Москва-Пасажирська-Смоленська — Вікіпедія

Москва-Пасажирська-Смоленська залізничний вокзал, тупикова станція, надземна станція, пам'ятка архітектури
Розташування
Адреса	Москва, пл. Тверська застава, б. 7
Координати	55°46′35″ пн. ш. 37°34′54″ сх. д. / 55.77637546° пн. ш. 37.58175653° сх. д. / 55.77637546; 37.58175653
Структура
Платформ	7
Тип платформ	берегові, острівні, тупикові
Колій	11
Історія
Відкрито	1870 (154 роки)
Колишні назви	1870—1871 — Смоленський, 1871—1912, 1917—1922 — Брестський, 1912—1917 — Олександрівський, 1922—1936 — Білорусько-Балтійський
Будівля
Архітектор	Іван Струков
Інша інформація
Власник	Московська залізниця
Оператор	Російські залізниці
Вебсайт	belorussky.dzvr.ru
Код ЄМР (АСУЗТ)	198230
Код Експрес-3	2000006
Пасажиропотік	1,5 тис. чоловік/година
Мапа
Москва-Пасажирська-Смоленська на Вікісховищі

Лінія МЦД-1

п о р Легенда на Дмитров ТЧ-14 МСК «Лобня» Лобня до Аеропорт Шереметьєво Шереметьєвська Хлєбниково Канал імені Москви Водники Долгопрудна Новодачна Марк Ліанозово Ілімська Бескудниково на Владикіно Дегуніно р. Лихоборка Окружна Петровсько-Разумовська Тимірязєвська Дмитровська Москва-Бутирська відгалуження до Савеловської Москва-Смоленська ТЧ-50 ім. Ілліча Бігова до Москва-Товарна-Смоленська Тестовська до Хорошево Білоруський міст через р Москву Філі Слов'янський бульвар Кунцево I до Усово Робітниче Селище Сетунь Німчиновка Сколково Баковка Одинцово на Голіцино

Москва-Пасажирська-Смоленська, також Білоруський вокзал (у 1870—1871 — Смоленський, у 1871—1912 і у 1917—1922 — Брестський, у 1912—1917 — Олександрівський, у 1922—1936 — Білорусько-Балтійський) що є пасажирським терміналом станції Москва-Пасажирська-Смоленська, один з десяти залізничних вокзалів Москви. Білоруський вокзал входить до Московської регіональної дирекції Дирекції залізничних вокзалів^[1].)

Станція Москва-Пасажирська-Смоленська Московської залізниці входить до Московсько-Смоленського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-3 Московської дирекції управління рухом. За основним застосуванням є пасажирською, за обсягом роботи — позакласною. Є початковим пунктом Смоленського (Білоруського) напрямку МЗ, як частини магістралі Москва — Мінськ. Не є тупиковою — лінія продовжується далі, як Олексіївська сполучна лінія.

Обслуговує поїзда далекого прямування західного і південно-західного напрямків, а також по одному поїзду північно-східного (по Савеловській гілці, на Рибінськ) і південного (на Анапу через Тулу, Курськ, Вороніж, Ростов-на-Дону) напрямків.

Також обслуговує приміські електропоїзди Смоленського (Білоруського) напрямку Московської залізниці до кінцевих зупинок Усово, Одинцово, Голіцино, Кубинка I, Можайськ (у тому числі «експрес»), Бородіно, Звенигород (у т. ч. «експрес»). Крім того, через станцію електропоїзди прямують на Савеловський і Курський напрямки. Обслуговується Аероекспрес до аеропорту «Шереметьєво». До 18 травня 2015 року електропоїзди прямували також і далі до Гагаріна^[2][3], а наприкінці 2012 року — до Вязьми, на початку 2016 року проїзд до цих станцій приміськими поїздами тільки з пересадкою в Можайську/Бородіно.

Пасажиропотік станції дорівнює 1,5 тис. чоловік/годину^[4].

Під'їзд пасажирів до станції забезпечується в основному через станції метро «Білоруська» Кільцевої і Замоскворецької ліній.

З Білоруського вокзалу станом на липень 2018 року поїзди далекого прямування відправляються і прибувають за наступними напрямками:

Будівництво залізниці від Москви до Смоленська, а потім у напрямку Мінська і Варшави, почалося у другій половині 1860-х років. Залізниця мала назву — Московсько-Смоленська. Будівництво вокзалу, що отримав назву Смоленський, почалося наприкінці квітня 1869 року. Урочисте відкриття Московсько-Смоленської залізниці відбулося 19 вересня 1870 року. Вокзал став шостим за рахунком в Москві.

У листопаді 1871 року, після подовження залізниці до Бреста, вокзал став називатися Брестським. На початку 1890-х років рух став двоколійним, а платформа відправлення була лише одна. До реконструкції вокзалу, який вже не вміщав в себе пасажирів, приступили лише у 1907 році.

15 травня 1910 року відкрили праве крило нового вокзалу, 26 лютого 1912 року — ліве. Автором проєкту був архітектор Іван Струков.

4 травня 1912 року залізниця була перейменована на Олександрівську, вокзал став називатися Олександрівським'. У серпні 1922 року Олександрівська і Московсько-Балтійська залізниці були об'єднані в Московсько-Білорусько-Балтійську, тому вокзал був перейменований на Білорусько-Балтійський. У травні 1936 року, після чергової реорганізації залізниць, вокзал отримав свою нинішню назву — Білоруський.

27 вересня 2007 року компанія «Аероекспрес» розпочала реконструкцію для організації залізничного сполучення з аеропортом Шереметьєво. Проєкт реконструкції частини вокзалу оцінювався в $ 7700000 і припускав будівництво нового терміналу, який став однією з центральних ланок у залізничному сполученні між Москвою і аеропортом.

Новий аеровокзал розташувався в четвертому залі Білоруського вокзалу і зайняв площу 600 м². Тут пасажири, що відлітають з Шереметьєво, можуть пройти реєстрацію на авіарейси, використовуючи кіоски самостійної реєстрації. Реєстрація багажу в міському терміналі була скасована 1 грудня 2010 року в зв'язку з різким збільшенням кількості пасажирів. Вартість поїздки складає 450 рублів (1000 рублів для бізнес-класу). Термінал відкрився 27 серпня 2009 року.

Залізничні експреси в Шереметьєво відправляються з Білоруського вокзалу і доставляють пасажирів до станції Аеропорт Шереметьєво.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Москва-Пасажирська-Смоленська

• Official Belorussky station website [Архівовано 28 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Российские Железные Дороги — Russian Railways [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
• Aeroexpress (англ.) (рос.)
• Беларуская Чыгунка — Belarusian Railways [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
• Lietuvos Geležinkeliai — Lithuanian Railways (англ.) (лит.) (рос.)
• Polskie Koleje Państwowe SA — Polish State Railways [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.] (пол.)
• České dráhy — Czech Railways [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.] (чес.)