Огре (місто) — Вікіпедія

Огре
Огре
	Лютеранська церква
; Герб	; Прапор
	Огре
	56°49′7″ пн. ш. 24°36′20″ сх. д. / 56.81861° пн. ш. 24.60556° сх. д.
Країна	Латвія
Регіон	Ліфляндія
Край	Огрський край
Статус	1928
Площа
• Загалом	13,6 км²
Населення (2016)
• Загалом	25 380 ос.
• Густота	1866,2 осіб/км²
Часовий пояс	EET (UTC+2)
• Літній час	EEST (UTC+3)
Сайт	www.ogresnovads.lv
	Огре на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Огре.

Огре (латис. Ogre, нім. Oger) — місто в Латвії, на річці Даугава. Засноване в 1874 році.

Назва

Назва міста походить від річки Огре. Естонський лінгвіст Поль Алвре бере до уваги старішу форму назви річки Огре (Wogene, Woga), вперше знайдену в Лівонській хроніці (1180–1227) та стверджує, що вона споріднена з естонським словом «voog» (з можливими значеннями: «потік» , «течія», «хвилі»), отже, вказуючи на зв’язок із фінно-угорськими мовами, швидше за все, ранньолівською.

Ще одна версія дає реконструйовану форму «Vingrē», споріднену з литовським «vingrùs», тобто «звивистий, кучерявий» або латиським «vingrs», «спритний», таким чином означає «звивиста річка».^[2]

Огре (латис. Ogre; вимова)
Огерсгоф (нім. Ogershof), Огер (нім. Oger)

Географія

Розташоване у місці впадання річки Огре до Західної Двіни. Відстань до столиці Риги 36 кілометрів. Площа міста 13,6 км. квадратні.

Історія

Археологічні розкопки і хроніки Ливонського ордену свідчать про те, що вже в XIII столітті на сухих піщаних горбах, порослих сосновими лісами, жили давньолатиські племена. На двох найвищих пагорбах — Кентес і Зіліє Калні — були розташовані їх городища. Після вторгнення хрестоносців місцевість відійшла до ризького єпископа, потім до поляків і шведів.

Численні війни призвели до спустошення місцевості.

У XIX столітті в Огре було лише декілька хуторів. Сполучення між Ригою і Огре підтримувала кінна пошта. Зростанню Огре сприяло відкриття в 1861 році залізничної лінії Рига — Даугавпілс. Ризькі багатії примітили спокійне, живописне місце на березі річки Огре, і через рік, коли залізничне сполучення і ризька влада відкрили в Огре декілька розважальних павільйонів, на околицях почалося будівництво дач, число яких дуже скоро досягло декількох сотень. У Огре не було довгий час промислових підприємств окрім картонної фабрики, яка переробляла ліс, що сплавлявся по річці Огре. У 1928 році, коли Огре були надані права міста, його постійне населення не перевищувало 1 700 чоловік.

Інфраструктура

У Огре 2 загальноосвітні школи, гімназія, приватна школа, 5 дитячих садів, сільськогосподарська комерційна школа, лісовий технікум, професійно-технічне училище, музична школа, художня школа, три церкви (православна, католицька, лютеранська), 2 Будинки культури, лікарня, спортивний комплекс, плавальний басейн, льодовий комплекс, безліч магазинів і кафе.