Олена Тугорканівна — Вікіпедія
Олена Тугорканівна | |
---|---|
Народилася | невідомо |
Померла | бл. 1103 Київ |
Громадянство | Київська Русь |
Національність | половці |
Титул | велика княгиня Київська |
Конфесія | православ'я |
Рід | Тертер-оба |
Батько | Тугоркан |
У шлюбі з | Святополк II Ізяславич |
Діти | 2 сина |
Олена Тугорканівна (*д/н — бл. 1103) — дружина великого князя Київського Святополка II Ізяславича.
Походила з впливового половецького роду Тертер-оба. Старша донька хана Тугоркана. Ім'я при народженні невідоме. У 1094 році після перемоги її батька над військами руських князів в битві на Стугні було укладено мирний договір між Руссю та половцями. Для його зміцнення укладено шлюб між Тугорканівною та великим князем Святополком II. Після хрещення вона отримала ім'я Олена.
«Сотвори миръ с ПоловцЪ Святополкъ, и поя жену, дщерь Тугорканю»[1] |
Не мала значного політичного: не змогла попередити подальших війн між половцями та русичами. Під час походу 1096 року загинув її батько та брат.
Олена мала літню резиденцію на Трухановому острові (тепер лежить у межах Києва), який за однією з версій отримав завдяки цьому свою назву[2].
Померла близько 1103 року.
- Брячислав (до 1103—1123), князь Турівський у 1118—1123 роках
- Ізяслав (до 1103—1127), князь Турівський у 1123—1127 роках
- ↑ Ипатьевская летопись // ПСРЛ. – М., 1998. – Т.2.— С.157
- ↑ Олексій Мустафін. Названий син Змія Горинича. Рятівник Константинополя похований у Києві. Київ24. 2023-11-06.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- Войтович Л. В. 3.5. Ізяславичі. Турово-пінські князі. Четвертинські. Сокольські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.