Оглоблін Дмитро Миколайович — Вікіпедія

Дмитро Миколайович Оглоблін
Народився	29 серпня (11 вересня) 1905(1905-09-11) Перм
Помер	12 жовтня 1968(1968-10-12) (63 роки) Донецьк
Поховання	Донецьк
Країна	СРСР
Діяльність	доцент, письменник, геодезист, гірничий інженер, викладач університету, геодезист
Alma mater	Свердловький гірничий інститут
Галузь	маркшейдерія
Заклад	Свердловький гірничий інститут Донецький політехнічний інститут
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Нагороди

Дмитро Миколайович Оглоблін (29 серпня (11 вересня) 1905(19050911), Перм — 12 жовтня 1968, Донецьк) — український радянський вчений у галузі маркшейдерії, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Народився 29 серпня (11 вересня) 1905 року в місті Пермі (Росія). У 1923 році вступив до Свердловського гірничого інституту, який закінчив у 1928 році за спеціальністю «Маркшейдерська справа». Протягом 19 років працював у цьому інституті, починаючи працювати асистентом, кандидат технічних наук (1935), доцент, доктор технічних наук (1940), директора інституту з 1942 року. Член КПРС з 1942 року.

З 1948 року перейшов на роботу в Донецький індустріальний інститут, де обіймав посаду завідувача кафедри «Маркшейдерська справа» гірничо-геологічного факультету до кінця життя, заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965).

Був ініціатором створення Донецького планетарію, який відкрився 1962 року^[1].

Помер 12 жовтня 1968 року.

Зробив великий внесок у становлення і розвиток кафедри «Маркшейдерської справи», організатор і творець її матеріальної бази в повоєнний час. Автор підручника «Маркшейдерська справа» (зазнав три видання), який до цього часу є основним для студентів-маркшейдерів країн СНД (удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки в 1981 році). Його підручник «Курс маркшейдерської справи для гірників» зазнав чотири видання, перевиданий і виданий англійською та французькою мовами. Під його керівництвом кафедра «Маркшейдерська справа» завжди була однією з провідних в СРСР серед кафедр маркшейдерського профілю.

Створив наукову школу маркшейдерів Донбасу щодо удосконалення та розвитку технології маркшейдерських робіт на базі нової вимірювальної та обчислювальної техніки. За його ініціативою і під його керівництвом отримала розвиток інтеграція маркшейдерських робіт у країнах соціалістичної співдружності. Ініціатор створення в Україні й у вузі прогресивного наукового напрямку для застосування методів фотограмметрії щодо зйомки відкритих гірничих робіт. Засновник наукової лабораторії для вивчення зрушень товщі гірського масиву і земної поверхні методом моделювання еквівалентними матеріалами на плоских та об'ємних моделях. Виконав великий комплекс робіт для розвитку в СРСР і організації методики маркшейдерських робіт, орієнтування маркшейдерських підземних зйомок.

Підготував трьох докторів та 33 кандидатів наук. Опублікував близько 150 наукових робіт, у тому числі монографії:

• тритомник «Маркшейдерські роботи при підземній розробці родовищ» (1940, 1949 і 1955);
• «Орієнтування підземної зйомки» (1948);
• «Нові маркшейдерські прилади» (1961, співавтор І. Я. Рейзенкінд).

Нагороджений орденом Леніна (1961), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1956, 1967), орденом «Знак Пошани» (1943), двома почесними грамотами Верховної Ради УРСР (1961 і 1965), багатьма відомчими знаками і грамотами.

В Донецьку, на будівлі Донецького національного технічного університету за адресою вул. Артема, 58, де з 1948 по 1968 рік працював Дмитро Оглоблін, встановлено меморіальну дошку.

Кафедра маркшейдерської справи гірничо-геологічного факультету ДонНТУ носить назву імені Дмитра Миколайовича Оглобліна^[2].

Дмитро Іванович зображений на картині «Історія ДонДТУ», яка перебуває в музеї університету^[3].

• infodon.org.ua(рос.)
• Біографія на порталі магістрів ДонНТУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

• Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.