Нараївка (Шепетівський район) — Вікіпедія
село Нараївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Тер. громада | Ганнопільська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68060050090064463 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1602 | ||||
Населення | 381 | ||||
Площа | 1,93 км² | ||||
Густота населення | 197,41 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30023 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°28′50″ пн. ш. 26°48′22″ сх. д. / 50.48056° пн. ш. 26.80611° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 228 м | ||||
Водойми | річка Нирка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30030, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, 12 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Нара́ївка — село в Україні, у Ганнопільській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 381 особу.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» увійшло до складу Ганнопільської сільської громади [1]
Нараївка розташована на території північно-західної частини Волинського плато, яке південним краєм примикає до Гощанського плато. Через село протікає річка Нирка, місцевість являє собою хвилясту рівнину. До Славути звідси — 25 кілометрів, до Хмельницького — 150.
Про походження назви населеного пункту в документальних джерелах не згадується. Та, за спогадами старожилів, сюди на відпочинок приїздили з дочками пани із Ганнополя. Тут була чудова природа, ліс, річка — ніби в раю. Можливо звідси і назва — Нараївка. Слово нараяти в українській мові означає порадити, радитись (академічний словник української мови). В Україні є чотири села з назвою Нараївка і село Нараїв. Сама назва цих населених пунктів свідчить про те, що в давнину вони служили місцем збору населення для нарад: для віча.
В околицях Нараївки знаходилося городище Кураж, яке заселяли племена дулібів. Село вперше згадується в документах 1602 року.
Колись село належало Острозьким, а від них перейшло до Яблоновських, пізніше до Оссолінських, Валєвських, а з 1914 року — російському офіцеру Зальонці, який викупив 100 десятин землі.
В кінці 19 століття в Нараївці було 87 будинків і 633 жителі, дерев'яна церква 18 століття, церковно- приходська школа. Населення, крім рільництва, займалося виробом тканин, поясів, вишиванок. Селяни відзначалися своїми гарними вишивками сорочок.
У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 7. Дворів 104, мешканців 650[2].
Через село проходила дорога Ковель-Київ.
Важке матеріальне становище примушувало багатьох селян виїздити на заробітки, зокрема, у США і Канаду, дехто з них так і залишилися там.
Не оминули село Голодомор та репресії. Від голоду в селі померло 59 осіб.
Під час війни панський маєток і школу було спалено, пізніше збудовано нову школу, яка стоїть і досі.
14 січня 1944 року в село вступила Червона Армія. На той час тут проживало 578 осіб, у тому числі чоловіків від 16 до 60 років — 23, жінок від 16 до 55 років — 167, підлітків 12-15 років — 67, дітей і літніх людей — 321.
У вересні 1950 року села Нараївка, Великий Скнит, Рівки були об'єднані в колгосп імені Кірова.
В 1991 році колгосп було реорганізовано в радгосп «Великоскнитський», а в 1996 році. — в АТЗТ «Мирне».
З 1996 по 2006 роки у Нараївці побудовано млин, магазин, ФАП. Нині землі селян орендують корпорація «Сварог» та СФГ «Пролісок».
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 493 особи, з яких 220 чоловіків та 273 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 382 особи[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,74 % |
російська | 0,26 % |
Затверджена 13 жовтня 2015 року рішенням № 2 XLIV сесії сільської ради VI скликання.
У червоному полі над золотою хвилястою базою скаче срібний кінь. У золотій главі червоний лапчастий хрест, обабіч якого два зелених дубових листка в перев'яз справа і зліва. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «НАРАЇВКА».
Хвиляста база — знак горбкуватої місцевості, де виникло село, а також води. Кінь — символ свободи і волі. Лапчастий хрест — символ Волині; дубові листки — символ дібров, серед яких виникло село. Корона означає статус населеного пункту[6].
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Опис герба на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- СЕЛО НА МЕЖІ ОБЛАСТІ
- Погода в селі Нараївка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]