Мемнон — Вікіпедія

Мемнон дав.-гр. Μέμνων
Божество в	давньогрецька міфологія
Заняття	політик
Посада	mythological king of Aethiopiad
Династія	Дарданіди
Батько	Тітон[1]
Мати	Еос[1] або Cissiad
Брати/сестри	Himerad
Вбивця	Ахіллес
Персонаж твору	Метаморфози
Медіафайли у Вікісховищі

Мемнон (грец. Μέμνων) — син Еос і Тітона, брата Пріама, один із героїв Троянської війни, що виступав на чолі ефіопського війська проти греків.

Брат Мемнона Ематіон скинув його з престолу, але Геракл дорогою до саду Гесперид убив узурпатора і повернув владу Мемнону. Після загибелі Гектора Мемнон пішов на допомогу своєму дядькові Пріаму і, вбивши Антілоха, сам загинув від руки Ахіллеса. На прохання Еос Зевс подарував Мемнону безсмертя, а мати перенесла його до Ефіопії, де він далі владарював над своїм народом.

За іншою версією, птахи-мемноніди, що постали з праху Мемнона (варіант: птахами стали супутники Мемнона), почали бій над поховальним вогнищем і власною кров'ю викупили йому життя. Мемнон, нібито, збудував місто Сузи і численні споруди в Азії та Єгипті. За часів римської імперії з його ім'ям пов'язували дві колосальні статуї єгипетського фараона Аменхотепа III, одна з яких вважалася зображенням М. За переказами, при сході сонця з цієї статуї линув жалібний звук — Мемнон вітав свою матір Еос.

• Кілікс
• Дуріс, вазописець
• Еос оплакує Мемнона

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

• Мемнон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 951. — 1000 екз.
• Таємниця колосів Мемнона [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)