Бачманівка — Вікіпедія

село Бачманівка
Герб Прапор
Покровська церква
Покровська церква
Покровська церква
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Улашанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060310020025942 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка село Бачманівка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 426
Площа 2,55 км²
Густота населення 167,06 осіб/км²
Поштовий індекс 30019
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°21′24″ пн. ш. 27°01′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
236 м
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка, вул. Перемоги, буд. 4
Карта
Бачманівка. Карта розташування: Україна
Бачманівка
Бачманівка
Бачманівка. Карта розташування: Хмельницька область
Бачманівка
Бачманівка
Мапа
Мапа

CMNS: Бачманівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дорожній знак при в'їзді в село
Покровська церква
Сільський став

Бачма́нівка — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 426 осіб..

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване у центрі громади, на відстані 28 км від м. Славута.

Сусідні населені пункти:

Історія

[ред. | ред. код]

Назва села ймовірно походить від тюркського слова «Басман», що означає «скарбовий хліб», «скарбове утримання». Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юрійовича Заславського. В 1520 році, який будучи неодруженим, дарує своєму родичу - князю Іллі Острозькому частину своїх маєтків, у тому числі і Бачманів.

По смерті Іллі село знову переходить до Андрія Заславського. В 1648 році село було власністю князя Домініка Заславського.

В актах Бачманівка виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків князів Заславських. В їх руках залишається до 1673 року, коли рід Заславських і село переходить до князів Сангушків, залишається в них до 1917 року.

На захід від села, на старому селищі часто знаходили перепалену глину, кераміку і поржавіле залізо.

В околиці села розташовувалось урочище Городець. Крім цього були урочища: Береги, Лука і Ковалів Став.

Під Бачманівкою коштом князя Романа Адама Санґушка було збудовано іподром, де проходи перегони.[1]

На кінець 19 століття в селі нараховувалося 179 будинків і 1281 жителів.

У 1868 році була там заснована церковно-приходська школа.

Відносилось до Хоровецької волості, Новоград-Волинського повіту.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 510 осіб, з яких 233 чоловіки та 277 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб[3].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,53 %
російська 0,47 %

Символіка

[ред. | ред. код]

Затверджена 15 вересня 2015 року рішенням №2 XLIX сесії сільської ради V скликання.

У щиті срібна нитяна балка, хвиляста внизу. У верхньому зеленому полі виходить золота дерев'яна трикупольна церква, у нижньому лазуровому срібна підкова вушками догори. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БАЧМАНІВКА» і дата «1520».

Зелений колір — символ поля і лісу. Золота дерев'яна трикупольна церква - символ першого історичного сільського храму. Срібна підкова на нижній лазуровій хвилястій частині — знак історичної місцевості «Ковалевий ставок», з якої пішло сучасне село; окрім того, підкова — символ щастя, достатку, а також іподрому, який існував в часи князя Сангушка. Корона означає статус населеного пункту. 1520 — рік першої писемної згадки про село[5].

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — зеленої, білої та синьої, у співвідношенні 5:1:5, біла і синя розділені хвилясто. На верхній смузі три жовтих уширених хреста в ряд, на нижній — біла підкова вушками догори. Автори — В.Напиткін, А.Гречило.

На прапорі повторюються кольори герба. Три уширених хреста — символ трикупольної історичної церкви; окрім того, форма хреста символізує належність села до Волині[6].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Михайлівська церква існувала з 1744 року, була вона трьох-банною, але на початку 20 століття завалилася. У церкві зберігалися рідкісні стародруки, такі як:
  • Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського 1680 року друкарні Києво-Печерської Лаври.
  • Венец Христов — ігумена Радивиловського 1688 року — там же виданий.
  • Часослов 1670 року, там же виданий.
  • Трифологіон 1679 року.
  • Апостол, Октоїх і Тріодь 17 століття — всі київського видання.
  • Покровська церква — збудована у 1830 році.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. S.Kieniewicz. Sanguszko Roman Stanisław Adam (1800-1881) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993.— Tom XXXIV/4. — Zeszyt 143.— S. 506 (пол.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Опис герба на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
  6. Опис прапора на сайті heraldry.com.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]