Мохсен Фахрізаде — Вікіпедія

Мохсен Фахрізаде
перс. مُحسن فخری‌زاده
Народився21 березня 1961(1961-03-21)
Кум, Іран
Помер27 листопада 2020(2020-11-27)[1] (59 років)
Абсардd, Central Districtd, Damavand Countyd, Тегеран, Іран[1]
·вогнепальна рана[2]
ПохованняІмамзаде Салех (Шеміран)
Країна Імперська Держава Іран
 Іран
Діяльністьфізик-ядерник, військовослужбовець
Alma materУніверситет Шахіда Бехештіd
Галузьядерна програма Ірану
ЗакладImam Hossein Universityd
Військове званнябригадний генерал
Нагороди
Order of Service Order of Nasr

Мохсен Фахрізаде Махабад (перс. محسن فخری‌زاده مهابادی (21 березня 1961(1961-03-21), Кум — 27 листопада 2020(2020-11-27), Абсардd, Тегеран)) — іранський фізик. Офіцер Корпусу вартових ісламської революції і викладач фізики в Університеті імама Хусейна в Тегерані. За даними Ради безпеки ООН, Фахрізаде був старшим науковим співробітником Міністерства оборони Ірану і Збройних сил Ірану і колишнім керівником Центру фізичних досліджень (PHRC). Західні спецслужби розглядали його як натхненника іранської програми ядерної зброї.[3]

Проєкт 111

[ред. | ред. код]

Згідно з даними ООН, Фахрізаде був старшим науковим співробітником міністерства оборони і збройних сил і колишнім керівником Центру фізичних досліджень (ЦФЛ). МАГАТЕ попросило взяти у нього інтерв'ю про діяльність ЦФД в період, коли він його очолював, але він відмовився[4].

Згідно повідомлень влади Ірану, Мохсен Фахрізаде працював над розробкою вакцини для боротьби з епідемією COVID-19 в Ірані.[5][6]

Західна розвідка стверджувала, що він був відповідальним за ядерну програму Ірану — так званий «Проєкт 111». Західні країни заявляють, що «Проєкт 111» є чи був спробою створити Іраном ядерну бомбу, хоча Іран в звичайних випадках доводив через спостерігачів МАГАТЕ, що його ядерна програма призначена виключно для цивільних цілей і що інформація, надана західними спецслужбами, є фальшивою. Згідно з даними американського видання «The New York Times», Факрізаде був описаний в секретних частинах звітів американської розвідки як глибоко залучений в зусилля з розробки ядерної боєголовки для Ірану[7][8].

У внутрішній іранської документації 2007 року, яка нібито потрапила в розпорядження видання "The Sunday Times ", Фахрізаде був названий головою Групи з розширення розгортання передових технологій (FEDAT), яка прикривала назву організації, що здійснює Іранську програму створення ядерної зброї. У документі, названому «Перспективи спеціальних заходів, пов'язаних з нейтронами на наступні 4 роки», викладається чотирирічний план розробки нейтронного ініціатора на основі дейтериду урану[9][10] .

Смерть

[ред. | ред. код]

27 листопада 2020 року Фахрізаде був поранений в результаті організованого на нього замаху а в Абсарді[en] , місті недалеко від Тегерана[11]. У ЗМІ з'явилися повідомлення про вибух та стрілянину[12][13]. Його доставили в лікарню, де він помер від отриманих ран[14][15]. Згідно із заявою міністерства оборони Ірану, «після зіткнення між терористами і його охоронцями пан Фахрізаде був важко поранений і доставлений в лікарню. На жаль, зусилля медичної бригади врятувати його не увінчалися успіхом, і кілька хвилин тому він помер». Ще три-чотири людини, можливо, бойовики, також були вбиті в результаті нападу[16].

Вбивство відбулось на фоні повідомлень про збільшення кількості збагаченого урану, який виробляє Іран. Із 2010 по 2012 роки четверо іранських вчених-ядерників було вбито. Іран звинуватив у вбивствах Ізраїль.[3]

Реакції

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь Мохсена Фахрізаде названо одну з іранських вакцин проти COVID-19 FAKHRAVAC.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Iran: un scientifique spécialisé dans le domaine du nucléaire assassiné près de Téhéran (médias)
  2. Iran scientist linked to military nuclear program killed
  3. а б в Вбили "батька іранської ядерної бомби". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  4. «UNSCR 1747 (2007)». Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 28 червня 2022.
  5. а б Motamedi M (16 березня 2021). Iran starts human trials of its third domestic COVID vaccine. Al Jazeera. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 10 вересня 2021. (англ.)
  6. Research center run by Fakhrizadeh produced first COVID-19 test kits for Iranians: Defense minister. Pars Today. 28 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 7 вересня 2021. (англ.)
  7. Father of Iran's drive for nuclear warhead named. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 27 листопада 2020.
  8. Sanger, David E. (10 січня 2009). U.S. Rejected Aid for Israeli Raid on Iranian Nuclear Site (Published 2009). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  9. Times Online: «Leaked memo identifies man at head of Iran's nuclear programme». Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 27 листопада 2020.
  10. Albright, David (24 червня 2011). Will Fereydoun Abbasi-Davani lead Iran to nuclear weapons?. Institute for Science and International Security. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  11. Новости Mail.ru (27 листопада 2020). В Иране убит ведущий физик-ядерщик. Новости Mail.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  12. Alleged head of Iran’s nuclear weapons program is assassinated near Tehran. The Times of Israel. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  13. Staff, Reuters (27 листопада 2020). Iranian nuclear scientist Fakhrizadeh dies in hospital after attack - state media. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  14. Iran scientist linked to military nuclear program killed. AP NEWS. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  15. Mohsen Fakhrizadeh, Iran's top nuclear scientist, assassinated near Tehran. BBC News (брит.). 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  16. Iran's top nuclear scientist Mohsen Fakhrizadeh assassinated near Tehran. BBC News (брит.). 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.