Міністерство транспорту України — Вікіпедія
Міністе́рство тра́нспорту Украї́ни — колишній центральний орган виконавчої влади України. 14 липня 2004 року міністерство реорганізоване в Міністерство транспорту та зв'язку України.
Міністерство транспорту України здійснювало керівництво транспортно-дорожнім комплексом, відповідало за його розвиток, координувало роботу об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього господарства, що входили у сферу його управління.
Керівником Міністерство транспорту був Міністр, якого призначала на посаду і звільняла Верховна Рада України.
Керівництво підприємствами транспорту і дорожнього господарства Міністерство транспорту та зв'язку України здійснювало через галузеві урядові органи управління.
Основними завданнями міністерства були: здійснення державного керування транспортним комплексом України; реалізація державної політики становлення і розвитку транспортно-дорожнього комплексу України для забезпечення своєчасного, повного і якісного задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях; забезпечення взаємодії і координації роботи автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту і дорожнього комплексу, здійснення заходів для створення єдиної транспортної системи України; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту усіх форм власності; забезпечення входження транспортно-дорожнього комплексу України до європейської та світової транспортних систем на принципах Європейської транспортної політики.
Із грудня 2003 центральний апарат міністерства розташований у хмарочосі в Києві на проспекті Перемоги, 14.
- Режимно-секретний сектор
- Сектор мобілізаційної роботи
- Управління аналітичного забезпечення роботи міністра та колегії (патронатна служба)
- Управління кадрів
- Департамент правового забезпечення
- Управління контролю та діловодства
Перший заступник міністра
- Державна спеціальна служба транспорту
- Департамент безпеки у галузі
Заступник міністра
- Департамент розвитку та координації систем транспорту та зв'язку
- Департамент зовнішньоекономічних зв'язків
Заступник міністра
- Державна адміністрація залізничного транспорту України
- Департамент залізничного транспорту
- Департамент державної власності
Заступник міністра
- Управління бухгалтерського обліку та звітності
- Департамент фінансового регулювання та соціально-економічної політики
Заступник міністра
- Управління забезпечення державної політики та стратегії розвитку автомобільного транспорту
- Відділ з питань підготовки транспорто-дорожньої галузі та сфери інформатизації до проведення ЄВРО-2012
Заступник міністра — голова Державної авіаційної адміністрації
Заступник міністра — голова Державної адміністрації автомобільного транспорту
- Державна адміністрація автомобільного транспорту
- Головна державна інспекція на автомобільному транспорті
Заступник міністра — директор Державної адміністрації морського та річкового транспорту (Укрморрічфлоту)
- Державна адміністрація морського та річкового транспорту
- Контрольно-ревізійне управління
№ | Час повноважень | Портрет | Ім'я |
1 | березень 1992 — липень 1994 | Климпуш Орест Дмитрович | |
2 | липень 1995 — травень 1997 | Данькевич Іван Петрович | |
3 | 23 травня 1997 — 17 липня 1997 | Круглов Микола Петрович | |
4 | 11 серпня 1997 — квітень 1998 | Череп Валерій Іванович | |
5 | 7 серпня 1998 — 5 жовтня 1999 | Данькевич Іван Петрович | |
6 | 1999 — травень 2001 | Костюченко Леонід Михайлович | |
7 | 9 червня 2001 — 30 квітня 2002 | Пустовойтенко Валерій Павлович | |
8 | травень 2002 — 24 липня 2004 | Кірпа Георгій Миколайович |