Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року — Вікіпедія

Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року.
   Країни, які засудили вторгнення
   Країни, які дотримуються нейтральної позиції
   Країни, які підтримують РФ
   Невідомо
   Російська Федерація
   Україна
Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про агресію Росії проти України. ОАЕ, Індія та Китай утрималися.[1]
   Голосували за
   Голосували проти
   Утрималися
   Не члени Ради Безпеки ООН
Російсько-українська війна
Передумови та причини
Основні теми
Схожі теми
Проєкт і портал
Проєкт • Портал

Реакцією на російське вторгнення в Україну 2022 року стало засудження з боку переважної більшості світових лідерів, причому деякі засудили особисто президента Росії Володимира Путіна за санкціонування військових дій. Деякі лідери держав схвалили вторгнення, а окремі побачили в ньому наслідок провокації НАТО. 13 країн (Венесуела, М'янма, Нікарагуа, Сирія, КНДР, Еритрея, Білорусь, Іран, Куба, Малі, Зімбабве, Буркіна Фасо, Центральноафриканська Республіка) підтримали Росію у вторгненні та звинувачують у цьому провокацію НАТО. Деякі країни, зокрема, Китай, Індія, ПАР та низка держав колишнього СРСР зайняли нейтральну позицію.

Зміцнення власної безпеки іншими державами

[ред. | ред. код]
  • Литва та Молдова оголосили в себе надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну[2][3]. Наступного дня після нападу Росії Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною[4].
  • Посол України в Туреччині закликав цю країну-члена НАТО закрити свій повітряний простір і перекрити протоки біля входу в Чорне море для російських кораблів[3]. 26 лютого Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів, унеможлививши їхній прохід крізь протоки Босфор і Дарданелли[5].
  • Уряд Великої Британії оголосив про надання візових пільг громадянам України[6].
  • Вперше в історії 25 лютого НАТО активувало багатонаціональні сили, що складаються з сухопутних, повітряних, морських сил і сил спеціальних операцій, для захисту Альянсу. Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО, генерал Тод Волтерс, уточнив, що в Україну війська Альянсу вводитися не будуть[7].
  • Велика Британія[8], Бельгія[9], Норвегія, Італія[10], Німеччина, країни Балтії, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словенія[11], Чорногорія[12] послідовно закрили свій повітряний простір для російських літаків[11]. До вечора 27 лютого Європейський Союз повністю закрив свій повітряний простір для всіх літаків, які зареєстровані в Росії або контролюються Росією. Заборона на польоти торкнулася і приватних літаків[13]. Свій повітряний простір закрила також Канада[14], а потім США та Чорногорія[15].
  • Німеччина 27 лютого виділила безпрецедентні додаткові $113 млрд на свою армію[16].
  • США 1 березня вислали 12 російських дипломатів при ООН за звинуваченням у шпигунстві[17].

Міжурядові та міжнародні організації

[ред. | ред. код]
  • Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюцій, що засуджують агресію Росії в Україні та вимагають повного виведення російських військ з суверенної території України (ES-11/1, ES-11/2, ES-11/3)
  • 7 квітня 2022 Генеральна Асамблея ООН призупинила членство Російської Федерації у Раді ООН з прав людини через повномасштабну війну в Україні.[18]
  • Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що російське вторгнення було «найсумнішим моментом за час мого перебування на посаді», і закликав Путіна вивести свої війська «в ім'я людства».[19] 25 лютого Рада Безпеки ООН не спромоглася ухвалити резолюцію, яка б засудила вторгнення Росії в Україну. З 15 держав-членів Ради Безпеки 11 підтримали, а 3 утрималися від голосування. Резолюція була відхилена через вето Росії.[20]
  • Африканський Союз — Голова Комісії Африканського Союзу Муса Факі та Голова Африканського Союзу та президент Сенегалу Макі Салл закликали Росію та «будь-якого іншого регіонального чи міжнародного суб'єкта в обов'язковому порядку поважати міжнародне право, територіальну цілісність та національний суверенітет України» та закликали обох сторонам конфлікту негайно встановити перемир'я та негайно розпочати політичні переговори.[21]
  • Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) — міністри закордонних справ держав Асоціації висловили серйозну стурбованість напруженістю між Росією та Україною та закликали до максимальної стриманості та діалогу.[22]
  • Балтійська асамблея опублікувала заяву, в якій «рішуче засуджує вторгнення Росії в Україну».[23]
  • Карибська співдружність опублікувала заяву, де засуджує вторгнення в Україну та вимагає «негайного та повного виведення» російських військових з України.[24][25]
  • Рада Європи — Комітет міністрів ухвалив резолюцію, яка «найрішучішим чином засуджує збройний напад на Україну», закликає Росію «негайно та беззастережно припинити свої військові операції» та розглядатиме «заходи, які необхідно вжити у відповідь на серйозне порушення Російською Федерацією своїх статутних зобов'язань як держави-члена Ради Європи».[26]
  • Європейський Союз — президент Урсула фон дер Ляєн написала у Twitter: «Ми не дозволимо президенту Путіну зруйнувати архітектуру безпеки Європи», а глава зовнішньої політики Жозеп Боррель закликав Путіна зупинити «безглузду агресію». Президент Європарламенту Роберта Метсола закликала до «негайних, швидких, твердих і швидких дій» і скликала позачергову сесію парламенту на 1 березня.[27][28][29]
  • Міжнародний кримінальний суд — Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан оприлюднив заяву, в якій попереджає, що «будь-яка особа, яка вчиняє такі злочини, у тому числі шляхом наказу, підбурювання чи сприяння іншим чином до вчинення цих злочинів, може бути притягнута до відповідальності у Суді з повною повагою до принципу взаємодоповнюваності. Необхідно, щоб усі сторони конфлікту поважали свої зобов'язання за міжнародним гуманітарним правом»[30] .
  • Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг засудив напад і назвав його «серйозним порушенням міжнародного права». В окремій заяві було оголошено про намір розгорнути сили оборони та засуджено Білорусь за те, що вона сприяла нападу.[27]
  • Північна рада — президент Ерккі Туоміоя засудив вторгнення як «повністю несправедливе» і заявив, що воно «суперечить як міжнародному праву, так і порядку європейської безпеки».[31]
  • Організація американських держав опублікувала заяву, в якій засуджує напад як образу для людства і напад на цивілізовані міжнародні відносини.[32]
  • Організація економічного співробітництва та розвитку — Рада організації офіційно припинила переговори про вступ з Росією та наказала закрити офіси ОЕСР у Москві.

Політичні партії та опозиційні політики

[ред. | ред. код]

Азія

[ред. | ред. код]
  • Японія
    • Голова Комуністичної партії Японії Кадзуо Шії заявив, що дії Росії порушують основні принципи Статуту ООН і міжнародного права, і що він рішуче засуджує це. Він також заявив, що для президента Путіна абсолютно неприйнятно хвалитися ядерною зброєю Росії, щоб залякати країни світу.[33]
    • Демократична партія народу оприлюднила коментар, у якому засуджує військове вторгнення Росії в Україну і вимагає від Росії «негайно припинити збройне вторгнення».[34]
  • Тайвань
    • Тайванська опозиційна партія Гоміндан засудила напад на Україну. Партія заявила, що підтримує міжнародне співтовариство, щоб вжити заходів для відновлення миру. KMT також підтверджує свою відданість самообороні та підтримці миру та стабільності в Тайванській протоці .[35]
  • Ємен

Європа

[ред. | ред. код]
  • Білоруська опозиція
    • Лідер білоруської опозиції Святлана Ціхановська засудила причетність Росії та Білорусі до вторгнення в Україну. Тихановська засудила, що «Росія за участю режиму Лукашенка розпочала безпідставну та безсоромну військову агресію проти України». Тихановська звернулася до міжнародної спільноти з проханням якнайшвидше ввести найсуворіші санкції проти білоруського режиму і назвала їх «спільниками жорстокого нападу Росії на Україну». Вона стверджувала: «Очевидно, що Лукашенко повністю несе відповідальність за цю непотрібну війну».[37]
    • Білоруська опозиція також допомагає Україні через кібервійну[джерело?]. 
  •  Греція
    • Комуністична партія Греції (KKE) засудила «імперіалістичну війну в Україні», видавши відповідне звернення, яке також підписали компартії Іспанії (PCE), Туреччини (TKP) та Мексики (PCM).[38]
  •  Росія
    • Ув'язнений опозиційний політик Олексій Навальний засудив напад Путіна, заявивши, що війна «принесе велику кількість жертв, знищить життя та ще більше зубожить громадян Росії».[39]
  •  Словаччина
    • Партія «Голос — соціал-демократія» виступила із заявою про «одноголосне засудження російського вторгнення».[40]
  •  Іспанія
    • Комуністична партія Іспанії (PCE) оприлюднила заяву, в якій стверджує, що позиція президента Росії Володимира Путіна є «неприпустимим військовим рішенням, яке передбачає колективний провал для всіх народів, зацікавлених у мирі та виконанні Статуту Організації Об'єднаних Націй». ", закликаючи до «негайного припинення всіх військових операцій, ініційованих Росією в Україні», і буде «підтримувати всі ініціативи, які сприяють мирному та остаточному врегулюванню спільної безпеки України та Росії, незалежно від логічних і військових відповідей». Партія також звинуватила США і НАТО.
    • Другий віце-прем'єр-міністр Йоланда Діас, міністр у справах споживачів Альберто Гарсон і міністр соціальних прав Іоне Беларра, всі вони члени коаліції Unidas Podemos, до якої входить PCE, засудили напад Росії на Україну. Діас висловила свою солідарність «з українським народом, який постраждав від цієї безвідповідальної ескалації». Гарсон стверджував, що «український трудящий народ» «страждає від імперіалістичної агресії з боку Росії».[41]
  •  Об'єднане Королівство
    • Лідер Лейбористської партії та лідер опозиції в британському парламенті Кейр Стармер заявив, що «напад Володимира Путіна на Україну є неспровокованим і невиправданим»,[42] додавши: «Всі ті, хто вірить у тріумф демократії над диктатурою, добра над злом, свободи над чоботом тиранії має тепер підтримувати український народ».[43]

Північна Америка

[ред. | ред. код]
  •  Сполучені Штати
    • Лідер меншості в палаті представників Кевін Маккарті розкритикував вторгнення в Twitter як «безрозсудне і зло» і пообіцяв, що США будуть стояти разом з Україною проти спроб «переписати історію» і «порушити баланс сил у Європі».[44]
    • Лідер меншини в Сенаті Мітч Макконнелл закликав уряд США надати допомогу Україні, заявивши, що уряд повинен «зробити все можливе, щоб зробити це вторгнення Росії болючим для росіян, які в ньому беруть участь[45] .
    • Колишній президент Дональд Трамп назвав початкову стратегію Володимира Путіна розумною і атакував адміністрацію Байдена, стверджуючи, що вторгнення Росії було спричинено результатами президентських виборів у Сполучених Штатах 2020 року, і повторюючи твердження, що вибори були сфальсифікованими .[46]

Південна Америка

[ред. | ред. код]
  •  Болівія
    • Колишній президент і лідер опозиції Карлос Меса назвав російське вторгнення „імперіалістичним“ і зажадав від уряду Болівії офіційного засудження.[47]
    • Колишній президент Ево Моралес звинуватив „інтервенціонізм“ США у тому, що він спровокував вторгнення Росії в Україну.[48]
    • Колишній президент Хорхе Кірога закликав соціалістів 21-го століття і чавістів, „які роками розбурхували примари вторгнень США, які НІКОЛИ не матеріалізувалися“, тепер засудити порушення Росією українського суверенітету.[49]
  •  Бразилія
  •  Уругвай
    • „Широкий фронт“, головна опозиційна партія в країні, оприлюднила заяву, в якій висловила свою стурбованість ескалацією конфлікту, але висловила жаль, що, якщо конфлікт продовжиться, це може мати серйозні наслідки для обох країн і міжнародного співтовариства. У заяві також закликається „стриманість, взаємна повага, діалог і дипломатія між залученими сторонами для досягнення швидкого врегулювання конфлікту, все в рамках принципів, викладених у Статуті Організації Об'єднаних Націй та всіх нормах міжнародного права“[52].
  •  Венесуела
    • Спірний президент і лідер опозиції Хуан Гуайдо засудив „невиправдане і огидне військове вторгнення“, здійснене Росією в Україну, і звинуватив президента Ніколаса Мадуро в його підтримці. У заяві: „Ми висловлюємо нашу підтримку українському народу та президенту (Володимиру) Зеленському після невиправданого та огидного військового вторгнення, здійсненого президентом Путіним за підтримки диктатури Ніколаса Мадуро“.[53]

Міжнародні правозахисні організації

[ред. | ред. код]
  • Генеральний секретар Amnesty International Аньес Калламар заявила, що вторгнення „ймовірно призведе до найжахливіших наслідків для людських життів і прав людини“, і закликала „всі сторони суворо дотримуватися міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини“.[54]
  • Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Пітер Маурер заявив, що „інтенсифікація та поширення конфлікту загрожують масштабами смерті та руйнувань, які страшно уявити“, і що „наші команди зараз в Україні продовжать роботу з відновлення життєво важливої інфраструктури, підтримки заклади охорони здоров'я медикаментами та обладнанням, а також підтримка сімей харчовими продуктами та предметами гігієни“.[55]
  • Лікарі без кордонів, які вже діяли в Україні до вторгнення, заявили, що швидкі зміни контексту вимагали скорочення та припинення деяких раніше пропонованих медичних послуг, але що організація швидко перерозгортається, щоб зосередитися на наданні загальна невідкладна допомога тим, хто може її потребувати.[56]
  • „Меморіал“ назвав вторгнення „злочином проти миру і людства“ і заявив, що воно „залишиться ганебною главою в історії Росії“.[57]
  • Керівник відділу „ Репортери без кордонів“ у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє заявила: „Ми знайомі з російськими методами. . . Журналісти є головними мішенями, як ми бачили в Криму з моменту його анексії в 2014 році, а також на територіях, контрольованих Кремлем сепаратистами на Донбасі“, і закликали „російську та українську владу поважати свої міжнародні зобов'язання щодо захисту журналістів“. під час конфліктів»[58]

Окремі особи та неполітичні групи

[ред. | ред. код]
  • Хакерська група Anonymous засудила атаки; група написала в Твіттері, що «наразі бере участь в операціях проти Російської Федерації». Пізніше група у своєму наборі з двох твітів стверджувала, що «поки люди по всьому світу розбивають ваших інтернет-провайдерів на шматки, розуміють, що вони повністю спрямовані на дії російського уряду та Путіна». Крім того, вони зламали кілька російських вебсайтів і промислових систем управління, таких як пристрої Modbus, і наголосили, що «Anonymous — це не група, не країна, а аморфна ідея. Він тече, як повітря, як вода, як усе. Нехай буде відомо, що з моменту свого заснування Anonymous ніколи не має обмежень, які свідчать про те, що тільки homo sapiens може бути його частиною». На зіпсованому російському вебсайті Anonymous пригрозив, що будь-які подальші кібератаки будуть «спровоковані триваючою неспроможністю Росії визнати, що територіальна агресія сама по собі є пережитком темних віків у далекому минулому».[59][60]
  • Венесуельський лауреат премії Сахарова і правозахисник Лорент Салех висловив свою підтримку Україні, сказавши, що «це етичне питання підтримувати тих, хто протистоїть великій тиранії», і що Путін «завжди намагатиметься розширити свій режим». з використанням насильства, шантажу та терору".[61]
  • 25 лютого Delta Air Lines оголосила, що припиняє зв'язки з російським перевізником " Аерофлот « після того, як Великобританія заборонила „Аерофлоту“ доступ до свого повітряного простору.[62]

Колишні політики

[ред. | ред. код]

Науковці

[ред. | ред. код]

NASA заявило, що американські астронавти та російські космонавти, які зараз перебувають на борту Міжнародної космічної станції (МКС), продовжуватимуть нормальні операції, незважаючи на вторгнення.[68]

Генеральний директор Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер написав у Твіттері, що він сумний і стурбований агресією, і організація продовжить стежити за ситуацією, що розвивається, але продовжить працювати над усіма програмами, включаючи кампанії запуску МКС і ExoMars разом з Росією.[69] Пізніше Рада агентства одностайно проголосувала проти продовження співпраці з Росією в рамках місії ExoMars, і запланований на 2022 рік запуск було скасовано[70].

В липні 2022 року в Санкт-Петербурзі планувалося провести Міжнародний конгрес математиків, але багато математичних товариств закликали його скасувати і відкликали делегатів.[69]

Allianz der Wissenschaftsorganisationen[de] на чолі з Німецьким дослідницьким фондом DFG і включно з Німецькою конференцією ректорів оприлюднили заяву про заморожування будь-якої співпраці з російськими установами та бізнес-компаніями та припинення всіх спільних наукових заходів, нова співпраця також не повинна розпочинатися. Крім того, вони продовжать співпрацю з українськими установами та підтримуватимуть студентів та науковців, які змушені залишити свою країну через вторгнення Росії[71].

Лауреат Нобелівської премії з хімії Роалд Гоффман иніціював відкритий лист[72] нобелівских лауреатів на підтримку українського народу та держави перед лицем російської агресії[73][74]. Станом на 24 березня 2022 лист підписали 203 лауреати[75].

Релігійні установи

[ред. | ред. код]
Вселенський Патріарх Варфоломій І у Києві у 2021 році.

У комюніке кардинала-держсекретаря Ватикану П'єтро Пароліна, не називаючи імені Путіна, сказано, що, хоча розгортається найгірший сценарій, „ще є час для доброї волі, ще є простір для переговорів, ще є простір для прояву мудрості“. перешкоджає переважанню партизанських інтересів, що захищає законні прагнення всіх і позбавляє світ дурості та жахів війни».[76] Напередодні Папа Франциск закликав політиків випробувати совість перед Богом за свої дії щодо України та оголосив 2 березня, Попельну середу, Міжнародним днем посту та молитви за мир.[77]

Вселенський патріарх Вартоломій I засудив вторгнення, висловивши глибокий жаль, а також свою підтримку України і заявив, що «молиться до Бога любові і миру просвітити керівництво Російської Федерації, щоб зрозуміти трагічні наслідки його рішення».[78]

Не звертаючись безпосередньо до вторгнення, 23 лютого Кирило, Патріарх Московський і всієї Русі (Російська православна церква), похвалив президента Путіна за служіння народу Росії, сказавши, що Російська православна церква розглядає збройні сили країни як «активні прояви». євангельська любов до ближніх, вірність високим моральним ідеалам правди і добра".[79]

У спільній заяві архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі та архієпископ Йоркський Стівен Коттрелл визначили вторгнення як «велике зло», закликавши до публічного рішення обрати шлях до миру та міжнародної конференції для формулювання довгострокових угод. стабільності та миру, підтримуючи пропозицію Папи про всесвітній день молитви та посту за мир.[80]

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній І (Православна церква України) засудив нашестя та закликав українців боротися проти російської агресії, закликаючи на Божу допомогу виграти битву.[81] Головний архиєпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук (Українська греко-католицька церква) також засудив вторгнення і написав в «Українській правді», що захист Батьківщини є природним правом і громадянським обов'язком.[82]

Парасолькова організація Eurodiaconia[fr] та Європейська гуманістична федерація також виступили із заявами, в яких засуджували вторгнення та закликали до миру.[83][84]

Голова Ради муфтіїв Росії, муфтій шейх Равіль Гайнутдін, закликав мусульман Росії та всіх інших єднатися навколо молитви за мир, відновлення дружніх стосунків і відвернення повномасштабної війни[85].

Верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін схвалив рішення Путіна ввести війська в Україну, подякував Путіну за визнання ЛНР і ДНР від імені «мільйонів російських мусульман»[86].

Культура

[ред. | ред. код]

Європейська спілка радіомовлення і телебачення спочатку заявила, що Росії все одно буде дозволено брати участь у пісенному конкурсі Євробачення 2022, але вона «продовжить уважно стежити за ситуацією»[87]. Фінляндія погрожує бойкотувати змагання, якщо Росії буде допущено до участі[88]. До вимоги про відсторонення Росії від участі в конкурсі долучилися представники Латвії (гурт «Citi Zēni»[89]), Данії (Данське радіо[90]), Польщі (TVP[91]), Норвегії (NRK[92]), Нідерланди (AVROTROS[93]), Литви (Литовське національне радіо і телебачення[94]), Естонії (ERR[95]), Ісландії (RÚV[96]). EBU оголосив 25 лютого, що Росія не буде допущена до змагань, заявивши, що «включення російської заявки до цьогорічного Конкурсу призведе до погіршення репутації конкурсу»[97][98][99].

Організація культурної спадщини Europa Nostra, Європейська асоціація археологів, Національні інститути культури Європейського Союзу та Мережа європейських музейних організацій також виступили із заявами, в яких засуджують вторгнення та закликають до миру[100][101][102][103].

Російський репер Oxxxymiron оголосив, що скасовує шість концертів у Москві та Санкт-Петербурзі у відповідь на вторгнення[104].

Мер Мюнхена Дітер Райтер[en] заявив, що зніме Валерія Гергієва з посади диригента Мюнхенської філармонії, якщо Гергієв публічно не засудить вторгнення Росії. Гергієв раніше активно підтримував президента Росії Путіна. Так само Роттердамський філармонічний оркестр заявив, що відмовиться від участі у вересневому фестивалі Гергієва, якщо він не перестане підтримувати Путіна. Міланська театр «Ла Скала» також надіслала Гергієву листа з проханням заявити про свою підтримку мирного врегулювання в Україні, інакше йому не дозволять завершити свою заручину диригуванням оперою «Винової кралі» Петра Чайковського. Це сталося після оголошення нью-йоркського Карнеґі-холу про скасування двох травневих виступів оркестру Маріїнського театру, які мав диригувати Гергієв, а Віденська філармонія виключила Гергієва з п'яти концертного туру по США, які мали розпочатися 25 лютого[105].

Королівський оперний театр у Лондоні скасував заплановані літні гастролі московського Большого балету. Росіянин Семен Бичков, музичний керівник Чеської філармонії, виступив із критикою Путіна. Чиказький симфонічний оркестр і Берлінська філармонія присвятили виступи у світлі вторгнення[105].

Американський актор і режисер Шон Пенн зараз перебуває в Україні для зйомок документального фільму про триваюче вторгнення Росії в Україну[106]. 25 лютого 2022 року Пенн заявив: «Якщо ми дозволимо їй [Україні] воювати поодинці, наша душа, як Америка, буде втрачена»[107].

24 лютого оголосила польська компанія з виробництва відеоігор 11 Bit Studios, розробники відеоігри на виживання на війні 2014 року This War of Mine, де гравець керує цивільними під час військової облоги вигаданого міста Погорень у не менш вигаданій східноєвропейській країні Гразнавія. 2021 року, що у відповідь на вторгнення всі гроші, зібрані від продажу гри (яка в Steam коштує 4,99 доларів США) з 24 лютого 2022 року по 3 березня 2022 року, будуть передані Українському Червоному Хресту для безпосередньої допомоги жертвам вторгнення[108].

Голлівудська акторка Анджеліна Джолі 30 квітня прибула до Львова, де поспілкувалася з українськими переселенцями, на вокзалі зустріла евакуаційний потяг з Донбасу, подякувала залізничникам і волонтерам. Знаменита акторка також пила каву у львівському кафе та рятувалася під час повітряної тривоги у бомбосховищі.[109]

Фронтмен американського поп-рок-гурту Imagine Dragons Ден Рейнольдс 5 червня під час виступу в Празі (Чехія) прийняв від однієї із шанувальниць прапор України та розгорнув його на сцені. Група Imagine Dragons підтримала Україну на благодійному марафоні Save Ukraine, а також скасували концерти в росії.[110]

Освітлення визначних пам'яток

[ред. | ред. код]
Бранденбурзькі ворота в Берліні підсвітили синьо-жовтим кольором, щоб показати солідарність з народом України

Пам'ятки, освітлені кольорами українського прапора, включали: Емпайр-Стейт-Білдінг, Асамблея штату Нью-Йорк, Лондонське око, Ейфелева вежа, Рибальський бастіон, Колізей, Палаццо Марино, Колона Нельсона, Людвігсбурзька резиденція, Ендрю. Будинок, стадіон Вемблі, Корона-Білдінгс, Парк Катейс, Будівля Сенедда, Будівля SIS, Бранденбурзькі ворота, Даунінґ-стріт, 10, Зал Святого Георгія, численні пам'ятки Мельбурна, включно із залізничним вокзалом Фліндерс, Братиславський Град, Петршинська вежа, Ратуша Сараєво, Моле-Антонелліана, горизонт Далласа, включаючи вежу Реюньйон і готель Omni Dallas, міністерства закордонних справ Данії та Чехії[111][112].

Спорт

[ред. | ред. код]

Після вторгнення кілька заходів були перенесені, призупинені або скасовані. УЄФА, Європейська футбольна асоціація, оголосила, що фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2022 року буде перенесено з Санкт-Петербурга до Парижа.[113] Гран-прі Росії на чемпіонаті Формули-1 2022 року призупинено.[114] Міжнародна федерація спортивного скелелазіння оголосила про призупинення Чемпіонату світу з боулдера та швидкості в Москві 1–3 квітня з наміром перенести та перенести цей захід. Міжнародна федерація лижного спорту оголосила, що всі інші змагання в Росії скасовані.[115] Всесвітня федерація керлінгу повідомила, що чемпіонат Європи з керлінгу 2022 року, який запланований на 19-26 листопада, більше не проводитиметься в Пермі.[116] ATP переносить турнір St. Petersburg Open.[117]

Окремі спортсмени та команди

[ред. | ред. код]

Вторгнення також вплинуло на участь України у зимових Паралімпійських іграх 2022 року в Пекіні (Китай), а президент Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонс назвав транспортування української збірної до Пекіна величезним викликом.[118][119] Команда Континентальної хокейної ліги (КХЛ) " Йокерит ", що базується в Гельсінкі, оголосила про своє рішення покинути КХЛ у відповідь на вторгнення і повернутися в SM- лігу на сезон 2022—2023 років.[120]

Вторгнення викликало стурбованість водіїв Формули-1; Серед зацікавлених водіїв є пілот Red Bull Racing і чинний чемпіон Макс Ферстаппен, гонщик Aston Martin і чотириразовий чемпіон Себастьян Феттель, а також пілот Scuderia AlphaTauri П'єр Гаслі . І Ферстаппен, і Феттель пригрозили бойкотувати гонку, якщо гонка пройде за планом.[121] Вторгнення також залишило майбутнє російського водія Haas Микити Мазепіна в підвішеному стані через можливе візове обмеження його громадянства. Керівник команди Гюнтер Штайнер визнав, що майбутнє Мазепіна залишилося невизначеним через події, що відбуваються, і незабаром вирішить проблеми.[122][123] Позиція Микити також опинилась під загрозою через зв'язок його батька, його батько Дмитро Мазепін — російський олігарх, пов'язаний з президентом Володимиром Путіним.[124][125]

Австралійська лижниця Даніель Скотт оголосила, що бойкотуватиме фінал Кубка світу з фристайлу FIS 2021–22, який планується провести в Росії. Після оголошення було скасовано інші заходи в Росії.[115]

Двоє українських гравців НБА, Алекс Лен з Сакраменто Кінгз і Святослав Михайлюк з Торонто Репторс, засудили вторгнення.[126]

Російські спортсмени робили навмисно неоднозначні заяви про мир, не згадуючи прямо про вторгнення Росії. Російський гравець НХЛ Алекс Овечкін закликав «більше не війну».[127] Фігуристка Євгенія Медведєва закликала «це все якнайшвидше закінчити, як поганий сон». Російські тенісисти Данило Медведєв та Андрій Рубльов закликали до миру між народами.[128] Шахіст Ян Непомнящий зробив більш конкретну заяву, написавши в Твіттері: «В історії було багато чорних четвергів. Але сьогоднішній день чорніший за інших. #saynotowar».[129]

Польща оголосила, що бойкотує матч плей-офф ЧС-2022 проти Росії в Москві, а польська футбольна асоціація каже: «Більше слів, час діяти. Це єдине правильне рішення»[130][131][132][133] Чеська та шведська команди приєдналися до бойкоту пізніше після того, як Польща оголосила про бойкот.[134]

Швеція та Фінляндія оголосили, що бойкотуватимуть Чемпіонат світу з хоккею з хоккею 2020–22 в Іркутську, який заплановано на жовтень 2022 року. Обидві країни також бойкотували Чемпіонат світу серед юнаків до 17 років, який запланований на березень 2022 року в Кемерово[135] .

Переможниця Ролан Гаррос-2022 й перша ракетка світу Іга Швьонтек 4 червня у підсумковій промові на чемпіонаті підтримала Україну, на що трибуни відповіли гучними оваціями, які не вщухали упродовж пів хвилини.[136]

Відомі зірки

[ред. | ред. код]

Підтримали Україну: Мадонна, Леді Гага, Аріана Ґранде, Селена Гомес, Кім Кардашьян, Ед Ширан, Елтон Джон, Стівен Кінг, Річард Бренсон, Анджеліна Джолі, Дженіфер Лопес, Дженіфер Еністон, Міла Йовович, Міла Куніс, Pink Floyd, Maneskin, Джастін Бібер, Девід Бекхем, Арнольд Шварцнегер, Кеті Перрі, Майлі Сайрус, Селін Діон, Шер, Бенедікт Камбербетч, Джоан Роулінг, Джим Керрі, Дуа Ліпа, Сестри Хадід, Гаррі Стайлз, Нікі Мінаж, Шон Пенн, Бен Стілер, Біллі Айліш, Шеннен Догерті, Еллі Голдінг, Ешлі Бенсон, Орландо Блум, Кетрін Винник, Міша Колінз.

Спонсорство

[ред. | ред. код]

Німецький футбольний клуб «Шальке-04» оголосив про видалення логотипу головного спонсора «Газпрому» зі своєї форми.[137][138] Команда Формули-1 Haas оголосила про скасування спонсорства «Уралкалію» під час третього дня передсезонних тестів у Барселоні, а також змінила ліврею своїх болідів Haas VF-22, щоб видалити дизайн, схожий на російський прапор.[139] Англійський футбольний клуб «Манчестер Юнайтед» оголосив, що відкликає спонсорські права «Аерофлоту».[140]

Спортивні організації

[ред. | ред. код]

Міжнародний олімпійський комітет засудив «порушення Олімпійського перемир'я, ухваленого Генеральною Асамблеєю ООН». Хоча Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні завершилися за чотири дні до подій в Україні, перемир'я триває до семи днів після завершення зимових Паралімпійських ігор 2022 року в середині березня. Президент МОК Томас Бах знову закликав до миру. У МОК заявили, що дуже стурбовані олімпійською спільнотою в Україні.[141] Після засідання виконавчого комітету Виконком МОК запропонував накласти санкції на Росію та Білорусь, позбавивши обидві країни права на проведення спортивних заходів та заборонивши використання прапорів обох країн.[142]

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) оголосив, що фінал фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2022 року, який має відбутися в Санкт-Петербурзі, буде перенесено з Росії у відповідь на вторгнення.[113][143] Міжнародна автомобільна федерація скасувала Гран-прі Росії 2022 року в Сочі, яке спочатку було заплановано на 25 вересня, заявивши, що «неможливо провести Гран-прі Росії в нинішніх умовах».[144] Асоціація тенісних професіоналів (АТП) вирішила тимчасово перенести турнір St. Petersburg Open 2022 року з Санкт-Петербурга до Нур-Султана, Казахстан, імовірно через політичну ситуацію в Росії.[117]

Міжнародна шахова федерація ФІДЕ оголосила, що 44-та шахова Олімпіада, яка спочатку планувалась у Москві, не відбудеться в Росії через «швидке погіршення геополітичної ситуації».[145] Міжнародна федерація лижного спорту оголосила, що шість чемпіонатів світу, які спочатку планувалися в Росії на сезон 2021-22 років, будуть скасовані або перенесені в інше місце.[146] Міжнародна федерація спортивного скелелазіння оголосила про призупинення Чемпіонату світу з боулдера та швидкості в Москві 1–3 квітня з наміром перенести та перенести цей захід. Міжнародна тенісна федерація ITF оголосила про скасування «всі події ITF, що відбуваються в Росії на невизначений термін» та перенесення змагань ITF World Tennis Tour M15, які мають відбутися в Україні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
а.   Косово є суб'єктом територіальної суперечки між Республікою Сербія та Республікою Косово. Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність 17 лютого 2008 року, проте Сербія продовжує вважати її частиною своєї суверенної території. Дві країни почали нормалізувати відносини в 2013 році в рамках Брюссельської угоди. Незалежність Косова визнають 97 зі 193 держав — членів ООН. Загалом 112 держав — членів ООН так чи інакше визнали Косово, проте 15 із них пізніше відмовилися від цього рішення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Parashar, Sachin (26 лютого 2022). Russia vetoes UNSC resolution; India, China abstain. The Times of India. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  2. ↑ Литва оголошує надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  3. ↑ а б Live updates: Ukraine's neighbor Moldova alarmed by attack. ConchoValleyHomepage.com (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  4. ↑ Погребна, Анна (25 лютого 2022). Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  5. ↑ Павлюк, Олег (26 лютого 2022). Туреччина закриває Чорне море для російських кораблів. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  6. ↑ Home Secretary announces visa concessions for Ukrainians. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  7. ↑ CNN, Barbara Starr and Jeremy Herb. NATO Response Force activated for first time. CNN. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  8. ↑ Reuters (24 лютого 2022). Russia's Aeroflot banned from flying to UK. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  9. ↑ Фінляндія і Бельгія приєдналися до країн, які закривають свій авіапростір для російських літаків. Радіо Свобода. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022.
  10. ↑ Ще низка країн Європи закривають небо для Росії. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022.
  11. ↑ а б Ukraine invasion: Russian planes face near-total airspace ban to west. BBC. 27.02.2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022.
  12. ↑ Чорногорія закрила повітряний простір для російських літаків через війну проти України- ЗМІ. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  13. ↑ EU closes airspace to Russian planes, bans Russian media outlets and pledges arms to Ukraine. CDS News. 27.02.2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27.02.2022.
  14. ↑ Canada joins with Europe in closing its airspace to Russian airliners. National Post. 27.02.2022. Процитовано 27.02.2022.
  15. ↑ США та Чорногорія закрили небо для РФ – МЗС України. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  16. ↑ Ukraine conflict: Putin's war prompts dramatic German U-turn. BBC News (брит.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  17. ↑ U.S. expels 12 Russian diplomats for allegedly 'engaging in espionage'. NPR. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  18. ↑ Генасамблея ООН призупинила членство Росії у Раді з прав людини. DW. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022.
  19. ↑ Biden says Putin launched a 'premeditated war' on Ukraine that will result in 'catastrophic loss of life and human suffering'. Business Insider. 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 'This is the saddest moment in my tenure as secretary general of the United Nations,' UN Secretary General Antonio Guterres said. 'President Putin, in the name of humanity, bring your troops back to Russia' and don't start 'what could be the worst war since the beginning of the century.'
  20. ↑ Security Council Fails to Adopt Draft Resolution on Ending Ukraine Crisis, as Russian Federation Wields Veto. United Nations. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  21. ↑ Statement from Chair of the African Union, H.E President Macky Sall and Chairperson of the AU Commission H.E Moussa Faki Mahamat, on the situation in Ukraine | African Union. au.int. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  22. ↑ ASEAN Urges Maximum Restraint, De-escalation of Russia-Ukraine Tensions – Draft Statement. VOA. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  23. ↑ The Baltic Assembly firmly condemns the Russian invasion of Ukraine. Baltic Assembly. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  24. ↑ CARICOM issues statement on Ukraine. www.nationnews.com. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  25. ↑ INEWS (24 лютого 2022). CARICOM condemns Russia’s military attacks & invasion of Ukraine. INews Guyana. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  26. ↑ Situation in Ukraine: Decisions by Council of Europe's Committee of Ministers. Council of Europe. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  27. ↑ а б Suliman, Adela (24 лютого 2022). World leaders react to Russia’s attack on Ukraine: ‘A dark day for Europe’. The Washington Post. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  28. ↑ European Parliament president calls for "solid and swift" action if Ukraine crisis escalates. Euronews. 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  29. ↑ MEPs will hold extraordinary plenary over Russian invasion. Malta Today. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  30. ↑ Statement of ICC Prosecutor, Karim A.A. Khan QC, on the Situation in Ukraine: "I have been closely following recent developments in and around Ukraine with increasing concern." Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  31. ↑ President of the Nordic Council condemns Russia’s attack on Ukraine. Nordic Council. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  32. ↑ Comunicado de la Secretaría General de la OEA sobre ataque ruso a Ucrania [Statement from the OAS General Secretariat on the Russian attack on Ukraine] (ісп.). Архів оригіналу за 24 February 2022.
  33. ↑ Japanese Communist Party (24 лютого 2022). ウクライナ侵略を断固糾弾する　ロシアは軍事作戦を直ちに中止せよ [Resolutely denounce the invasion of Ukraine. Russia must stop military operations immediately.]. www.jcp.or.jp/ (яп.). Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  34. ↑ Comments on the Russian Invasion of Ukraine. Democratic Party for the People. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  35. ↑ @@kuomintang (26 лютого 2022). Condemns to Russia’s attack on Ukraine. We call on and stand by the international community to take actions restore peace. Our hearts and prayers go out to all who are affected. KMT reiterates our commitment to self-defense and to maintain peace and stability in the strait (Твіт) — через Твіттер.
  36. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  37. ↑ @Tsihanouskaya (24 лютого 2022). We ask the international community to impose the strongest sanctions against Lukashenka & the Belarus regime as soon as possible (Твіт). Процитовано 25 лютого 2022 — через Твіттер.
  38. ↑ The Communist Party of Greece condemned the imperialist war in Ukraine – Athens News. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  39. ↑ The Moscow times (24 лютого 2022). Reactions to Russia’s Invasion of Ukraine. The Moscow Times. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  40. ↑ Hlas „jednoznačne odsudzuje“ útok Ruska na Ukrajinu. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  41. ↑ Aduriz, Iñigo (24 лютого 2022). Yolanda Díaz, Garzón y el Partido Comunista condenan el "ataque imperialista" ruso en Ucrania [Yolanda Díaz, Garzón and the Communist Party condemn the Russian "imperialist attack" in Ukraine]. ElDiario.es (ісп.). Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  42. ↑ @Keir_Starmer (24 лютого 2022). Vladimir Putin’s attack on Ukraine is unprovoked and unjustifiable. His actions will have horrendous and tragic consequences that will echo throughout the world and throughout history (Твіт) — через Твіттер.
  43. ↑ @Keir_Starmer (24 лютого 2022). All those who believe in the triumph of democracy over dictatorship, good over evil, freedom over the jackboot of tyranny must now support the Ukrainian people. They have been cast onto the frontline of a war, simply for existing (Твіт) — через Твіттер.
  44. ↑ @GOPLeader (24 лютого 2022). My statement on Russia's invasion of Ukraine: (Твіт). Процитовано 25 лютого 2022 — через Твіттер.
  45. ↑ McConnell Says U.S. Must Prepare to Aid Ukrainian Insurgency. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  46. ↑ Trump's response to Putin's invasion of Ukraine reveals divisions among Republicans. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  47. ↑ Mesa exige al gobierno de Arce condenar la invasión rusa a Ucrania [Mesa demands the Arce government to condemn the Russian invasion of Ukraine]. La Razón (ісп.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 'Exigimos al Gobierno que exprese la condena de Bolivia a la invasión imperialista rusa a la República de Ucrania. La paz, la soberanía y la libertad de los países, son valores esenciales que debemos defender por encima de ideologías. Nuestra solidaridad con el pueblo ucraniano,' escribió Mesa.
  48. ↑ Evo culpa a Estados Unidos por la invasión de Rusia a Ucrania [Evo blames the United States for Russia's invasion of Ukraine]. Página Siete (ісп.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  49. ↑ Mesa exige al gobierno condenar a Rusia; Tuto insta a socialistas defender la soberanía ucraniana [Mesa demands the government condemn Russia; Tuto urges socialists to defend Ukrainian sovereignty]. Erbol (ісп.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 'Esperamos que Chavistas, Socialistas XXI y ForoPueblistas, que agitaron por años fantasmas de invasiones de EEUU que NUNCA se materializaron, hoy defiendan la soberania de Ucrania,' describió […] Quiroga.
  50. ↑ а б Lula, Moro, Ciro e Doria repudiam ataques russos à Ucrânia. Poder360 (pt-br) . 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  51. ↑ Lula lamenta ataque da Rússia à Ucrânia e cobra representatividade da ONU. Folha de S.Paulo (pt-BR) . 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  52. ↑ Compartimos Declaración de Presidencia de la fuerza política ante el conflicto entre Rusia y Ucrania. Twitter. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  53. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  54. ↑ Soaring concern for human rights and human lives as Russia invades Ukraine. Amnesty International. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  55. ↑ Statement from ICRC President Peter Maurer on the conflict in Ukraine. International Committee of the Red Cross. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  56. ↑ MSF prepares emergency response as conflict escalates in Ukraine | MSF. Médecins Sans Frontières (MSF) International. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  57. ↑ We demand an immediate end to military actions. Memorial International. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  58. ↑ Journalists must not be targeted during Russia’s invasion of Ukraine. Reporters Without Borders. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  59. ↑ Best, Paul (25 лютого 2022). Hacking collective Anonymous appears to declare war on Putin after Russia invades Ukraine. Fox News. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  60. ↑ Taiwan News (25 лютого 2022). Anonymous hacks into Russian website, devices to retaliate for Ukraine invasion | Taiwan News | 2022-02-25 18:18:00. Taiwan News. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  61. ↑ Lorent Saleh tras la invasión de Rusia a Ucrania: "Es un asunto ético apoyar a quienes se enfrentan a las grandes tiranías" [Lorent Saleh after Russia's invasion of Ukraine: "It is an ethical matter to support those who face great tyrannies"]. El Nacional (ісп.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  62. ↑ Josephs, Leslie (25 лютого 2022). Delta cuts Aeroflot ties as fallout from Russia's invasion of Ukraine spreads in air travel. CNBC. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  63. ↑ "Новый Нюрнберг". Британские политики просят созвать трибунал для Путина. BBC. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  64. ↑ Ex-Kanzler Schröder fordert Putin zum Beenden der Invasion auf [Ex-Chancellor Schröder calls on Putin to end the invasion]. Der Spiegel (нім.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  65. ↑ Ukraine: Gerhard Schröder äußert sich zur Invasion [Ukraine: Gerhard Schröder comments on the invasion]. Die Welt (нім.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  66. ↑ Invasión de Rusia a Ucrania: el ex presidente Petro Poroshenko salió a defender Kiev con un rifle Kalashnikov [Russia's invasion of Ukraine: Former President Petro Poroshenko came out to defend Kiev with a Kalashnikov rifle]. infobae (es-ES) . 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  67. ↑ Former European leaders resign from Russian corporate boards. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  68. ↑ Kelvey, Jon (24 лютого 2022). Nasa gives update on International Space Station amid war in Ukraine. The Independent. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  69. ↑ а б Banks, Michael (25 лютого 2022). Russian scientists condemn Ukraine invasion as international projects and meetings thrown into doubt. Physics World. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  70. ↑ ESA suspends work with Russia on ExoMars mission. Spacenews. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  71. ↑ Allianz der Wissenschaftsorganisationen: Solidarität mit Partnern in der Ukraine - Konsequenzen für die Wissenschaft [Alliance of Science Organizations: Solidarity with Partners in Ukraine - Consequences for Science] (PDF) (нім.). Allianz der Wissenschaftsorganisationen. Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  72. ↑ Nobel Laureate Support for Ukraine. Nobel Campaigns. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  73. ↑ Уродженець Золочева зібрав на підтримку України підписи нобелівських лауреатів. Zaxid.net. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  74. ↑ 159 нобелівських лауреатів підписали листа на підтримку України. Українська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  75. ↑ 162 Laureates Supporting Ukraine. Nobel Campaigns. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  76. ↑ Vatican hopes there's time for Ukraine. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  77. ↑ Pope Francis tells politicians to examine their consciences before God over Ukraine crisis. NBC News. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  78. ↑ Ο Οικουμενικός Πατριάρχης καταδικάζει την απρόκλητη ρωσική εισβολή στην Ουκρανία [The Ecumenical Patriarch condemns the unprovoked Russian invasion of Ukraine]. ekirikas.com (гр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  79. ↑ Luxmoore, Jonathan (24 лютого 2022). Putin's troops enter Ukraine, despite prayers for peace and threats of retaliation. Church Times. Архів оригіналу за 24 February 2022.
  80. ↑ Attack on Ukraine 'an act of great evil' – statement from Archbishops of Canterbury and York. Church of England. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  81. ↑ Митрополит Епіфаній закликав до захисту України від російської агресії [Metropolitan Epiphanius called for the protection of Ukraine from Russian aggression]. Orthodox Church of Ukraine (укр.). 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  82. ↑ Захист Батьківщини – це наше природне право і наш громадянський обов'язок [Protecting the homeland is our natural right and our civic duty]. Ukrayinska Pravda (укр.). Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  83. ↑ Eurodiaconia calls for peace in Ukraine and support for those displaced. :fr:Eurodiaconia. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  84. ↑ In the name of humanity. European Humanist Federation. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  85. ↑ Духовное управление мусульман Российской Федерации. Призыв муфтия Гайнутдина к миру. 24 февраля 2022 г. 24.02.2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26.02.2022.
  86. ↑ Верховный муфтий России Талгат Таджуддин одобрил решение Путина ввести войска в Украину. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  87. ↑ Jackson, Siba (24 лютого 2022). Eurovision: Russia allowed to compete in song contest despite invading Ukraine. Sky News. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  88. ↑ Mac Dougall, David (25 лютого 2022). Finland threatens Eurovision boycott if Russia is allowed to take part. Euronews. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  89. ↑ Latvia: Citi Zēni Call on EBU to Reconsider Russia's Participation in Eurovision 2022. Eurovoix (брит.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  90. ↑ Anthony Granger (25 лютого 2022). Denmark: DR Informs EBU That Russia Should Not Compete in Eurovision. Eurovoix (брит.). Процитовано 25 лютого 2022.
  91. ↑ Oświadczenie polskich nadawców publicznych w sprawie sytuacji na Ukrainie. centruminformacji.tvp.pl (Пресреліз). Telewizja Polska S.A. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  92. ↑ Anthony Granger (25 лютого 2022). Norway: NRK Does Not Want Russia to Compete in Eurovision 2022. Eurovoix (брит.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  93. ↑ Anthony Granger (25 лютого 2022). Netherlands: AVROTROS Calls For Suspension of Russian Broadcasters From The EBU. Eurovoix (брит.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  94. ↑ Anthony Granger (25 лютого 2022). Lithuania: LRT Calls on EBU to Remove Russia From Eurovision 2022. Eurovoix (брит.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  95. ↑ Anthony Granger (25 лютого 2022). Estonia: ERR Will Withdraw From Eurovision if Russia Allowed to Participate. Eurovoix (брит.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  96. ↑ Iceland: RÚV Calls on EBU to Remove Russia From Eurovision 2022. Eurovoix (брит.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  97. ↑ EBU statement regarding the participation of Russia in the Eurovision Song Contest 2022. Eurovision.tv. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  98. ↑ Eurovision: Russia banned from competing at 2022 Song Contest. BBC (англ.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  99. ↑ EBU kicks Russia out of Eurovision 2022. Eurovisionworld (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  100. ↑ Europa Nostra stands in solidarity with Ukraine. Europa Nostra. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  101. ↑ NEMO stands in #SolidarityWithUkraine. Network of European Museum Organisations. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  102. ↑ News. European Association of Archaeologists. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  103. ↑ EUNIC statement on Ukraine. European Union National Institutes for Culture. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  104. ↑ Thousands of Russians protest President Vladimir V. Putin’s assault on Ukraine. Some chant: ‘No to war!’. The New York Times. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  105. ↑ а б Munich, Rotterdam may fire Gergiev, London drops Bolshoi. Associated Press. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  106. ↑ Sean Penn filming documentary on the ground in Ukraine. Marine Corps Times. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  107. ↑ Sean Penn In Ukraine: Putin Has Made a 'Horrible Mistake', Urges U.S. to Fight. Newsweek. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  108. ↑ (PCDD) This War of Mine $4.99 via Steam. Twitter. Cheap Ass Gamer. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  109. ↑ Анджеліна Джолі у Львові: що відомо про візит зірки Голлівуду до України. ТСН.ua (укр.). 30 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 травень 2022.
  110. ↑ Соліст Imagine Dragons під час концерту в Празі підняв прапор України, який передала йому українка. Відео. gordonua.com. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  111. ↑ World landmarks lit blue and yellow in solidarity with Ukraine. Today. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  112. ↑ Countries around the world light up buildings in Ukraine’s flag colours of yellow and blue to show solidarity. The Independent. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  113. ↑ а б Champions League final to be moved from Russia amid Ukraine invasion, UEFA to announce. Sky News. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  114. ↑ Formula 1 statement on the Russian Grand Prix. Formula One. Fédération Internationale de l'Automobile. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  115. ↑ а б FIS Cancels all Remaining 2021-22 Season Events in Russia. International Ski Federation. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  116. ↑ World Curling Federation remove European Curling Championships 2022 from Russia. World Curling Federation. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  117. ↑ а б Sankar, Vimal (24 лютого 2022). ATP relocates St Petersburg Open to Nur-Sultan. Inside The Games. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  118. ↑ Ukraine facing "mammoth challenge" to reach Beijing 2022 Winter Paralympics after Russian invasion, IPC President says. InsideTheGames.biz. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  119. ↑ IPC calls for peace ahead of Beijing 2022 Paralympic Winter Games. Paralympic.org. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  120. ↑ Finnish Team Jokerit Helsinki Quits Russian Based KHL Over Ukranian Invasion. Last Word On Sports. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  121. ↑ F1 could have faced driver boycott had Russian GP not been cancelled. The Guardian. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  122. ↑ McMurthy, Andrew (26 лютого 2022). Russian F1 driver Nikita Mazepin could be cut from grid over sponsor controversy. news.com.au. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  123. ↑ Woodhouse, Jamie (25 лютого 2022). Steiner: Mazepin’s Haas future ‘needs to be resolved’. planetf1.com. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  124. ↑ Nichol, Jake (25 лютого 2022). How Dmitry Mazepin is linked to Vladimir Putin as son's F1 future in doubt. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  125. ↑ @KremlinRussia_E (24 лютого 2022). #Kremlin: Meeting with representatives of Russian business circles (Твіт) — через Твіттер.
  126. ↑ Baer, Jack (24 лютого 2022). NBA's 2 Ukrainian players release statement denouncing Russian invasion. Yahoo! Sports. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  127. ↑ 'Please, no more war': Alex Ovechkin responds to Russia's invasion of Ukraine. The Athletic. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  128. ↑ Top Russian tennis stars speak out against war in Ukraine. CNN. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  129. ↑ 'No to War!' Russian celebrities risk Putin's wrath to condemn Ukraine invasion. Evening Standard. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  130. ↑ Poland to boycott game against Russia. BBC Sport. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  131. ↑ Ukraine invasion: Poland refuses to play World Cup play-off match against Russia. Sky News. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  132. ↑ Poland will refuse to play World Cup play-offs with Russia in opposition to invasion of Ukraine. Sky Sports. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  133. ↑ Reuters (26 лютого 2022). Poland will refuse to play Russia in World Cup 2022 play-off. The Guardian. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  134. ↑ Blasi, Weston (25 лютого 2022). Poland, Czech Republic, Sweden refuse to go to Russia for upcoming World Cup games. MarketWatch. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  135. ↑ Rowbottom, Mike (24 лютого 2022). Sweden and Finland boycott World Bandy Championships in Russia because of Ukraine assault. Inside The Games. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  136. ↑ Перша ракетка світу Швьонтек підтримала Україну після перемоги на Ролан Гаррос. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 7 червня 2022.
  137. ↑ Schalke 04 nimmt Gazprom-Schriftzug vom Trikot [Schalke 04 removes Gazprom lettering from uniform]. Süddeutsche Zeitung (нім.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  138. ↑ Schalke remove Russian sponsor from team shirts. The Independent. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 February 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  139. ↑ Smith, Luke (25 лютого 2022). Haas to drop Uralkali branding for final day of F1 testing. motorsport.com. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  140. ↑ Manchester United official club statement on Aeroflot. Manchester United Official Website. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  141. ↑ IOC strongly condemns the breach of the Olympic Truce. International Olympic Committee. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  142. ↑ Strip Russia and Belarus of sporting events and ban their flags, IOC urges. Inside The Games. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  143. ↑ Champions League Final Will Be Played in Paris, Not Russia. The New York Times. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  144. ↑ Russian Grand Prix cancelled following invasion of Ukraine. BBC. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  145. ↑ 2022 Chess Olympiad to be moved from Moscow. FIDE. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  146. ↑ FIS Cancels all Remaining 2021-22 Season Events in Russia. International Ski Federation. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.

Шаблон:Російський геноцид проти України (з 2014)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_реакція_на_російське_вторгнення_в_Україну_2022_року&oldid=42790896