Матронім — Вікіпедія

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Наука Технології Освіта Жінки в науці до ХХ ст. ХХ ст. ХХІ ст. Нобелівські лавреатки Дослідниці і мандрівниці Винахідниці винаходи і відкриття Наукові організації STEM хронологія у математиці математикині комп'ютинг хронологія Гарвардські комп'ютери Інженерія Космос астрономки космонавтки Авіаторки Телеграфія Антарктида полярниці Археологія Геологія ботанікині Медицина Стоматологія Психологія Філософія[en] Феміністична Освіта жінок у STEM в Україні Сексизм в освіті Тест Фінкбайнер Ефект Матильди
Мистецтво українські феміністські[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика[en] Джаз Панк-рок[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Спорт Автоспорт пілотеси Формули-1 Академічне веслування Бейсбол Баскетбол Бокс Гольф Змішані бойові мистецтва Крикет Керлінг Легка атлетика Лакросс Нетбол Пентатлон Родео Серфінг Теніс Футбол Художня гімнастика Шахи Чирлідинг Відеоігри Сексизм у спорті
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
Зображення в культурі Архетип матері Діва в біді Діва-воїтелька Лесбійська еротика Чик-флік Мізогінія у масмедіа у відеоіграх Сексуальна об'єктивація Гендерні стереотипи Гендерна роль Жіночність Комплекс Мадонни-повії Принцип Смурфетти Ефект Матильди Лесбійське стирання Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Стигматизація ожиріння Менструальні табу[en] Інтимне волосся Вагіна і вульва в мистецтві[en] Слатшеймінг Сексизм Лесбофобія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

Матро́нім (англ. matronymic), матронімічне ім'я чи ім'я по матері — фемінітивний вид антропоніма: ім'я, прізвище чи псевдонім людини, утворений від імені матері, бабусі чи когось із предків по материнській лінії. Матроніми бувають офіційні (прізвища, особові імена) та неофіційні (прізвиська). В українській мові утворюються суфіксами -ин, -инець, -ич, -чина тощо. Чоловічі відповідники називають патронімами.

У минулому матронімічні прізвища часто давали дітям неодружених жінок. Якщо жінка була відома та мала значну владу, її нащадки могли спадкувати матронім, заснований на її імені. В англомовному світі також є розрізнення:

• Матронім (matronymic) є похідним (derived name) від особового імені кожної нової матері.
• Материнське прізвище^[en] (matriname) незмінно спадкується по материнській лінії спорідненості (від матері, бабусі, прабабусі та інших, тобто по мітохондріальній лінії).

Матронімічні утворення наявні вже в пам'ятках давньоруського періоду української мови.

Причини виникнення матронімів (за П. Чучкою^[1]):

• дитина росла при матері без батька (батько виїхав чи помер). У середні віки на Русі ім'я по матері давалося безбатченкам (байстрам та сиротам). У руських літописах згадується, наприклад, Василько Маричинич^[ru][2] — син Мариці Володимирівни.
• позашлюбність дитини. В Іпатіївському літописі під роком 1187-м є згадка про Олега Настасича — позашлюбного сина князя Ярослава Галицького та його коханки Настасі Чагрівни.

• мати більш відома в колективі, перевершує батька в чомусь (наприклад у професії чи характером).
• батько є приймаком. Якщо наречена «мала свій ґрунт», і чоловік «замешкав у її хаті», він бере її прізвище чи іменується гінеконімом. На Закарпатті чоловік іменується за дружиною, коли жінка головує в сім'ї; чоловік переїздить до жінки; чоловік родом з іншої місцевості^[1]. Андрій Богданчин.

Творяться матроніми здебільшого суфіксами (іменникова й прикметникова суфіксація):

• від імен жінок (найчастіше матерів: Оленич, Олененко, Оленюк (син Олени), Іван Лещин (Леська)^[3], Кащин (Каська < Катерина), Філина (від Теофілія), Нусік (Богдануся < Богдана);
  • від імен сестер: Февронина (Февронія — ім'я сестри).
  • від імен дружин (гінеконіми): беруть дошлюбні прізвища дружин (Бабій, Кшива, Шпак) чи змінюють їх: Широкий (Широка).
• від прізвиськ жінок (зокрема, професійних): Солдаткін (син Солдатки), Купчихін (син Купчихи), Бабин, Бабіч (син Баби), Машкін, Євдохин^[4], Уралочка (прізвисько матері);
• від прізвищ жінок (зокрема, дошлюбних): Токар, Могильницька;
• від андронімів матері, (пра)бабусі голови сім'ї: Вусишин (Вусиха — андронім матері), Дроздишині (Дроздиха < Дрозд — прізвище чоловіка); Вовчишині (Вовчиха < Вовк — прізвисько чоловіка), Дічишині (Дічиха = Дячиха < Дяк — прізвисько чоловіка), чоловіка прозвали Василиха за прізвиськом його матері Василихи^[3]; Антонишині, Василишині, Васильчишині, Гнатишині, Грицишині, Демчишині, Єлашишині (<Єлашиха <Єлаш <Єлисей), Івасишині, Йосипишині, Кирилишині, Максимишині, Марчишині, Матвіїшині, Микольчишині, Мирончишині, Михайлюччині, Петришині, Пилипчишині, Прокопишині, Процяччині, Стасишині, Тарасишині, Штефанишині, Урбанишині, Федишині, Федоришині, Хомишині, Юрчишині, Якимишині, Ярмолишині.

Для іменування синів: -ин + основа іменників першої відміни: Павлишин, Павлишинець (син Павлихи), Директорчин (Директорка — прізвисько матері), Катеринчин (Катеринка < Катерина — ім'я матері), Кащин (Каська < Катерина — ім'я матері); для доньок — суфікси -ичк-а, -ечк-а, -ачк-а, -очк-а, -ус'-а: Котичка (Кіт — дошлюбне прізвище матері), Янечка (Яна < Іванна — ім'я матері), Горпинячка (Горпина — ім'я матері), Поштарочка (Поштарка — прізвисько матері), Катеруся (Катерина — ім'я матері)^[3].

Іменування за назвою баби, прабаби: за їх дошлюбними прізвищами (Путьо, прізвище бабусі), іменами (Євгена (Євгенія — ім'я бабусі), Анджик (Анжела — ім'я бабусі)) та прізвиськами (Магазинка (прізвисько бабусі), Ворожка (прізвисько прабабусі), Богдан Шипуччин (Шипучка — прізвисько бабусі)).

(Пра)внуків іменували з -ок, -ик: Ґапок (Гапка < Гафія — ім'я бабусі), Химчик (Химка < Юхима — ім'я бабусі); (пра)онучок — -их-а, -ечк-а: Вандиха (Ванда — ім'я прабабусі), Ганечка (Ганна — ім'я прабабусі).

Проматроніми теж дають похідні матроніми: Євчинові (Євчин — проматронім голови сім'ї), Марухові (Марух — проматронім голови сім'ї), Мотрикові (Мотрик — проматронім голови сім'ї)^[3].

Матронімія поширена насамперед у культурах, де спостерігалась матрилінійність (як-от у євреїв), матрилокальність або історично більша автономія жіноцтва (скандинавські культури).

Унікальні ісландські імена вкрай рідко використовують прізвища, замість яких використовують складану форму патроніма (для чоловіків і для жінок). По батькові жінок утворюються так: особове ім'я батька в родовому відмінку + «дочка» (ісл. dóttir): Катрін Якобсдоуттір (донька Якобса), Ірса Сігурдардоттір (донька Сигурда). Іноді включають ім'я матері, а не батька: Гейдар Гельгуссон (син Гельги), Вігдіс Гельгудоуттір (донька Гельги). У деяких випадках використовують комбінацію матроніма й патроніма, як Дагюр Бергтоурюсон Еггертсон^[en], колишній мер Рейк'явіка.

У Нідерландах патроніми часто вживали замість прізвищ (як у теперішній Ісландії) або другого імені. По батькові жінок творилися з особового імені батька + -dochter: Кенау Сімонсдохтер Гасселаер означає «Кенау, Сімонова дочка Гасселаер».

Серед поширених нині у світі матронімічних прізвищ — похідні від древніх жіночих імен з єврейськими і нідерландськими коренями.

З метою акцентувати андроцентричність традиційної антропоніміки (російська традиція імен по батькові, збережена у багатьох пострадянських країнах; зміна жінками прізвища при шлюбі на чоловікове; спадкування спільними дітьми прізвища батька, а не матері) при нижчій, порівняно з матерями, участі батьків у вихованні дітей, феміністки різних країн практикують власноруч створені матроніми (як прізвища та імена по матері замість по батькові) для себе та своїх дітей. Або беруть середні імена з материнської лінії, материнські дошлюбні прізвища тощо, з метою відновити жіночу історію та ідентичність свого роду, зв'язок між поколіннями жінок.

У 2021 році киргизька активістка прав жінок і дітей та письменниця Алтин Капалова дала «по матері» Алтинівна і Алтинович та своє прізвище дітям, що іменувалися на честь біологічних батьків, яких не знали. РАЦС патріархально-мусульманського Киргизстану подав позов проти матері-одиначки за «порушення закону». Дописи Капалової у Facebook про зміну імені та майбутній суд надихнули сотні повідомлень про підтримку. «Це перемога та натхнення для багатьох інших жінок, які зіткнулися з подібними проблемами», — Айнура Чолпонкулова. «Це дуже справедливо. Хороший прецедент», — Альма Карсимбек. Десятки людей зібралися біля суду в Бішкеку, щоб підтримати Капалову перед слуханням 25 лютого 2021 року^[8].

30 червня 2023 року Конституційний суд виніс рішення в справі Алтин Капалової, постановивши, що повнолітні громадяни Киргизстану можуть використовувати по матері (матронім) замість по батькові.^[9]

Норма про можливість самостійно без особливих причин змінювати по батькові була в Цивільному кодексі до 2014 року, після чого її прибрали.

Прецедент у Європейському суді та українському законодавстві створила адвокатка Наталія Юріївна Гарнага (справа «Гарнага проти України»), народжена Володимирівною. Батько пішов з родини, коли їй було 12, після чого вона боролася за право змінити по батькові в судах 10 років (2004—2014), від районного суду до Європейського суду з прав людини, де справу розглядали 6 років. У 45 років Гарнага отримала нове свідоцтво про народження та паспорт. Для спрощення подібної процедури Верховна Рада розробила законопроєкт, що дозволяє самостійно обирати по батькові з 16 років.

У листопаді 2020 р. закони змінено, і з 1 січня 2021 року українцям та українкам офіційно дозволено самостійно змінювати по батькові з 16 років (з 14 за згодою піклувальника): Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]» скоригував статтю 149 Сімейного кодексу «Зміна дитиною свого прізвища та (або) імені, та (або) по батькові». До цього зміни прізвища були довзолені, а зміни по батькові — тільки якщо батько змінив ім'я або відомості про нього відсутні в записі про народження. У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір можна владнати через органи опіки та піклування або суд. При цьому беруть до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

• Глинський, І. В. Твоє ім'я — твій друг. Київ: Веселка, 1970.
• Чучка П. П. Матронім // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 314.
• Чучка П. П. Призабуті імена українок / П. П. Чучка // Актуальні питання антропоніміки / [відп. ред. І. В. Єфименко]. — К., 2005. — С. 243—250.
• Чучка П. П. Словотворчі типи жіночих прізвиськ у говорах Закарпаття / П. П. Чучка // Тези доповідей V Міжвузівської славістичної наради. — Ужгород: [б.в.], 1962. — С. 77–79.
• Вербовецька О. С. Неофіційна антропонімія Тернопільщини: дис. канд. філол. наук : 10.02.01. Тернопіль, 2016. 366 с.
• Матронім // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — 624 с. — С. 20.
• Матронім [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Шевченко, З. В. (Уклад.). (2016). Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю.
• Буга Т. Розмовно-побутові варіанти жіночих імен (на матеріалі говірки села Мічуріне Тельманівського району Донецької області) / Т. Буга // Логос ономастики. — № 2. — 2008. — С. 18–24.
• Горобець О. О. Динаміка жіночого іменника першої половини ХХ століття у місті Проскурові / О. О. Горобець // Studia Slovakistica. Випуск 9: Ономастика. Антропоніміка [Текст]: зб. наук. ст.; [упоряд. і відп. ред. С. Пахомова, Я. Джоґаник]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2009. — С. 127—135.
• Наливайко М. Я. Неофіційні найменування жінок на Верхній Наддністрянщині / М. Я. Наливайко // Українська мова. — 2005. — № 2. — С. 103—106.
• Павелко С. П. Неофіційні жіночі найменування в антропоніміконі Гуцульщини / С. П. Павелко // Записки з ономастики: зб. наук. праць / [відпов. ред. Ю. О. Карпенко]. — Одеса: Астропринт, 2002. — Вип. 6. — С. 50–62.