НХЛ у сезоні 2010—2011 — Вікіпедія

Сезон НХЛ 2010—11
Ліга Національна хокейна ліга
Спорт Хокей із шайбою
Тривалість 7 жовтня 2010 — 10 квітня 2011
Відвідуваність 15 967 650
Регулярний сезон
Кубок Президента Ванкувер Канакс
MVP сезону Корі Перрі (Анагайм)
Найкращий бомбардир Даніель Седін (Ванкувер)
Плей-оф
Чемпіони Сходу Бостон Брюїнс
  Фіналіст Сходу Тампа-Бей Лайтнінг
Чемпіони Заходу Ванкувер Канакс
  Фіналіст Заходу Сан-Хосе Шаркс
Плей-оф MVP Тім Томас (Бостон)
Кубок Стенлі
Переможець фіналу Бостон Брюїнс
  Фіналіст Ванкувер Канакс
Сезони НХЛ
← 2009/2010

2011/2012 →

НХЛ у сезоні 2010/2011 — 94-й регулярний чемпіонат НХЛ. Стартував 7 жовтня 2010 матчами в Європі. Закінчилася регулярна першість 10 квітня 2011, опісля якої почалися матчі плей-оф на Кубок Стенлі. 15 червня 2011 в фінальному матчі Кубка Стенлі на Роджерс-арена в Ванкувері перемогу здобув Бостон Брюїнс 4:0 у матчі, 4:3 в серії та вшосте здобув Кубок Стенлі.

Драфт НХЛ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Драфт НХЛ 2010

48-й драфт НХЛ. У 7-и раундах було обрано 210 хокеїстів. Першим номером драфту став Тейлор Голл, якого обрав клуб «Едмонтон Ойлерс».

Передмова

[ред. | ред. код]

Цей сезон став останнім для команди Атланта Трешерс, яка з наступного сезону перебазується до Вінніпегу та змінить назву на Вінніпег Джетс.

23 червня 2010, НХЛ підняло обмеження зарплат гравців до $59,4 мільйонів доларів США.[1]

В Європі пройшли виставкові матчі з європейськими клубами.

Дата Арена Європа НХЛ Рахунок
2 жовтня САП-Арена, Мангайм Німеччина Адлер Мангайм Сан-Хосе Шаркс 2–3 (ОТ)
2 жовтня Одіссей, Белфаст Велика Британія Белфаст Джаєнтс Бостон Брюїнс 1–5
4 жовтня Льодовий палац, Санкт-Петербург Росія СКА Кароліна Гаррікейнс 5–3
4 жовтня Тампере, Тампере Фінляндія Ільвес Міннесота Вайлд 1–5
5 жовтня Тіпспорт Арена, Ліберець Чехія Білі Тигри Бостон Брюїнс 1–7
5 жовтня Мальме Арена, Мальме Швеція Мальме Редгокс Колумбус Блю-Джекетс 1–4
6 жовтня Арена Рига, Рига Латвія Динамо (Рига) Фінікс Койотс 1–3

Огляд

[ред. | ред. код]
Перший матч сезону «Гаррікейнс» проти «Вайлд» (Гельсінки, Фінляндія).

До правил внесли зміни, при рівній кількості очок враховуються перемоги в основний час та овертаймі, перемоги по булітах не враховуються.

Сезон стартував з матчів в Європі в яких зустрілись між собою Кароліна Гаррікейнс та Міннесота Вайлд на Hartwall Arena в Гельсінки і Колумбус Блю-Джекетс з Сан-Хосе Шаркс на Еріксон Глоб у Стокгольмі. Третя пара Бостон Брюїнс та Фінікс Койотс зіграли між собою в Празі на Арені O2.

Докладніше: Зимова класика НХЛ

1 січня на футбольній арені Хайнц Філд (домашній стадіон «Піттсбург Стілерс») відбувся традиційний матч просто неба. Піттсбург Пінгвінс поступився в основний час Вашингтон Кепіталс 1:3.

У матчі класичної спадщини НХЛ, що пройшов вдруге в історії в Калгарі зустрілись місцевий Калгарі Флеймс та Монреаль Канадієнс, перемогу здобули господарі 4:0.

Матч усіх зірок НХЛ

[ред. | ред. код]

58-й матч усіх зірок НХЛ пройшов 30 січня 2011 року в «Ар-Бі-Сі-центр» (Ралі): Збірна Лідстрема — Збірна Стаала 11:10 (4:4, 3:2, 4:4).

Підсумкові турнірні таблиці

[ред. | ред. код]

Східна конференція

[ред. | ред. код]
Атлантичний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Філадельфія Флайєрз (2) 82 47 23 12 259 223 106
Піттсбург Пінгвінс (4) 82 49 25 8 238 199 106
Нью-Йорк Рейнджерс (8) 82 44 33 5 233 198 93
Нью-Джерсі Девілс (11) 82 38 39 5 174 209 81
Нью-Йорк Айлендерс (14) 82 30 39 13 229 264 73
Північно-східний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Бостон Брюїнс (3) 82 46 25 11 246 195 103
Монреаль Канадієнс (6) 82 44 30 8 216 209 96
Баффало Сейбрс (7) 82 43 29 10 245 229 96
Торонто Мейпл Ліфс (10) 82 37 34 11 218 251 85
Оттава Сенаторс (13) 82 32 40 10 192 250 74
Південно-східний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Вашингтон Кепіталс (1) 82 48 23 11 224 197 107
Тампа-Бей Лайтнінг (5) 82 46 25 11 247 240 103
Кароліна Гаррікейнс (9) 82 40 31 11 236 239 91
Атланта Трешерс (12) 82 34 36 12 223 269 80
Флорида Пантерс (15) 82 30 40 12 195 229 72

Західна конференція

[ред. | ред. код]
Центральний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Детройт Ред Вінгз (3) 82 47 25 10 261 241 104
Нашвілл Предаторс (5) 82 44 27 11 219 194 99
Чикаго Блекгокс (8) 82 44 29 9 258 225 97
Сент-Луїс Блюз (11) 82 38 33 11 240 234 87
Колумбус Блю-Джекетс (13) 82 34 35 13 215 258 81
Північно-західний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Ванкувер Канакс (1) 82 54 19 9 262 185 117
Калгарі Флеймс (10) 82 41 29 12 250 237 94
Міннесота Вайлд (12) 82 39 35 8 206 233 86
Колорадо Аваланч (14) 82 30 44 8 227 288 68
Едмонтон Ойлерз (15) 82 25 45 12 193 269 62
Тихоокеанський дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Сан-Хосе Шаркс (2) 82 48 25 9 248 213 105
Анагайм Дакс (4) 82 47 30 5 239 235 99
Фінікс Койотс (6) 82 43 26 13 231 226 99
Лос-Анджелес Кінгс (7) 82 46 30 6 219 198 98
Даллас Старс (9) 82 42 29 11 227 233 95

Статистика регулярного чемпіонату

[ред. | ред. код]

Глядачі

[ред. | ред. код]
Ексел-Енерджі-центр
Джо Луїс Арена
Консол Енерджі-центр
Веллс Фарго Центр
Клуб Арена Матчі Середня кіл-ть глядачів Загальна кіл-ть глядачів У відсотках
Чикаго Блекгокс Юнайтед-центр 41 21,423 878,356 108.7% [2]
Монреаль Канадієнс Белл-центр 41 21,273 872,193 100.0%
Філадельфія Флайєрз Веллс Фарго Центр 41 19,715 808,328 101.1%
Детройт Ред Вінгз Джо Луїс Арена 41 19,680 806,892 98.1%
Торонто Мейпл Ліфс Ейр Канада Центр 41 19,354 793,522 102.9%
Калгарі Флеймс Скоушабенк-Седдлдоум 40 19,289 771,560 100.0%
Сент-Луїс Блюз Скоттрейд-центр 41 19,150 785,150 100.0%
Ванкувер Канакс Роджерс-арена 41 18,860 773,260 102.3%
Баффало Сейбрс Ейч-Ес-Бі-Сі-арена 41 18,452 756,568 98.7%
Вашингтон Кепіталс Верайзон-центр 41 18,397 754,309 100.0%
Оттава Сенаторс Скошіабанк-плейс 41 18,378 753,525 99.3%
Піттсбург Пінгвінс Консол Енерджі-центр 40 18,240 729,628 100.9%
Нью-Йорк Рейнджерс Медісон-сквер-гарден 41 18,108 742,432 99.5%
Лос-Анджелес Кінгс Стейплс-центр 41 18,083 741,404 99.8%
Міннесота Вайлд Ексел-Енерджі-центр 40 18,012 720,508 99.7%
Бостон Брюїнс Ті-Ді-Гарден 40 17,565 702,600 100.0%
Сан-Хосе Шаркс SAP Center 40 17,562 702,480 100.4%
Тампа-Бей Лайтнінг Амалі-арена 41 17,268 708,022 87.4%
Едмонтон Ойлерз Рексалл-плейс 41 16,839 690,399 100.0%
Кароліна Гаррікейнс Ар-Бі-Сі-центр 40 16,415 656,611 87.6%
Нашвілл Предаторс Бріджстоун Арена 41 16,142 661,861 94.3%
Флорида Пантерс БанкАтлантік-центр 41 15,685 643,116 81.5%
Даллас Старс Американ-Ерлайнс-центр 41 15,073 617,997 81.3%
Колорадо Аваланч Пепсі-центр 41 14,820 607,650 82.3%
Нью-Джерсі Девілс Пруденшл-центр 41 14,775 605,803 83.8%
Анагайм Дакс Хонда-центр 41 14,738 604,283 85.8%
Колумбус Блю-Джекетс Нейшнвайд-арена 40 13,658 546,350 75.3%
Атланта Трешерс Філіпс-арена 41 13,469 552,230 72.6%
Фінікс Койотс Jobing.com-арена 40 12,188 487,543 71.2%
Нью-Йорк Айлендерс Нассау-Ветеранс-Меморіал-колісіум 41 11,059 453,456 67.9%

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Гравець Команда І Г П О +/- ШХ
Даніель Седін Ванкувер Канакс 82 41 63 104 10

+30 || 32

Мартен Сан-Луї Тампа-Бей Лайтнінг 82 31 68 99 03

±0 || 12

Корі Перрі Анагайм Дакс 82 50 48 98 07

+9 || 104

Генрік Седін Ванкувер Канакс 82 19 75 94 09

+26 || 40

Стівен Стемкос Тампа-Бей Лайтнінг 82 45 46 91 05

+3 || 74

Джером Ігінла Калгарі Флеймс 82 43 43 86 02

±0 || 40

Овечкін, ОлександрОлександр Овечкін Вашингтон Кепіталс 79 32 53 85 08

+24 || 41

Теему Селянне Анагайм Дакс 73 31 49 80 06

+6 || 49

Генрік Зеттерберг Детройт Ред Вінгз 80 24 56 80 01

−1 || 40

Бред Річардс Даллас Старс 72 28 49 77 04

+1 || 24

Найкращі воротарі

[ред. | ред. код]
Гравець Команда І ЧНЛ В П ПО ГП ША %ВК СП
Томас, ТімТім Томас Бостон Брюїнс 57 3363:58 35 11 9 112 9 .938 2.00
Луонго, РобертоРоберто Луонго Ванкувер Канакс 60 3589:39 38 15 7 126 4 .928 2.11
Рінне, ПеккаПекка Рінне Нашвілл Предаторс 64 3789:15 33 22 9 134 6 .930 2.12
Семен Варламов Вашингтон Кепіталс 27 1560:03 11 9 5 58 2 .924 2.23
Корі Шнайдер Ванкувер Канакс 25 1371:47 16 4 2 51 1 .929 2.23

І = матчі; ЧНЛ = часу на льоду (хвилини: секунди); В = перемоги; П = поразки; ПО = поразки в овертаймі; ГП = голів пропушено; ША = шатаути; %ВК = відбитих кидків (у %); СП = Середня кількість пропущених шайб

Плей-оф

[ред. | ред. код]
Докладніше: Плей-оф Кубка Стенлі 2011
Докладніше: Фінал Кубка Стенлі 2011
  Чвертьфінали конференції Півфінали конференції Фінали конференції Фінал Кубка Стенлі
                                     
1  Вашингтон 4     1  Вашингтон 0  
8  НЙ Рейнджерс 1     5  Тампа-Бей 4  
2  Філадельфія 4 Східна конференція
7  Баффало 3  
    5  Тампа-Бей 3  
  3  Бостон 4  
3  Бостон 4  
6  Монреаль 3  
4  Піттсбург 3   2  Філадельфія 0
5  Тампа-Бей 4     3  Бостон 4  
  E3  Бостон 4
(Пари пересіяні після першого раунду)
  W1  Ванкувер 3
1  Ванкувер 4     1  Ванкувер 4
8  Чикаго 3     5  Нашвілл 2  
2  Сан-Хосе 4
7  Лос-Анджелес 2  
  1  Ванкувер 4
  2  Сан-Хосе 1  
3  Детройт 4  
6  Фінікс 0   Західна конференція
4  Анагайм 2   2  Сан-Хосе 4
5  Нашвілл 4     3  Детройт 3  

Призи та нагороди сезону

[ред. | ред. код]
Призи НХЛ 2010—2011
Нагороди Володар(и)
Кубок Стенлі Бостон Брюїнс
Кубок Президента Ванкувер Канакс
Приз принца Уельського Бостон Брюїнс
Приз Кларенса С. Кемпбела Ванкувер Канакс
Трофей Арта Росса Даніель Седін (Ванкувер Канакс)
Приз Білла Мастерсона Ян Лаперр'єр (Філадельфія Флайєрз)
Пам'ятний трофей Колдера Джефф Скіннер (Кароліна Гаррікейнс)
Трофей Конна Смайта Тім Томас (Бостон Брюїнс)
Приз Франка Селке Раєн Кеслер (Ванкувер Канакс)
Пам'ятний трофей Гарта Корі Перрі (Анагайм Дакс)
Нагорода Джека Адамса Ден Байлсма (Піттсбург Пінгвінс)
Приз Джеймса Норріса Ніклас Лідстрем (Детройт Ред Вінгз)
Приз Кінга Кленсі Дуг Вейт (Нью-Йорк Айлендерс)
Приз Леді Бінг Мартен Сан-Луї (Тампа-Бей Лайтнінг)
Нагорода Теда Ліндсея Даніель Седін (Ванкувер Канакс)
Приз Марка Мессьє Здено Хара (Бостон Брюїнс)
Трофей Моріса Рішара Корі Перрі (Анагайм Дакс)
Приз найкращому генеральному менеджеру НХЛ Майк Гілліс (Ванкувер Канакс)
Трофей Везини Тім Томас (Бостон Брюїнс)
Трофей Вільяма М. Дженнінгса Роберто Луонго і Корі Шнайдер (Ванкувер Канакс)
Трофей Лестера Патріка Марк Джонсон, Джефф Зауер, Боб Пулфорд і Тоні Россі
Нагорода Плюс-Мінус (неофіційно) Здено Хара (Бостон Брюїнс)

Команда всіх зірок

[ред. | ред. код]
Перша команда всіх зірок
Нападники: Генрік Седін – Даніель Седін – Корі Перрі
Захисники: Ніклас Лідстрем – Ші Вебер
Воротар: Тім Томас
Друга команда всіх зірок
Нападники: Олександр Овечкін – Стівен Стемкос – Мартен Сан-Луї
Захисники: Здено Хара – Любомір Вішньовський
Воротар: Пекка Рінне
Молодіжна команда всіх зірок
Нападники: Логан Кутюр – Міхаель Грабнер – Джефф Скіннер
Захисники: Джон Карлсон – Пі-Кей Суббан
Воротар: Корі Кроуфорд

Дебютанти сезону

[ред. | ред. код]

Завершили кар'єру

[ред. | ред. код]

Список гравців, що завершили ігрову кар'єру в НХЛ.

Гравець Клуб Досягнення
Нік Бойнтон[3] Філадельфія Флайєрз Володар Кубка Стенлі в складі Чикаго Блекгокс; учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Кріс Кларк[4] Колумбус Блю-Джекетс Капітан клубу Вашингтон Кепіталс (2006–09).
Крейг Конрой[5] Калгарі Флеймс Провів понад 1000 матчів, 2-разовий володар Приза Франка Селке, капітан Флеймс.
Джессен Каллімор[6] Чикаго Блекгокс Володар Кубка Стенлі в складі Тампа-Бей Лайтнінг.
Кріс Дрейпер[7] Детройт Ред Вінгз Володар 4-х Кубків Стенлі в складі Ред Вінгз, Приз Франка Селке.
Кріс Друрі[8] Нью-Йорк Рейнджерс Володар Кубка Стенлі в складі Колорадо Аваланч, Пам'ятний трофей Колдера, 2-разовий срібний призер Олімпійських ігор, капітан Рейнджерс і Баффало Сейбрс.
Адам Фут[9] Колорадо Аваланч Володар 2-х Кубків Стенлі в складі Аваланч, Олімпійський чемпіон, капітан Колумбус Блю-Джекетс, останній гравець, що виступав за Квебек Нордікс.
Петер Форсберг[10] Колорадо Аваланч Володар 2-х Кубків Стенлі в складі Аваланч, Пам'ятний трофей Гарта, 2-разовий Олімпійський чемпіон, член Потрійного золотого клубу.
Ерік Годар[11] Піттсбург Пінгвінс Володар Кубка Стенлі в складі Пінгвінс.
Майк Грір[12] Баффало Сейбрс Провів понад 1000 матчів, перший гравець афроамериканець.
Шейн Гнідий[13] Бостон Брюїнс Володар Кубка Стенлі в складі Брюїнс.
Тодд Марчант[14] Анагайм Дакс Володар Кубка Стенлі в складі Дакс, провів понад 1100 матчів.
Браян Маккейб[15] Нью-Йорк Рейнджерс Учасник матчу всіх зірок НХЛ, Олімпійський чемпіон, провів понад 1100 матчів.
Майк Модано[16] Детройт Ред Вінгз Володар Кубка Стенлі в складі Даллас Старс; учасник 8-и матчів усіх зірок НХЛ, провів понад 1400 матчів; останній гравець, що виступав за Міннесота Норт-Старс.
Фредрік Модін[17] Калгарі Флеймс Володар Кубка Стенлі в складі Тампа-Бей Лайтнінг, Олімпійський чемпіон, учасник матчу всіх зірок НХЛ, член Потрійного золотого клубу.
Роб Нідермаєр[18] Баффало Сейбрс Володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс; провів понад 1100 матчів.
Антеро Нііттімякі[19] Сан-Хосе Шаркс Срібний та бронзовий призер Олімпійських ігор.
Маттіас Елунд[20] Тампа-Бей Лайтнінг Олімпійський чемпіон, учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Кріс Осгуд[21] Детройт Ред Вінгз Володар 3-х Кубків Стенлі в складі «Детройт Ред Вінгз», 2-разовий володар Трофею Вільяма М. Дженнінгса, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ.
Марк Перріш[22] Баффало Сейбрс Учасник матчу всіх зірок НХЛ.
Браєн Рафалскі[23] Детройт Ред Вінгз Володар 3-х Кубків Стенлі в складі Нью-Джерсі Девілс і Ред Вінгз, срібний призер Олімпійських ігор, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ.
Марк Реккі[24] Бостон Брюїнс Володар 3-х Кубків Стенлі в складі Піттсбург Пінгвінс, Кароліна Гаррікейнс і Брюїнс; учасник 7-и матчів усіх зірок НХЛ; провів понад 1600 матчів; останній гравець, що розпочинав грати ще у 80-х.
Яркко Рууту[25] Анагайм Дакс Срібний та бронзовий призер Олімпійських ігор.
Сергій Самсонов[26] Флорида Пантерс Бронзовий призер Олімпійських ігор, Пам'ятний трофей Колдера.
Марк Савар[27] Бостон Брюїнс Володар Кубка Стенлі в складі Брюїнс; учасник двох матчів усіх зірок НХЛ.
Джон Сім[28] Нью-Йорк Айлендерс Володар Кубка Стенлі в складі Даллас Старс.
Брент Сопел[29] Монреаль Канадієнс Володар Кубка Стенлі в складі Чикаго Блекгокс.
Корі Стіллман[30] Кароліна Гаррікейнс Володар Кубка Стенлі в складі Тампа-Бей Лайтнінг і Гаррікейнс, провів понад 1000 матчів.
Ніклас Валлін[31] Сан-Хосе Шаркс Володар Кубка Стенлі в складі Кароліна Гаррікейнс.
Дуг Вейт[32] Нью-Йорк Айлендерс Володар Кубка Стенлі в складі Кароліна Гаррікейнс, учасник 4-х матчів усіх зірок НХЛ, Приз Кінга Кленсі, провів понад 1200 матчів.
Майкл Зіґоманіс[33] Торонто Мейпл Ліфс Володар Кубка Стенлі в складі Піттсбург Пінгвінс.
Тодд Вайт Нью-Йорк Рейнджерс Провів понад 600 матчів у Національній хокейній лізі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ TSN (23 червня 2010). NHL salary cap set at $59.4 million for 2010–11 season. The Sports Network. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 10 липня 2017.
  2. ↑ 2010-2011 NHL Attendance - National Hockey League - ESPN. Espn.go.com. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 13 вересня 2013.
  3. ↑ Kuc, Chris (22 червня 2013). Nick Boynton: New father Nick Boynton revels in Chicago Blackhawks success. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  4. ↑ Clark joins staff. Columbus Dispatch. 5 червня 2012. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 5 червня 2012.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ A Bolt from the Past: Jassen Cullimore. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Godard hangs up hockey mitts. The Morning Star. 2 листопада 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 2 листопада 2012.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Rob Niedermayer. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  19. ↑ Former NHLer Antero Niittymäki Calls It A Career. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 12 липня 2017.
  20. ↑ Larsson, Emil (1 липня 2016). Skadad i fem ar – far antligen sluta. Sport Bladet. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 12 липня 2017. (швед.)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Health and life after hockey both complicated for Marc Savard. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Former Blackhawks Defenseman Brent Sopel Announces Retirement. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 липня 2017.
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 12 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  31. ↑ Niclas Wallin: Retirement Likely
  32. ↑ http://www.tsn.ca/nhl/story/?id=366957
  33. ↑ Mike Zigomanis on Twitter. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 12 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: НХЛ у сезоні 2010—2011

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=НХЛ_у_сезоні_2010—2011&oldid=37247011