,524 139,590 11
    Манґґала 24.14 117,303 146,724 9
    Бірінґканая 48.22 167,843 209,048 11
    Тамаланреа 31.84 101,669 103,770 8
    Загалом 175.77 1,338,663 1,423,877 153

    Примітка (а): Населення району островів Санґкарранґ 2010 року включено в дані по району Уджунґ Танах, з якого його потім виокремили.

    Демографія

    [ред. | ред. код]








    Релігія в Макасарі (2010)[5]

       Буддизм (1.26%)
       Індуїзм (0.14%)
       Конфуціанство та інше (0.42%)

    Макассар — багатоетнічне місто, населене переважно буґісами і макасарами. Решту складають тораджи, мандари, бутонці, китайці та яванці. Поточне населення станом на 2020 рік становило приблизно 1,424 мільйона осіб, а у столичній зоні – 2,7 мільйона осіб.

    Рік 1971 1980 1990 2000 2010 2020
    Всього населення 434,766 708,465 944,372 1,130,384 1,338,663 1,423,877

    Освіта

    [ред. | ред. код]

    2007 року міська влада почала вимагати, щоб усі спідниці школярок були нижчі за коліна[6].

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    2. ↑ а б в (англ.) Anthony Jukes, A Grammar of Makasar: A Language of South Sulawesi, Indonesia. Brill, 2019. p. xviv. [Архівовано 28 травня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 9789004412668
    3. ↑ а б Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
    4. ↑ Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
    5. ↑ (індонез.) Population by Region and Religion: Makassar Municipality. BPS. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 серпня 2019.
    6. ↑ (англ.) Warburton, Eve (January–March 2007). No longer a choice (вид. 89). Inside Indonesia. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 20 червня 2017.

    Джерела

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Макасар
    у сестринських Вікіпроєктах
    CMNS: Файли у Вікісховищі?


    Індонезія Це незавершена стаття з географії Індонезії.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
     
    № Назва Провінція Населення № Назва Провінція Населення
    Джакарта
    Джакарта
    Сурабая
    Сурабая     		1 Джакарта Джакарта 9 588 198 11 Південний Тангеранг Бантен 1 290 322 Бандунг
    Бандунг
    Бекасі
    Бекасі
    2 Сурабая Східна Ява 2 765 487 12 Богор Західна Ява 950 334
    3 Бандунг Західна Ява 2 394 873 13 Батам Острови Ріау 944 285
    4 Бекасі Західна Ява 2 334 871 14 Пеканбару Ріау 897 767
    5 Медан Північна Суматра 2 097 610 15 Бандар-Лампунг Лампунґ 881 801
    6 Тангеранг Бантен 1 798 601 16 Паданг Західна Суматра 833 562
    7 Депок Західна Ява 1 738 570 17 Маланг Східна Ява 820 243
    8 Семаранг Центральна Ява 1 555 984 18 Денпасар Балі 788 589
    9 Палембанг Південна Суматра 1 455 284 19 Самаринда Східний Калімантан 727 500
    10 Макасар Південне Сулавесі 1 338 663 20 Тасікмалая Західна Ява 635 464
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макасар&oldid=37856335