Марчелло Ліппі — Вікіпедія

Марчелло Ліппі
Особисті дані
Повне ім'я	Марчелло Ромео Ліппі
Народження	12 квітня 1948(1948-04-12)[1][2] (76 років)
	В'яреджо, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
Зріст	182 см
Вага	78 кг
Громадянство	Італія
Позиція	захисник, опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1963–1969	«В'яреджо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1969–1979 «Сампдорія» 274 (5) 1969–1970 «Савона» 21 (2) 1979–1981 «Пістоєзе» 45 (0) 1981–1982 «Луккезе-Лібертас» 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1971 Італія U-23 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1982–1985 «Сампдорія» (мол.) 1985–1986 «Понтедера» 1986–1987 «Сієна» 1987–1988 «Пістоєзе» 1988–1989 «Каррарезе» 1989–1991 «Чезена» 1991–1992 «Луккезе-Лібертас» 1992–1993 «Аталанта» 1993–1994 «Наполі» 1994–1999 «Ювентус» 1999–2000 «Інтернаціонале» 2001–2004 «Ювентус» 2004–2006 Італія 2008–2010 Італія 2012–2014 «Гуанчжоу Евергранд» 2016– Китай
Звання, нагороди
Нагороди	Acqui Award of Historyd (2006) Italian Football Hall of Famed (2011)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Марчелло Ліппі у Вікісховищі

Марче́лло Лі́ппі (італ. Marcello Lippi, нар. 12 квітня 1948, В'яреджо) — колишній італійський футболіст, захисник, опорний півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2016 року очолює трнерський штаб збірної Китаю.

Вихованець футбольної школи клубу «В'яреджо».

1969 року приєднався до команди клубу «Сампдорія», однак відразу ж був віданий клубу «Савона», кольори якого захищав протягом 1969—1970 років.

Своєю грою за останню команду довів представникам тренерського штабу «Сампдорії» свій високий потенціал, і 1970 року повернувся до цієї команди. Цього разу відіграв за генуезький клуб наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сампдорії», був основним гравцем команди.

Протягом 1979—1981 років захищав кольори команди клубу «Пістоєзе». Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Луккезе-Лібертас», за команду якого виступав протягом 1981—1982 років.

1971 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Сампдорія» як тренер молодіжних команд.

В подальшому очолював команди нижчолігових клубів «Понтедера», «Сієна», «Пістоєзе» та «Каррарезе». 1989 року вперше у кар'єрі очолив свою першу команду з елітної Серії A, якою стала «Чезена». Згодом провів по одному сезону на тренерських містках команд «Луккезе-Лібертас» та «Аталанта».

1993 року очолив команду «Наполі», разом з якою в першому ж сезоні в Неаполі виборов право участі у розіграші Кубка УЄФА.

Втім, боротьбу за цей єврокубок «Наполі» почав вже з новим тренером, оскільки в послугах Ліппі зацікавився туринський «Ювентус» і тренер став на чолі «старої сіньйори». У своєму дебютному сезоні 1994-95 в Турині Ліппі виграв усі внутрішні турніри — чемпіонат, змагання за Кубок і Суперкубок Італії. Наступний рік став роком тріумфу на міжнародній арені — туринці здобули перемоги в Лізі чемпіонів, розіграшах Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубка.

Протягом 1996—1998 років Ліппі ще двічі приводив «Ювентус» до чемпіонського титулу, однак після невдалого для команди сезону 1998-99 (сьому місце), змінив клуб, очоливши міланський «Інтернаціонале». Зайняте в сезоні 1999-00 «Інтером» четверте місце було також розцінене як провал, і на самому початку наступного сезону тренера було звільнено. Ліппі повертається до «Ювентуса» і відразу ж виборює зі своїм новим-старим клубом два «скудетто» поспіль. Працює з командою до 2004 року, в якому від клубного футболу переходить до роботи на рівні збірної.

Після невдалого виступу збірної Італії на чемпіонаті Європи 2004 року, де італійці не подолали груповий етап, тренер команди Джованні Трапаттоні йде у відставку, і в липні того ж року Італійська федерація футболу запрошує Ліппі очолити національну команду.

Основним завданням, поставленим перед тренером, була підготовка «скуадри адзури» до світової першості 2006 року. І з цим завданням Ліппі відмінно впорався — того року, вперше з мундіалю 1982 італійці вибороли титул найсильнішої збірної світу. Після драматичного фінального матчу, виграного у збірної Франції в серії післяматчевих пенальті, італійці стали чотириразовими чемпіонами світу. Втім, незважаючи на тріумф на світовій першості, Ліппі вирішив не подовжувати контракт з федерацією футболу, який добіг кінця після чемпіонату світу, і залишив збірну.

Наступник Ліппі на посаді головного тренера збірної Італії Роберто Донадоні готував команду до Євро-2008 і, після невдалого виступу на турнірі, був звільнений. Готувати італійців до чемпіонату світу 2010 року знову запросили Ліппі. Збірна без особливих труднощів подолала кваліфікаційний раунд, не програвши жодного матчу і впевнено посівши у своїй відбірній групі перше місце. Ще до початку фінального турніру, у травні 2010 року, було повідомлено, що Ліппі завершить кар'єру в збірній після закінчення чемпіонату світу. Італійські вболівальники сподівалися, що прощання зіркового тренера з національною командою запам'ятається її яскравим виступом на мундіалі, однак воно запам'яталося її найбільшим з 1974 року провалом на чемпіонатах світу — італійцям не вдалося подолати груповий етап. Очолювана Ліппі команда зіграла унічию зі збірними Парагваю та Нової Зеландії, а в останньому матчі групового турніру сенсаційно поступилася словакам з рахунком 2:3, посівши таким чином останню сходинку в Групі F.

За іронією долі саме цей матч, одне з найбільших в історії розчарувань італійських вболівальників, став останньою з 56 ігор, проведених збірною Італії під орудою Ліппі, автора італійського тріумфу на чемпіонаті світу 2006.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
18/08/2004	Рейк'явік	Ісландія	2 – 0	Італія	товариський матч		Кап:А. Неста
04/09/2004	Палермо	Італія	2 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 2006	Даніеле Де Россі Лука Тоні	Кап:А. Неста
08/09/2004	Кишинів	Молдова	0 – 1	Італія	Відбір до ЧС 2006	Алессандро Дель П’єро	Кап:А. Дель П’єро
09/10/2004	Целє	Словенія	1 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006		Кап:Ф. Каннаваро
13/10/2004	Парма	Італія	4 – 3	Білорусь	Відбір до ЧС 2006	2 Франческо Тотті Даніеле Де Россі Альберто Джилардіно	Кап:А. Неста
17/11/2004	Мессіна	Італія	1 – 0	Фінляндія	товариський матч	Фабріціо Мікколі	Кап:М. Матерацці
09/02/2005	Кальярі	Італія	2 – 0	Росія	товариський матч	Сімоне Бароне Альберто Джилардіно	Кап:Ф. Каннаваро
26/03/2005	Мілан	Італія	2 – 0	Шотландія	Відбір до ЧС 2006	2 Андреа Пірло	Кап:Ф. Каннаваро
30/03/2005	Падуя	Італія	0 – 0	Ісландія	товариський матч		Кап:М. Матерацці
04/06/2005	Осло	Норвегія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2006		Кап:Ф. Каннаваро
08/06/2005	Торонто	Італія	1 – 1	Сербія та Чорногорія	товариський матч	Крістіано Лукареллі	Кап:А. Перуцці
11/06/2005	Нью-Йорк	Італія	1 – 1	Еквадор	товариський матч	Лука Тоні	Кап:Л. Тоні
17/08/2005	Дублін	Ірландія	1 – 2	Італія	товариський матч	Альберто Джилардіно Андреа Пірло	Кап:Ф. Каннаваро
03/09/2005	Глазго	Шотландія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧС 2006	Фабіо Гроссо	Кап:Ф. Каннаваро
07/09/2005	Мінськ	Білорусь	1 – 4	Італія	Відбір до ЧС 2006	3 Лука Тоні Мауро Каморанезі	Кап:Ф. Каннаваро
08/10/2005	Палермо	Італія	1 – 0	Словенія	Відбір до ЧС 2006	Крістіан Дзаккардо	Кап:Ф. Каннаваро
12/10/2005	Лечче	Італія	2 – 1	Молдова	Відбір до ЧС 2006	Альберто Джилардіно Крістіан Вієрі	Кап:А. Дель П’єро
12/11/2005	Амстердам	Нідерланди	1 – 3	Італія	товариський матч	Мауро Каморанезі Альберто Джилардіно Лука Тоні	Кап:Ф. Каннаваро
16/11/2005	Женева	Італія	1 – 1	Кот-д'Івуар	товариський матч	Аймо Діана	Кап:А. Дель П’єро
01/03/2006	Флоренція	Італія	4 – 1	Німеччина	товариський матч	Алессандро Дель П’єро Даніеле Де Россі Альберто Джилардіно Лука Тоні	Кап:Ф. Каннаваро
31/05/2006	Женева	Швейцарія	1 – 1	Італія	товариський матч	Альберто Джилардіно	Кап:Ф. Каннаваро
02/06/2006	Лозанна	Італія	0 – 0	Україна	товариський матч		Кап:Ф. Каннаваро
12/06/2006	Ганновер	Італія	2 – 0	Гана	ЧС 2006 - 1º Turno	Вінченцо Якінта Андреа Пірло	Кап:Ф. Каннаваро
17/06/2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 1	США	ЧС 2006 - 1º Turno	Альберто Джилардіно	Кап:Ф. Каннаваро
22/06/2006	Гамбург	Чехія	0 – 2	Італія	ЧС 2006 - 1º Turno	Філіппо Індзагі Марко Матерацці	Кап:Ф. Каннаваро
26/06/2006	Кайзерслаутерн	Італія	1 – 0	Австралія	ЧС 2006 - 1/8 фіналу	Франческо Тотті	Кап:Ф. Каннаваро
30/06/2006	Гамбург	Італія	3 – 0	Україна	ЧС 2006 - чвертьфінал	2 Лука Тоні Джанлука Дзамбротта	Кап:Ф. Каннаваро
04/07/2006	Дортмунд	Німеччина	0 – 2 д.ч.	Італія	ЧС 2006 - півфінал	Алессандро Дель П’єро Фабіо Гроссо	Кап:Ф. Каннаваро
09/07/2006	Берлін	Італія	1 – 1 д.ч. (5-3 п.п.)	Франція	ЧС 2006 - Фінал	Марко Матерацці	чемпіони світу Кап:Ф. Каннаваро
20/08/2008	Ніцца	Італія	2 – 2	Австрія	товариський матч	Альберто Джилардіно автогол	Кап:А. Дель П’єро
06/09/2008	Ларнака	Кіпр	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	2 Антоніо Ді Натале	Кап:Ф. Каннаваро
10/09/2008	Удіне	Італія	2 – 0	Грузія	Відбір до ЧС 2010	2 Даніеле Де Россі	Кап:Ф. Каннаваро
11/10/2008	Софія	Болгарія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 2010	-	Кап:Ф. Каннаваро
15/10/2008	Лечче	Італія	2 – 1	Чорногорія	Відбір до ЧС 2010	2 Альберто Аквілані	Кап:Ф. Каннаваро
19/11/2008	Афіни	Греція	1 – 1	Італія	товариський матч	Лука Тоні	Кап:Ф. Каннаваро
10/02/2009	Лондон	Бразилія	2 – 0	Італія	товариський матч	-	Кап:Ф. Каннаваро
28/03/2009	Подгориця	Чорногорія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	Андреа Пірло Джампаоло Паццині	Кап:Ф. Каннаваро
01/04/2009	Барі	Італія	1 – 1	Ірландія	Відбір до ЧС 2010	Вінченцо Якінта	Кап:Ф. Каннаваро
06/06/2009	Піза	Італія	3 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	Джузеппе Россі Паскуале Фоджа Серджо Пеллісс’є	Кап:Д. Гаттузо
10/06/2009	Преторія	Італія	4 – 3	Нова Зеландія	товариський матч	2 Альберто Джилардіно 2 Вінченцо Якінта	Кап:Д. Гаттузо
15/06/2009	Преторія	США	1 – 3	Італія	Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап	2 Джузеппе Россі Даніеле Де Россі	Кап:Д. Буффон
18/06/2009	Йоганнесбург	Єгипет	1 – 0	Італія	Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап	-	Кап:Ф. Каннаваро
21/06/2009	Преторія	Італія	0 – 3	Бразилія	Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап	-	Кап:Ф. Каннаваро
12/08/2009	Базель	Швейцарія	0 – 0	Італія	товариський матч	-	Кап:Ф. Каннаваро
05/09/2009	Тбілісі	Грузія	0 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	2 Каха Каладзе (автогол)	Кап:Ф. Каннаваро
09/09/2009	Турин	Італія	2 – 0	Болгарія	Відбір до ЧС 2010	Фабіо Гроссо Вінченцо Якінта	Кап:Ф. Каннаваро
10/10/2009	Дублін	Ірландія	2 – 2	Італія	Відбір до ЧС 2010	Мауро Каморанезі Альберто Джилардіно	Кап:Д. Буффон
14/10/2009	Парма	Італія	3 – 2	Кіпр	Відбір до ЧС 2010	3 Альберто Джилардіно	Кап:Ф. Каннаваро
14/11/2009	Пескара	Італія	0 – 0	Нідерланди	товариський матч	-	Кап:Ф. Каннаваро
18/11/2009	Чезена	Італія	1 – 0	Швеція	товариський матч	Джорджо К’єлліні	Кап:А. Ді Натале
03/03/2010	Монте-Карло	Італія	0 – 0	Камерун	товариський матч		Кап:Ф. Каннаваро
03/06/2010	Брюссель	Італія	1 – 2	Мексика	товариський матч	Леонардо Бонуччі	Кап:Ф. Каннаваро
05/06/2010	Женева	Швейцарія	1 – 1	Італія	товариський матч	Фабіо Квальярелла	Кап:Д. Дзамбротта
14/06/2010	Кейптаун	Італія	1 – 1	Парагвай	ЧС 2010 - 1-й етап	Даніеле Де Россі	Кап: Ф. Каннаваро
20/06/2010	Мбомбела	Італія	1 – 1	Нова Зеландія	ЧС 2010 - 1-й етап	Вінченцо Якінта	Кап: Ф. Каннаваро
24/06/2010	Йоганнесбург	Словаччина	3 – 2	Італія	ЧС 2010 - 1-й етап	Антоніо Ді Натале Фабіо Квальярелла	Кап: Ф. Каннаваро
Усього		Матчів	56		Голів	85

Збірна Китаю

[ред. | ред. код]

Протягом 2012—2014 років італійський спеціаліст працював у Китаї з командою «Гуанчжоу Евергранд».

22 жовтня 2016 року Ліпі очолив збірну Китаю^[3], де буде отримувати близько 20 млн євро на рік^[4], що зробило його найвисокооплачуваним тренером світу.

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Італії (5):

«Ювентус»: 1994-95, 1996-97, 1997-98, 2001-02, 2002-03

• Володар Кубка Італії (1):

«Ювентус»: 1994-95

• Володар Суперкубка Італії з футболу (4):

«Ювентус»: 1995, 1997, 2002, 2003

• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):

«Ювентус»: 1995-96

• Володар Суперкубка УЄФА (1):

«Ювентус»: 1996

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Ювентус»: 1996

• Чемпіон Китаю (3):

«Гуанчжоу Евергранд»: 2012, 2013, 2014

• Володар Кубка Китаю (1):

«Гуанчжоу Евергранд»: 2012

• Переможець Ліги чемпіонів АФК (1):

«Гуанчжоу Евергранд»: 2013

• Чемпіон світу (1): 2006

Індивідуальні досягнення

[ред. | ред. код]

• Найкращий тренер в історії футболу — 13 місце (World Soccer)^[5][6]
• Найкращий тренер в історії футболу — 15 місце (ESPN)^[7]
• Найкращий тренер в історії футболу — 16 місце (France Football)^[8]

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ http://biografieonline.it/biografia.htm?BioID=492&biografia=Marcello+Lippi
2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
3. ↑ Ліппі офіційно очолив збірну Китаю. Футбол 24. 22.10.2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
4. ↑ Ліппі – самий високооплачуваний тренер світу. Футбол 24. 22.10.2016. Архів оригіналу за 23.10.2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
5. ↑ World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
6. ↑ The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2019.
7. ↑ Greatest Managers, No. 15: Lippi. ESPN FC. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
8. ↑ Лобановский – на 6-м месте в списке лучших клубных тренеров в истории. sport.ua. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Профіль на transfermarkt (англ.)
• Профіль на sports.ru [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»