Янукович Людмила Олександрівна — Вікіпедія
Людмила Олександрівна Янукович | |
---|---|
Перша леді України | |
25 лютого 2010 — 22 лютого 2014 | |
Попередник | Катерина Ющенко |
Наступник | Ганна Турчинова, Марина Порошенко |
Народилася | 9 жовтня 1949 (75 років) Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
Відома як | інженерка, будівельниця |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | українка |
Освіта | Донбаська національна академія будівництва і архітектури |
Alma mater | Донбаська національна академія будівництва і архітектури |
У шлюбі з | Янукович Віктор Федорович |
Діти | Олександр, Віктор |
Релігія | УПЦ МП і православ'я |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Людмила Олександрівна Януко́вич (Настенко; нар. 9 жовтня 1949, Єнакієве,[1] Українська РСР, СРСР) — колишня дружина Віктора Януковича.
Народилася 9 жовтня 1949 року в Єнакієвому. Мати працювала юристом, а батько — робітником на цементному заводі.
Закінчила Макіївський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник.
З 1969 працювала на Єнакієвському металургійному комбінаті, в проектно-кошторисному бюро. Була спеціалістом тресту «Єнакієвметалургбуд».
З Віктором Януковичем Людмила Олександрівна познайомилася в грудні 1969, у 1972 вони одружилися[джерело?].
Очолювала благодійний фонд «Від серця до серця»[2][3].
У травні 2010 першу леді України зарахували до членів клубу українських інтелектуалів і аристократів «Інтелігент».
До 2014 року проживала в Донецьку, після початку військових дій на сході України переїхала до окупованого Криму[4].
Дядько Людмили Янукович, Олександр Сажин очолював народний суд міста Єнакієвого. У 1973 р. постановою цього суду обидві судимості Віктора Януковича були зняті. На честь Олександра Сажина подружжя Януковичів свого першого сина назвали Олександром.[5]
Під час Помаранчевої революції в Україні, в намаганні підтримати свого чоловіка, який брав участь у президентських перегонах, Людмила Янукович, проголошуючи промову на мітингу у Донецьку, оголосила, що апельсини, які люди їли на Майдані Незалежності, «наколоті» (очевидно невідомою речовиною) і цим, нібито, можна пояснити протести українських громадян на Майдані Незалежності[6]. Цей виступ прославив її та став предметом численних кепкувань[7].
Коли Віктор Янукович посідав найвищі посади у державі, дружина Януковича не брала участь у офіційних заходах, навіть у випадках, коли цього вимагав офіційний міжнародний протокол[8].
У 2017 році в інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel Віктор Янукович повідомив, що розлучився з дружиною[9][4]. Нині живе в окупованому Криму, має декілька продуктових магазинів[10][11].
В шлюбі народилося два сини : Олександр (нар. 1973) — лікар-стоматолог за освітою, бізнесмен-мільярдер та Віктор (1981—2015) — Народний депутат України. Мають трьох онуків.
Її згадали у американському мультсеріалі Сімпсони в 1 серії 23 сезону, де її ненавмисно вбив власний чоловік.[12]
- У 2007 Людмила Янукович зайняла 34-те місце в рейтингу найвпливовіших жінок України по версії журналу «Фокус».
- У 2008 в цьому ж рейтингу у неї було 78-місце.
- У 2009 в рейтингу найвпливовіших жінок України, за версією журналу «Фокус» зайняла 56-те місце.
- У 2010 в цьому ж рейтингу піднялася відразу на 44 сходинки — 12-те місце.
- У 2011 опустилася на сім сходинок, зайнявши 19-те місце рейтингу.
- У 2012 втратила в рейтингу ще 22 позиції через непублічність — 41-ше місце в рейтингу найвпливовіших жінок України, за версією журналу «Фокус».
- Орден святої великомучениці Єкатерини Української Православної церкви (Московського патріархату) (2010)[13]
- Орден святої рівноапостольної княгині Ольги УПЦ МП (2013)[14][15]
- Орден на честь ювілею Хрещення Київської Русі УПЦ МП (2013)[16]
- Грамота «За заслуги перед Українською Православною церквою» УПЦ МП (2013)[14][15]
- Почесна громадянка Єнакієвого[17]
- ↑ Янукович (Настенко) Людмила Александровна — Первая леди Украины // Енакиево как на ладони — сайт міста Єнакієве [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Перші 100 днів першої пані України. BBC News Україна (укр.). 2 червня 2010. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Вдало одружився — став президентом. portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ а б Янукович розповів, що розлучився з дружиною. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Тижневик «Коментарі». № 9—10 (301) 2—9 березня 2012. Спеціальна тема: «Вдало одружився — став президентом», стор. 20
- ↑ Дружина Януковича вважає, що на Майдані роздають наколоті наркотиками апельсини. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Пані Янукович, цимбали і тост українською. BBC News Україна (укр.). 11 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Януковича просять не бути тираном і пустити дружину в світ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Янукович офіційно розлучився й офіційно зажив із сестрою своєї кухарки на утриманні сина. texty.org.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ «Главное, что мы вместе!», Крым.Реалии ТВ. youtube.com. 25.03.2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Дружина Януковича торгує в Криму продуктами, які заборонені російською владою. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Януковича висміяли у культовому мультсеріалі Сімпсони. Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області. Архів оригіналу за 6 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.
- ↑ Дружина Януковича отримала орден великомучениці. [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. ТаблоID. 26.05.2010.
- ↑ а б Людмилі Янукович дали орден. [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 10.06.2013.
- ↑ а б Дружина Януковича отримала орден і грамоту. ФОТО. [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. ТаблоID. 10.06.2013.
- ↑ УПЦ зробила Людмилу Янукович орденоносицею. [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 19.09.2013.
- ↑ Известные енакиевцы. enakievets.info. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 25 січня 2022.