Нью-Йорк (Україна) — Вікіпедія

селище Нью-Йорк
Герб Нью-Йорка (Україна)
Центр селища
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Тер. громада	Торецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA14020110050044480
Облікова картка	смт Нью-Йорк
Основні дані
Засновано	1892 (132 роки)
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 1940 (14.04.2024)[1]
Поштовий індекс	85297
Телефонний код	+380 6247
Географічні координати	48°18′56″ пн. ш. 37°51′2″ сх. д. / 48.31556° пн. ш. 37.85056° сх. д. / 48.31556; 37.85056
Висота над рівнем моря	106 м
Водойма	р. Кривий Торець
Відстань
Найближча залізнична станція:	Фенольна
До райцентру:
- фізична:	7,9 км
- автошляхами:	10 км
До обл. центру:
- фізична:	37,9 км
- автошляхами:	39,6 км
Селищна влада
Адреса	вул. Маяковського, 24-А, м. Торецьк, Бахмутський р-н, Донецька обл., 85200
Голова селищної ради	Ленко Микола Миколайович[2]
Карта
Нью-Йорк
Нью-Йорк
Нью-Йорк у Вікісховищі

Нью-Йорк — селище в Україні, у Торецькій міській територіальній громаді Бахмутського району Донецької області. Розташоване на річці Кривий Торець за 10 км від Торецька та за 38 км від Донецька.

До 1830 року селище мало назву Олександрівське, однак у 1860 році у документах використовували вже назву Нью-Йорк. Достеменно невідомо, коли та за яких обставин містечко отримало іншу назву.^[3]

На мапі Шуберта 1863 року містечко позначене як Новий Юрк.

У 1951 році назву з політичних міркувань було змінено на Новгоро́дське, однак у 2021 році історичну назву повернули.^[4][5]

Селище виникло в другій половині XVIII ст, під назвою Олександрівське. Поблизу від сучасного селища, у Залізній балці на Кривому Торці, існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового.^[6]

Достеменно невідомо, коли та за яких обставин Нью-Йорк отримав свою назву, однак відомо, що містечко вже мало таку назву станом на 1860 рік, ще до прибуття німецьких поселенців, а на мапах 1863 року воно позначене як Новий Юрк.^[3]

А у списку населених місць Катеринославської губернії 1859 року згадувалося поселення Нью Іорк, яке мало всього лише 13 дворів^[7]

Німецьку колонію у Нью-Йорку заснували 1892 року на правому березі річки Кривий Торець німецькі поселенці-меноніти з хортицьких колоній. У колонії частина населення були лютеранами, частина — менонітами. Колоністам належали 3 138 десятин землі. У колонії були млини Унгера, Діка (згорів у травні 2022 року внаслідок ворожого обстрілу), Ремпеля.

1905 — побудовано цегельний завод Унгера, відкрито книжковий магазин братів Гам, банківську контору П. Діка і П. Унгера, Центральне училище.

1912 року в колонії відкрито жіночу прогімназію.

1926 року в селі була школа для бідних, кооперативна лавка, семирічна школа, сільрада.^[8]

1894 року засновано машинобудівний завод. Тоді німецький інженер Я. Г. Нібур, власник заводу сільськогосподарських машин у колонії Ольго-Фельд Таврійської губернії (нині місто Нікополь), побудував другу фабрику для виготовлення землеробських машин в колонії Нью-Йорк Катеринославської губернії (нині селище Донецької області). З моменту заснування і до більшовицького перевороту на заводі були побудовані такі цехи: ковальський, ливарний, токарний, столярний, слюсарний, складальний, фарбувальний. У той час завод випускав машини для сільського господарства і маслобійних заводів: рядові сівалки, віялки, борони, бункери, кінні приводи та ін.

У 1916 році завод був проданий інженеру-капіталісту Перцеву. В цей період часу, крім сільгоспмашин, завод виконував замовлення з виготовлення чотиридюймових стаканів до снарядів для морських глибин. Після революції 1917 року завод був націоналізований. Післявоєнна продукція заводу — це продукція для нафтової промисловості. З 1945 року завод перепрофільований на вугільне машинобудування. Одночасно підприємство випускало товари народного споживання. Завод мав свою шахту і відділ робітничого постачання. З 2 листопада 1994 форма власності стала колективною, утворилося акціонерне товариство «Новгородський машинобудівний завод» Міністерства вугільної промисловості України. У наступні роки випуск продукції значно зменшився, а в 2006 році почалась ліквідація підприємства.^[9]

9 квітня 1917 року Рада робітничих і селянських депутатів зажадала введення рівної оплати праці для чоловіків і жінок^[10].

2 червня 1917 року Рада робітничих депутатів Нью-Йорка доручила двом членам ради зайнятися організацією бойової дружини на місцевих заводах^[11]. 8 жовтня 1917 року в селищі відбулися збори робітників фенольних та інших місцевих заводів. Його учасники вимагали організувати в селищі і на заводі партійну організацію РСДРП, звільнити політичних ув'язнених, передати всю владу радам^[12]. 30 жовтня 1917 року в селищі встановлено радянську владу^{[джерело?]}.

15 листопада 1938 року селищу Нью-Йорк надано статус селища міського типу^[13].

У боях Другої світової війни брали участь 1860 мешканців селища Нью-Йорк, 410 з них загинули, 1212 були нагороджені орденами і медалями^[14]. Полеглим у боях новгородці спорудили кілька пам'ятників в період 1950-1960 років.

19 жовтня 1951 Указом Президії Верховної ради УРСР селище Нью-Йорк Дзержинського району Сталінської області було перейменоване на Новгородське, а селищна рада депутатів трудящих на Новгородську^[4].

21 липня 2014-го року бійці 34-го батальйону увійшли в Нью-Йорк та протягом дня встановили повний контроль над селищем. Рейдами блокували будь-яке пересування російських найманців.

Під час несення служби на блокпосту № 1 помер 11 березня 2015 року від пневмонії у Новгородському солдат батальйону «Волинь» Юрій Данилюк. 30 липня 2015 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу смт Новгородське солдат 43-го батальйону Володимир Гриценко: зазнав кульових поранень у ногу, що спричинило артеріальну кровотечу.

2016 року виникла ідея про відновлення історичної назви селища міського типу. 6 грудня 2016 року на сайті Верховної Ради України було зареєстровано проєкт Постанови № 5517^[15] про перейменування смт Новгородське в смт Нью-Йорк^[16][17].

3 лютого 2021 року парламентський Комітет з питань організації державної влади підтримав проєкт постанови^[18] про перейменування смт Новгородське у смт Нью-Йорк^[19][20]. 1 липня 2021 року Верховна Рада України IX скликання ухвалила рішення щодо повернення селищу назви Нью-Йорк.^[21]

20 серпня 2024 міноборони Росії заявило про захоплення Нью-Йорка. Генштаб ЗСУ не коментує, а медіа заявляють, що в селищі досі є позиції бійців ЗСУ ^[22].

6 вересня 2024 стало відомо, що до боїв за Торецьк та Нью-Йорк додали 12-ту бригаду спецпризначення НГУ «Азов». Бійці «Азову» повернули під контроль частину Нью-Йорка на Донеччині та деблокувати українських військових, які були в оточенні на Фенольному заводі ^[23].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[28]:

За даними перепису 2001 року населення селища становило 11815 осіб, із них 33,95 % зазначили рідною мову українську, 65,74 % — російську, 0,12 % — білоруську, 0,03 % — вірменську, 0,02 % — німецьку та польську, 0,01 % — румунську^[29].

1894 року в колонії Нью-Йорк почали діяти чавуноливарний та механічний заводи з виготовлення бункерів, плугів, жнивних машин та бричок. У слюсарному, ковальському, колісному, модельному, малярному та ливарному виробництвах працював 41 працівник. Діяла парова машина потужністю 8 кінських сил. На місці цього підприємства за роки радянської влади виріс Машинобудівний завод імені Г. І. Петровського, який випускав гірничовидобувну техніку. Наприкінці 19 століття почав діяти Неліпівський рудник.

• Дзержинський фенольний завод (ТОВ науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» КХП «Фенольний завод»)
• Новгородський машинобудівний завод імені Петровського (станом на 2022 рік ліквідовано)
• Донецька дослідна станція — з 2012 року — Донецький відділ родючості ґрунтів Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»^[30]
• ТОВ «Бета-агро-інвест»
• ТОВ «Новгородський гідромеханічний завод» (на базі машинобудівного заводу)
• ТОВ Агропромислова компанія «Алькон-Агро» (мельничний комплекс)
• ТОВ «Рекар»
• ТОВ «Новгородський комунальний комбінат»
• ТОВ «Ремтехсервіс» (на базі машинобудівного заводу)
• ТОВ «Нью-Йорк Агро-Інвест»
• ВАТ «Новгородське СРП» (станом на 2022 рік в стані припинення)

У Нью-Йорку розташована станція Фенольна Донецької залізниці, яка сполучає смт та місто Торецьк із містами Донецьк, Слов'янськ, Ясинувата, Краматорськ, Костянтинівка, Лиман, Маріуполь, Харків^[31].

2-3 жовтня 2021 року в Нью-Йорку вперше відбувся Нью-Йоркський літературний фестиваль (НЛФ), який заснувала письменниця Вікторія Амеліна.^[32][33][34], в якому взяли участь Сергій Жадан, Галина Крук, Олена Стяжкіна, Тамара Горіха Зерня, Руслан Горовий, Лінія Маннергейма. Брехт & Джаз / Жадан & Токар та інші^[35][36].

7 листопада 2021 року, в день старту знаменитого Нью-Йоркського марафону, в українському селищі Нью-Йорк було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»^[37]. Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України^[38]. За перші чотири дні на участь у марафоні було подано понад 24 тисячі заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих в оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли окрім України, також з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу та з американського Нью-Йорка^[39]. У забігу взяли участь низка відомих українських політиків, журналістів, військовослужбовців та інших.

• Брусиловський Єфрем Мойсейович — ревматолог, бальнео- і фізіотерапевт, лиманознавець.
• Гужва Микола Якович — Герой Радянського Союзу.
• Дік Адольф Якович — один з конструкторів танку Т-34.
• Зосимович Володимир Юрійович — науковець-стратиграф, палеонтолог, доктор геолого-мінералогічних наук.
• Іринарх (Тимчук) — єпископ УПЦ (МП).
• Гайовий Антон Іванович — політичний діяч.
• Куштевська Тетяна Василівна^[40] — письменниця та поетеса.
• Льонко Євген Олександрович — композитор, музичний редактор, член НСКУ.
• Черноусенко Володимир Михайлович — фізик-ядерник.
• Шкуропат Василь Андрійович — Герой Соціалістичної Праці.

Під назвою Нью-Йорк селище згадане в драмі Віктора Некрасова «У рідному місті»^[41].

У місті Дружківка є вулиця Нью-Йорська, що названа на честь селища.

• Нью-Йорк читає українською// Урядовий кур'єр, 20.10.2021

• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. — Донецьк : Український культурологічний центр, Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь», 1995. — 64 с.
• Василь Пірко. Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. — Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• В. О. Пірко. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) // Український культурологічний центр. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. — Львів : Слово, 1992. — 152 с. — ISBN 5-8326-0011-8.
• М. А. Алфьоров. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія. — Донецьк : Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка, 2008. — 192 c.
• М. А. Алфьоров. Урбанізаційні процеси в Україні у 1945—1991 рр: Монографія. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Нью-Йорк (селище міського типу) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нью-Йорк_(селище_міського_типу)