Марко Маркіонні — Вікіпедія
Марко Маркіонні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 22 липня 1980 (44 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Монтеротондо, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 32 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1995-1997 | «Монтеротондо» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марко Маркіонні (італ. Marco Marchionni, нар. 22 липня 1980, Монтеротондо) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року — головний тренер клубу «Фоджа».
Виступав, зокрема, за клуби «Парма», «Ювентус» та «Фіорентина», а також національну збірну Італії.
Народився 22 липня 1980 року в місті Монтеротондо. Вихованець футбольної школи однойменного клубу[1], у складі якого і дебютував на дорослому рівні 1997 року, провів один сезон у Серії D, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.
Влітку 1998 року Маркіонні перейшов у «Емполі», у складі якого дебютував у Серії А в матчі проти «Роми» (1:1) 31 січня 1999 року. Цей матч так і залишився єдиним для Марко у тому сезоні, а його команда посіла 18 місце і вилетіла до другого дивізіону. Там Маркіонні став стабільніше виходити на поле і а два роки зіграв 54 матчі, забивши 5 голів. Крім цього у 2000 році він виграв турнір Віареджо з молодіжною командою[2].
2001 року Маркіонні перейшов у «Парму»[3], за яку у першому сезоні зіграв 31 матч в усіх турнірах і виграв з командою Кубок Італії, зігравши в тому числі у першій фінальній грі. та «П'яченца». Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Італії. Втім у другому сезоні Марко став набагато рідше виходити на поле і у січні 2003 року до кінця року був відданий в оренду в «П'яченцу».
Повернувшись до «Парми», яка опинилась у складній ситуації через викриття фінансових махінацій її головного спонсора компанії Parmalat, Маркіонні став основним гравцем і після сезону, в якому за 32 матчі він забив 5 голів, він допоміг команді посісти п'яте місце, а в листопаді 2003 року також отримав перший виклик до національної збірної[1][4]. У наступні роки Марко залишався одним з лідерів клубу, зігравши загалом понад 100 матчів за клуб у чемпіонаті.
Сезон 2005/06 був непоганим для Маркіонні, він закінчив сезон з 31 матчами і 4 голами в Серії А. Його талант і відносно молодий вік привернули до себе увагу «Ювентуса». Марко приєднався до своєї нової команди на правах вільного агента в червні 2006 року[5]. Тоді ж команду через Кальчополі було відправлено до Серії Б і Маркіонні допоміг «зебрам» у першому ж сезоні посісти перше місце і повернутись в еліту, не зважаючи на штраф у 9 очок. Втім заграти у складі туринської команди в Серії А Маркіонні не зміг через чисельні травми[6], провівши за два наступні сезони лише 38 матчів у Серії А.
15 липня 2009 року Маркіонні було придбано «Фіорентиною» за 4,5 мільйона євро в рамках переходу Феліпе Мело в зворотному напрямку[7]. У складі «фіалок» Марко достатньо стабільно виступав у перші два сезони, але в третьому втратив місце у команді і по його завершенні контракт з гравцем не було продовжено[8][9].
14 вересня 2012 року Маркіонні повернувся до «Парми»[10], де був основним гравцем, а у сезоні 2013/14 також неодноразово носив капітанську пов'язку[11].
27 серпня 2014 року він перейшов до «Сампдорії» як частина угоди по переходу Андреа Кости до «Парми»[12]. 24 вересня він дебютував за нову команду у матчі чемпіонату проти «К'єво» (2:1). Це гра так і залишилась єдиною у чемпіонаті за лігурійську команду, а також останньою для Марко у вищому італійському дивізіоні. 31 серпня 2015 року він перейшов до «Латини» з Серії Б[13], де провів два сезони, а завершив ігрову кар'єру у команді «Каррарезе» з Серії С, за яку виступав протягом сезону 2017/18 років.
Протягом 2000—2002 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2002 року у Швейцарії, де його команда дійшла до півфіналу[14]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах, забив 2 голи[15].
12 листопада 2003 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у товариському матчі проти Польщі (1:3)[16][17], а через чотири дні зіграв і у товариському матчі з Румунією (1:0)[15].
На чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині Маркіонні був одним із чотирьох резервних гравців, вибраних Марчелло Ліппі, який мав би замінити когось із основних 23-ох у випадку травми[18][19]. Однак ніхто із заявки не вибув і Маркіонні не брав участі у фінальному турнірі, таким чином, не отримав золотої медалі[20].
Незважаючи на те, що в сезоні 2006/07 Маркіонні грав у Серії Б з «Ювентусом», він отримав черговий виклик до збірної Італії у вересні 2006 року і провів свою третю гру за збірну, вже під керівництвом Роберто Донадоні, вийшовши на поле у домашньому матчі проти Литви (1:1) в рамках відбору на чемпіонат Європи 2008 року[21].
30 серпня 2009 року його знову викликав до збірної Ліппі після трирічної перерви і Маркіонні провів свою четверту гру, яка відбулась в рамках відбору на чемпіонат світу з футболу 2010 року проти Грузії 5 вересня[22]. Згодом у листопаді того ж року Маркіонні зіграв ще у двох товариських матчах, які і стали останніми для Марко у футболці збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 6 матчів[15].
По завершенні кар'єри гравця Марчіонні погодився залишитися в «Каррарезе», ставши помічником головного тренера Сільвіо Бальдіні[23].
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1997–98 | «Монтеротондо» | D | 29 | 4 | КI-D | - | - | - | - | - | - | - | - | 29 | 4 |
1998–99 | «Емполі» | A | 1 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
1999–00 | B | 19 | 2 | КІ | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | 23 | 3 | |
2000–01 | B | 35 | 3 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 36 | 3 | |
Усього за «Емполі» | 55 | 5 | 5 | 1 | - | - | - | - | 60 | 6 | |||||
2001–02 | «Парма» | A | 20 | 0 | КІ | 3 | 2 | КУЄФА | 8 | 1 | - | - | - | 31 | 3 |
2002-січ. 2003 | A | 5 | 0 | КІ | 3 | 0 | КУЄФА | 0 | 0 | - | - | - | 8 | 0 | |
січ.-черв. 2003 | «П'яченца» | A | 16 | 1 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 16 | 1 |
2003–04 | «Парма» | A | 32 | 5 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 3 | 1 | - | - | - | 34 | 6 |
2004–05 | A | 24 | 4 | КІ | 1 | 0 | КУЄФА | 7 | 2 | - | - | - | 32 | 6 | |
2005–06 | A | 31 | 4 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 4 | |
2006–07 | «Ювентус» | B | 25 | 1 | КІ | 3 | 1 | - | - | - | - | - | - | 28 | 2 |
2007–08 | A | 11 | 1 | КІ | 3 | 1 | - | - | - | - | - | - | 14 | 2 | |
2008–09 | A | 27 | 1 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | 5 | 0 | - | - | - | 36 | 3 | |
Усього за «Ювентус» | 63 | 3 | 10 | 4 | 5 | 0 | - | - | 78 | 7 | |||||
2009–10 | «Фіорентина» | A | 28 | 6 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 1 | - | - | - | 35 | 7 |
2010–11 | A | 24 | 1 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | 26 | 2 | |||
2011–12 | A | 8 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | 8 | 0 | |||
Усього за «Фіорентину» | 60 | 7 | 3 | 1 | 6 | 1 | - | - | 69 | 9 | |||||
2012–13 | «Парма» | A | 28 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 1 |
2013–14 | A | 32 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 1 | |
Усього за «Парму» | 172 | 15 | 9 | 2 | 18 | 4 | - | - | 199 | 21 | |||||
2014–15 | «Сампдорія» | A | 1 | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 0 |
2015–16 | «Латина» | B | 6 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 |
2016–17 | B | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 | |
2017–18 | «Каррарезе» | C | 5 | 0 | КI-C | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 |
Усього за кар'єру | 407 | 35 | 30 | 8 | 29 | 5 | - | - | 466 | 48 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
12-11-2003 | Варшава | Польща | 3 – 1 | Італія | товариський матч | - | 55' |
16-11-2003 | Анкона | Італія | 1 – 0 | Румунія | товариський матч | - | 55' |
2-9-2006 | Неаполь | Італія | 1 – 1 | Литва | Відбір до ЧЄ 2008 | - | 61' |
5-9-2009 | Тбілісі | Грузія | 0 – 2 | Італія | Відбір до ЧС 2010 | - | 58' |
14-11-2009 | Пескара | Італія | 0 – 0 | Нідерланди | товариський матч | - | 87' |
18-11-2009 | Чезена | Італія | 1 – 0 | Швеція | товариський матч | - | 78' |
Усього | Матчів | 6 | Голів | 0 |
- Володар Кубка Італії (1):
- ↑ а б Gli eroi in bianconero: Marco MARCHIONNI [Архівовано 17 settembre 2014 у Wayback Machine.] Tifobianconero.it
- ↑ Coppa Carnevale — Torneo Internazionale Giovanile di Viareggio [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.] Rsssf.com
- ↑ Fabrizio Corsi racconta una stagione fantastica [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], La Repubblica, 12 marzo 2002
- ↑ Gli azzurri ko [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] La Repubblica, 13 novembre 2003, pag.50
- ↑ Capello, la super Juve e il Real Quante sciocchezze su di me [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] La Repubblica, 26 gennaio 2006, pag.54
- ↑ Juventus, infortunio per Marchionni [Архівовано 3 березня 2009 у Wayback Machine.] Tuttomercatoweb.it URL consultato il 24 maggio 2008.
- ↑ Acquisito Marco Marchionni [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.] it.violachannel.tv
- ↑ Parma o Udinese: ecco quale sarà il futuro dello svincolato Marchionni Fiorentina.it
- ↑ Da Alex a Zambrotta: gli svincolati [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] sportmediaset.mediaset.it
- ↑ Marco Marchionni torna al Parma [Архівовано 2 gennaio 2013 у Archive.is] Fcparma.com
- ↑ Sogno Europa per Marchionni: «Questo è un Parma di veri uomini» [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Goal.com
- ↑ Marco Marchionni è blucerchiato, Andrea Costa si trasferisce al Parma [Архівовано 2014-10-22 у Wayback Machine.] Sampdoria.it
- ↑ OPERAZIONE IN USCITA: MARCHIONNI SI TRASFERISCE AL LATINA [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Sampdoria.it
- ↑ GIANLUCA MORESCO (26 травня 2002). Piccola Italia, maledetto golden gol (Italian) . La Repubblica. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ а б в FIGC, Convocazioni e presenze in campo: Marco Marchionni (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 12 лютого 2015.
- ↑ Polonia-Italia 3–1 (Italian) . Italia1910.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Trap k.o., ma trova Cassano (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 12 листопада 2003. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Lippi ha fiducia, nonostante tutto Convocato Buffon: "E' sereno" (Italian) . La Repubblica. 15 травня 2006. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Comunicato Stampa [Press Release] (PDF). FIGC (Italian) . 15 травня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2011.
- ↑ Currò, Enrico (16 травня 2005). Si ricomincia da Buffon E Iaquinta supera Lucarelli. repubblica.it (Italian) . La Repubblica. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
- ↑ Europei, parte male l'avventura azzurra solo un pareggio con la Lituania (Italian) . La Repubblica. 2 вересня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Riccardo Pratesi (5 вересня 2009). L'Italia ringrazia Kaladze La Georgia si arrende (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Ex Juve, UFFICIALE: Marchionni vice di Baldini alla Carrarese (Italian) . Calciomercato.com. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
- Марко Маркіонні на сайті ФІФА (англ.)
- Марко Маркіонні на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Марко Маркіонні на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Марко Маркіонні на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Марко Маркіонні на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Марко Маркіонні на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Марко Маркіонні на сайті Eu-football.info (англ.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)