Opportunity Ukraine — Вікіпедія

Opportunity Ukraine — книга президента України Віктора Януковича, видана англійською мовою в австрійському видавництві «Мандельбаум» у серпні 2011 року.

В анотації видавництва сказано, що книжка не є мемуарами, а практичним посібником для потенційних інвесторів; два головні розділи книжки присвячені опису України, як унікальному місцю для інвестування та як країни з невичерпним економічним потенціалом^[1].

Про ідею написання книжки сам Янукович розповів у інтерв'ю для «Обозревателя»^[2]:

...Ось це було завершено саме в тихі кримські вечори, — показав Віктор Янукович на акуратний стос паперів, що лежав окремо. — У серпні цього року, напередодні 20-ї річниці незалежності України у Відні виходить моя книга «Україна — країна можливостей». Я почав писати її ще в опозиції, закінчив ось тепер — у відпустці. Скажу зразу, мені хотілося б аби цю книгу прочитали насамперед за межами України. Тому я звернувся з пропозицією надрукувати мою книгу в ряді міжнародних видань. Одним з перших відгукнулося віденське видавництво «Мандельбаум Верлаг[3]». Оригінальний текст (рос.) ...Вот это было завершено именно в тихие крымские вечера, - показал Виктор Федорович на аккуратную стопку лежащих отдельно бумаг. — В августе нынешнего года, накануне 20-й годовщины Независимости Украины в Вене выходит моя книга «Украина — страна возможностей». Я начал писать ее еще в оппозиции, закончил вот теперь — в отпуске. Скажу сразу, мне хотелось, чтобы эту книгу прочли, в первую очередь, за пределами Украины. Поэтому я обратился с предложением напечатать мою книгу в ряд международных издательств. Одним из первых откликнулось венское издательство «Манделбаум Верлаг».

Невдовзі після виходу книжки «Українська правда» опублікувала матеріали свого розслідування, за якими виходило, що книжка Януковича є плагіатом^[4][5][6].

За інформацією «Української правди» у книжці Януковича є цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб, зокрема Юрія Луценка, Тараса Стецьківа, Максима Михайленка, Віталія Сича, В'ячеслава Піховшека, Романа Манєкіна, Василя Волги та невідомої студентки Галі^[7], яка виклала на базі рефератів свій реферат на тему «Центризм как элемент политической власти в России на примере партии “Единая Россия”».

Головний редактор журналу «Кореспондент» Віталій Сич у своєму блозі підтвердив, що в новій книзі президента Віктора Януковича без дозволу редакції запозичено цілі шматки з матеріалів видання^[8].

2 вересня 2011 року Лариса Скорик заявила, що ті, хто знайшов плагіат у книзі Януковича, є глибоко аморальними людьми^[9].

Ганна Герман заявила 9 вересня 2011 року, що ситуація з книгою Януковича — це її вина, вона, мовляв, не перечитала англійської версії, де перекладач опустив частину приміток^[10].

13 вересня 2011 року «Об'єднання письменників і письменниць Австрії» (IG Autorinnen Autoren) зробило заяву про те, що не надаватиме інформаційну підтримку книжці Віктора Януковича «Opportunity Ukraine»^[11][12][13].

15 вересня 2011 року редактор української версії журналу «Политическая критика» Олексій Радинський, аналізуючи основні ідеї книжки Януковича, заявив у своєму блозі^[14]:

Зміст книги «Україна — країна можливостей» не менш жахливий, ніж метод, яким вона створена. Оригінальний текст (рос.) Содержание книги «Украина — страна возможностей» не менее чудовищно, чем метод, которым она создана.

• 320 сторінок
• Формат: 15,3x24
• Тверда обкладинка
• Ціна на сторінці видавництва: 19.90 € / 30.50 Chf
• ISBN 978-3-85-476379-6

• Opportunity Ukraine на сайті видавництва Мандельбаум
• Українська правда: Таємниця мигдалевого дерева [Архівовано 8 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Книга Януковича – плагіат президентського масштабу [Архівовано 24 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Книга Януковича – плагіат президентського масштабу 2 [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Інтернет-джерела про книжку Януковича, підібрані за хронологічним принціпом
• У Австрії пояснили Януковичу: "З нами таке не можна робити" [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Реферат студентки Галі, з якого Янукович привласнив декілька сторінок для своєї книжки [Архівовано 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]