Никола Калинич — Вікіпедія

Никола Калинич
Особисті дані
Повне ім'я	хорв. Nikola Kalinić
Народження	5 січня 1988(1988-01-05)[1][2][…] (36 років)
	Солін, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія
Зріст	187 см
Вага	81 кг
Громадянство	Хорватія
Позиція	нападник
Номер
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2005–2009 «Хайдук» 79 (44) 2005–2006 →  «Істра 1961» 12 (3) 2006–2007 →  «Шибеник» 8 (3) 2009–2011 «Блекберн Роверз» 44 (7) 2011–2015 «Дніпро» 86 (37) 2015–2017 «Фіорентіна» 69 (27) 2017–2018 →  «Мілан» 31 (6) 2018 «Мілан» 0 (0) 2018–2019 «Атлетіко» 17 (2) 2019–2020 →  «Рома» 15 (5) 2020–2022 «Верона» 33 (6) 2022–2024 «Хайдук» 39 (10)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2003 Хорватія (U-16) 2 (1) 2004–2005 Хорватія (U-17) 18 (15) 2005–2007 Хорватія (U-19) 12 (11) 2005–2006 Хорватія (U-20) 1 (0) 2007–2010 Хорватія (U-21) 9 (4) 2008–2018 Хорватія 42 (15)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Никола Калинич у Вікісховищі

Нико́ла Кали́нич (хорв. Nikola Kalinić; нар. 5 січня 1988, Солін, СФРЮ) — хорватський футболіст, нападник.

Виступав, зокрема за сплітський «Хайдук» та національну збірну Хорватії.

Першим клубом Николи став «Хайдук» (Спліт). Він був його гравцем протягом 2005—2009 років. Але спочатку його віддавали в оренди, спершу в «Істру 1961», де він за 12 матчі забив 3 голи. А потім стільки ж м'ячів забив за 8 матчів у «Шибенику». І вже тільки потім почав грати за клуб зі Спліту. У складі «Хайдуку» він зіграв 79 матчів і забив 44 м'ячі. Після цього ним почали цікавитися інші клуби.

У 2009 році перейшов до англійського клубу «Блекберн Роверз» за 7 млн євро. За 44 матчі забив лише 7 голів. Дебютував у клубі в матчі проти «Сандерленда». Дебютний гол забив у Кубку Анлії в ворота «Пітерборо Юнайтед».

Далі Никола зміг забити в ворота «Челсі». А потім декількох матчах проти «Астон Вілли» зміг покращити свою статистику. Утім, попри достатньо ігрового часу, кількість забитих голів залишалася досить невисокою.

У грудні 2010 року команду залишив головний тренер Сем Еллардайс, який запрошував Калинича до Англії. Його наступник Стів Кін відразу дав зрозуміти, що не розраховує на хорватського нападника, і той має підшукати собі новий клуб.

Влітку 2011 року уклав 4-річний контракт з «Дніпром», де отримав № 9^[4]. За нову команду дебютував 13 серпня у матчі проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну на 59-й хвилині^[5]. На 68-й отримав попередження за симуляцію в штрафному майданчику суперника, на 81-й забив свій перший гол за «Дніпро», а на наступній хвилині отримав пряме вилучення за удар ліктем захисника Олександра Кучера^[5]. 30 вересня забив перший дубль за нову команду в домашньому матчі з «Олександрією»^[6], а 26 листопада — другий, на виїзді луцькій «Волині»^[7].

Свій перший сезон у «Дніпрі» завершив з десятьма голами в українській першості, ставши найкращим бомбардиром команди.

Влітку 2012 року до команди повернувся Євген Селезньов, що за стилем гри і завданнями на полі став прямим конурентом Калинича за місце у складі. До того ж ключові ролі на завершальній стадії атак почали відводитися менш габаритним та швидкішим нападникам — Матеусу та Роману Зозулі. Тому протягом сезонів 2012/13 і 2013/14 Калинич не відносився до головних бомбардирів «Дніпра», хоча й регулярно відзначався важливими для команди голами.

Найбільш успішним для команди і самого гравця став сезон 2014/2015. Перед його початком іспанця Хуанде Рамоса на тренерському містку команди змінив Мирон Маркевич, який почав відводити більш важливу роль габаритним форвардам у тактиці «Дніпра». В результаті Калинич і інший гравець аналогічного амплуа, Селезньов, на двох в усіх змаганнях протягом сезону відзначилися 32 забитими голами. При цьому гольовий здобуток хорвата виявився значнішим — 19 голів у 48 матчах в усіх турнірах. Сезон ледь не став тріумфальним для «Дніпра» на євроарені — команди дійшла фіналу Ліги Європи. У вирішальній грі саме Калинич відкрив рахунок; відправивши м'яч головою у ворота «Севільї», проте втримати переможний рахунок українська команда не змогла і поступилася 2:3.

Сезон 2015/2016 також почав у «Дніпрі». На початку чемпіонату відзначився 3 голами у 4 матчах, проте у серпні 2015 року залишив «Дніпро».

14 серпня 2015 року приєднався до італійської «Фіорентіни», суму трансферу було оцінено у 5,5 мільйонів євро. У новому клубі відразу став одним з основних нападників, протягом дебютного сезону в Серії A відзначився 12 забитими голами, поступившись у суперечці найкращих бомбардирів команди лише словенцю Йосипу Іличичу. наступного сезону покращив свою результативність, 15 разів вразивши ворота суперників в іграх чемпіонату, найбільше серед гравців «фіалок».

Влітку 2017 року новим клубом хорвата став «Мілан», до якого він приєднався на умовах оренди з обов'язковим викупом. У складі «россонері» протягом сезону 2017/18 регулярно отримував ігровий час, проте повторити високу результативність, яку демонстрував у «Фіорентіні», не зміг — лише 6 забитих голів у 41 матчі в усіх змаганнях.

Влітку 2018 року став гравцем мадридського «Атлетіко», в якому не був основним нападником і протягом сезону взяв участь у 24 матчах в усіх турнірах, забивши чотири голи.

А 2 вересня 2019 року повернувся до Італії, де його за 2 мільйони терміном на один сезон орендував клуб «Рома». Орендна угода передбачала можливість викупу контракту нападника за 9 мільйонів євро. Протягом сезону взяв участь у 19 матчах «вовків» у всіх турнірах, відзначившись п'ятьма голами.

Римський клуб не став викупати права на хорватського нападника. Натомість 5 жовтня 2020 року той уклав дворічний контракт з іншим представником Серії A, «Вероною». Відіграв за цю команду півтора роки, взявши участь у 34 іграх усіх турнірів, забивши 6 голів.

6 лютого 2022 року повернувся на батьківщину, уклавши контракт з рідним «Хайдуком».

У середині 2000-х був серед основних нападників юнацьких і молодіжної збірних Хорватії. Забив 27 голів у 32 матчах на юнацькому рівні, а також 4 голи у 9 матчах за «молодіжку».

У травні 2008 року дебютував у національній збірній Хорватії. А вже наступного місяця був учасником тогорічного чемпіонату Європи, де в одному з матчів групового етапу вийшов на заміну.

Протягом наступних років регулярно викликався до лав збірної, проте отримував значно менше ігрового часу, ніж Маріо Манджукич, що грав в аналогічному стилі таранного форварда.

Напередодні Євро-2012 був включений до заявки національної команди як заміна травмованому Івиці Оличу, проте в усіх матчах команди на турнірі залишався на лаві для запасних.

Також як резервний гравець розпочинав й чемпіонат Європи 2016 року, але на заключну гру групового етапу проти діючих континентальних чемпіонів, іспанців, був включений до стартового складу. Повністю виправдав довіру тренерського штабу, ставши автором гола і результативної передачі, які принесли хорватам перемогу з рахунком 2:1. А в грі 1/8 фіналу проти майбутніх переможців першості, португальців, вийшов на поле наприкінці основного часу, за рахунку 0:0, проте не зміг допомогти своїй команді вирвати перемогу, натомість саме хорвати пропустили у додатковий час і вибули з боротьби.

Був включений до заявки хорватської збірної на чемпіонат світу 2018. У першій грі групового етапу проти збірної Нігерії відмовився виходити на поле на заміну, пославшись на біль у спині. Оскільки це вже був третій випадок, коли Калинич відмовлявся виходити на заміну в іграх збірної, тренерський штаб ухвалив рішення відрахувати його з команди на мундіалі^[8].

Станом на 7 лютого 2022 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга.	Ігор.	Голів	Ліга.	Ігор.	Голів	Ліга.	Ігор.	Голів	Ліга.	Ігор.	Голів	Ігор	Голів
2005–06	«Хайдук»	1. ХФЛ	6	0	КХ	1	0	ЛЧ	0	0	СХ	0	0	7	0
2006-січ. 2007	«Істра 1961»	1. ХФЛ	12	3	КХ	1	0	-	-	-	-	-	-	13	3
січ.-черв. 2007	«Шибеник»	1. ХФЛ	8	3	КХ	0	0	-	-	-	-	-	-	8	3
2007–08	«Хайдук»	1. ХФЛ	25	17	КХ	7	9	КУЄФА	0	0	-	-	-	32	26
2008–09		1. ХФЛ	28	15	КХ	4	2	КУЄФА	4	1	-	-	-	36	18
Усього за «Хайдук»			59	32		12	11		4	1		0	0	75	44
2009–10	«Блекберн Роверз»	ПЛ	26	2	КА+КЛ	1+6	1+4	-	-	-	-	-	-	33	7
2010–11		ПЛ	18	5	КА+КЛ	1+1	1+0	-	-	-	-	-	-	20	6
Усього за «Блекберн Роверз»			44	7		9	6		-	-		-	-	53	13
2011–12	«Дніпро»	ПЛ	19	10	КУ	0	0	ЛЄ	2	0	-	-	-	21	10
2012–13		ПЛ	21	4	КУ	2	1	ЛЄ	6	3	-	-	-	29	10
2013–14		ПЛ	19	6	КУ	0	0	ЛЄ	4	1	-	-	-	23	7
2014–15		ПЛ	23	12	КУ	6	2	ЛЧ+ЛЄ	2+17	0+5	-	-	-	48	19
серп. 2015		ПЛ	4	3	КУ	0	0	ЛЄ	0	0	-	-	-	4	3
Усього за «Дніпро»			86	37		8	3		31	9		-	-	125	49
2015–16	«Фіорентина»	A	36	12	КІ	1	0	ЛЄ	5	1	-	-	-	42	13
2016–17		A	33	15	КІ	2	0	ЛЄ	7	5	-	-	-	42	20
Усього за «Фіорентину»			69	27		3	0		12	6		-	-	84	33
2017–18	«Мілан»	A	31	6	КІ	4	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	41	6
2018–19	«Атлетіко»	ПД	17	2	КІ	4	2	ЛЧ	3	0	СУ	0	0	24	4
2019–20		ПД	0	0	КІ	0	0	ЛЧ	0	0	СІ	0	0	0	0
Усього за «Атлетіко»			17	2		4	2		3	0		0	0	24	4
2019–20	«Рома»	A	15	5	КІ	2	0	ЛЄ	2	0	-	-	-	19	5
2020–21	«Верона»	A	19	2	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	19	2
2021-лют. 2022		A	14	4	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	15	4
Усього за «Верону»			33	6		1	0		-	-		-	-	34	6
лют.-черв. 2022	«Хайдук»	1. ХФЛ	0	0	КХ	0	0	ЛК	0	0	-	-	-	0	0
Усього за «Хайдук»			59	32		12	11		8	1		0	0	79	44
Усього за кар'єру			374	128		44	22		62	16		0	0	480	166

Станом на 7 лютого 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Хорватія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
24-5-2008	Рієка	Хорватія	1 – 0	Молдова	товариський матч	-	62'
16-6-2008	Клагенфурт-ам-Вертерзеє	Хорватія	1 – 0	Польща	ЧЄ 2008 - 1-й етап	-	74'
1-4-2009	Андорра-ла-Велья	Андорра	0 – 2	Хорватія	Відбір до ЧС 2010	-	78'
17-11-2010	Загреб	Хорватія	3 – 0	Мальта	Відбір до ЧЄ 2012	1	60'
9-2-2011	Пула	Хорватія	4 – 2	Чехія	товариський матч	2	63'
26-3-2011	Тбілісі	Грузія	1 – 0	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2012	-
29-3-2011	Сен-Дені	Франція	0 – 0	Хорватія	товариський матч	-	56'
3-6-2011	Спліт	Хорватія	2 – 1	Грузія	Відбір до ЧЄ 2012	1	46'
10-8-2011	Дублін	Ірландія	0 – 0	Хорватія	товариський матч	-	73'
2-9-2011	Та-Калі	Мальта	1 – 3	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2012	-	46'
6-9-2011	Загреб	Хорватія	3 – 1	Ізраїль	Відбір до ЧЄ 2012	-	87'
7-10-2011	Афіни	Греція	2 – 0	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2012	-	61' — 77'
25-5-2012	Пула	Хорватія	3 – 1	Естонія	товариський матч	1
11-9-2012	Брюссель	Бельгія	1 – 1	Хорватія	Відбір до ЧС 2014	-	88'
12-10-2012	Скоп'є	Північна Македонія	1 – 2	Хорватія	Відбір до ЧС 2014	-	72'
7-6-2013	Загреб	Хорватія	0 – 1	Шотландія	Відбір до ЧС 2014	-	70'
10-6-2013	Женева	Хорватія	0 – 1	Португалія	товариський матч	-	67'
10-9-2013	Чонджу	Південна Корея	1 – 2	Хорватія	товариський матч	1	72'
11-10-2013	Загреб	Хорватія	1 – 2	Бельгія	Відбір до ЧС 2014	-	46'
15-10-2013	Единбург	Шотландія	2 – 0	Хорватія	Відбір до ЧС 2014	-	59'
7-6-2015	Загреб	Хорватія	4 – 0	Гібралтар	товариський матч	-	57'
3-9-2015	Баку	Азербайджан	0 – 0	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2016	-	83'
6-9-2015	Осло	Норвегія	2 – 0	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2016	-	72'
10-10-2015	Загреб	Хорватія	3 – 0	Болгарія	Відбір до ЧЄ 2016	1	85'
13-10-2015	Та-Калі	Мальта	0 – 1	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2016	-	60'
17-11-2015	Ростов-на-Дону	Росія	1 – 3	Хорватія	товариський матч	1	75'
23-3-2016	Осієк	Хорватія	2 – 0	Ізраїль	товариський матч	-	56'
27-5-2016	Копривниця	Хорватія	1 – 0	Молдова	товариський матч	-
4-6-2016	Рієка	Хорватія	10 – 0	Сан-Марино	товариський матч	3	55'
21-6-2016	Бордо	Хорватія	2 – 1	Іспанія	ЧЄ 2016 - 1-й етап	1
25-6-2016	Ленс	Хорватія	0 – 1 д.ч.	Португалія	ЧЄ 2016 - 1/8 фіналу	-	88'
5-9-2016	Загреб	Хорватія	1 – 1	Туреччина	Відбір до ЧС 2018	-	80'
6-10-2016	Шкодер (місто)	Косово	0 – 6	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	1	59'
9-10-2016	Тампере	Фінляндія	0 – 1	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-	87'
24-3-2017	Загреб	Хорватія	1 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2018	1	87'
24-3-2017	Рейк'явік	Ісландія	1 – 0	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-	63'
2-9-2017	Загреб	Хорватія	1 – 0	Косово	Відбір до ЧС 2018	-	72'
5-9-2017	Ескішехір	Туреччина	1 – 0	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-	45' 62'
9-11-2017	Загреб	Хорватія	4 – 1	Греція	Відбір до ЧС 2018	1	76'
12-11-2017	Афіни	Греція	0 – 0	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-	78'
24-3-2018	Маямі	Перу	2 – 0	Хорватія	товариський матч	-	64'
8-6-2018	Осієк	Хорватія	2 – 1	Сенегал	товариський матч	-	46'
Усього		Матчів	42		Голів (8 місце)	15

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

• Володар Суперкубка УЄФА (1):

Атлетіко (Мадрид): 2018

• Володар Кубка Хорватії (2):

«Хайдук»: 2021-22, 2022-23

Збірні

• Віце-чемпіон світу: 2018

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. ↑ FBref
   d:Track:Q56239490
3. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
4. ↑ Калініч підписав з «Дніпром» контракт. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 12 серпня 2011.
5. ↑ ^{а б} Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
6. ↑ Прем'єр-ліга. "Дніпро" - "Олександрія" 5:1. Вольовий розгром. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 29 листопада 2011.
7. ↑ Прем’єр-ліга. "Волинь" - "Дніпро" 1:2. Кварцяний - Рамос 2:1. Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 29 листопада 2011.
8. ↑ Confirmed: Kalinic sent home [Архівовано 26 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Никола Калинич на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Никола Калинич на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Никола Калинич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Никола Калинич на сайті Soccerbase (англ.)
• Никола Калинич на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Никола Калинич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Никола Калинич [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Федерації футболу Хорватії

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»