French
DeutschПанейко Василь Лукич — Вікіпедія
| Василь Лукич Панейко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 березня 1883 Золочів, Королівство Галичини і Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Помер | 29 травня 1956 (73 роки) Каракас, .svg){kind=small} Венесуела |
| Країна |  ЗУНР →  Польська республіка → Венесуела Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст, дипломат |
| Відомий завдяки | дипломат, журналіст, редактор |
| Alma mater | Львівський університет |
| Посада | міністр закордонних справ України |
Василь Лукич Панейко (6 березня 1883, Золочів[1], Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Львівська область, Україна) — 29 травня 1956, Каракас, Венесуела) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло» (1912—1918).
У 1907 році закінчив Львівський університет (правничий факультет). Брав активну участь в українському національно-визвольному русі.
З 1907 — співробітник газети «Діло», в 1908—1912 брав участь у виданні «Літературно-наукового вісника», в 1912—1918 — головний редактор газети «Діло» й одночасно в 1914—1915 — головний редактор «Ukrainische Korrespondenz» («Український кореспондент» — тижневик Головної Української Ради). Член Загальної Української Ради від 5 травня 1915 року.
11 листопада 1918 — призначений держсекретарем зовнішніх справ ЗУНР. Свою діяльність на цій посаді направив на забезпечення визнання суверенітету і територіальної цілісності західно-української держави і засудження польської агресії. Ініціював надсилання на ім'я Президента США Вудро Вільсона телеграми з проханням виступити посередником у справі припинення українсько-польської війни 1918—1919. Одначе жодної офіційної відповіді не отримав, незважаючи на активні виступи української діаспори в США. Важливим напрямком діяльності Василя Панейка було включення до складу ЗУНР території Закарпатської України, що викликало різку протидію з боку Угорщини.
На переговорах 30 грудня 1918 в Будапешті західно-українська делегація наполягала на вирішенні питання шляхом плебісциту під нейтральним спостереженням. З його ініціативи були відкриті посольства республіки в Києві (функціонувало до проголошення Акту возз'єднання УНР і ЗУНР 1919), Празі (18.12.1918), Відні та Будапешті.
13 січня 1919 — державний секретар закордонних справ ЗУНР, член делегації на Паризьку мирну конференцію і водночас заступник голови делегації УНР Григорія Сидоренка. Домігся створення Вищою радою Антанти низки комісій з врегулювання російсько-польського конфлікту. Після укладення Ризького мирного договору 1921 між РРФСР і УРСР та Польщею виступав за створення нової східно-європейської федерації, в якій Україна разом з Галичиною була б в союзі з демократичною Росією.
Працював паризьким кореспондентом газети «Діло», у 1925 повернувся до Львова і редагував цю газету і двотижневик «Політика», але в наступному році знову переїхав до Парижа. Незабаром відійшов від політики, в 1945 емігрував до Нью-Йорка, а в 1955 — переїхав до Каракаса (Венесуела)
- Панейко В. З'єдинені держави Східної Европи: Галичина в Україні супроти Польщі й Росії // Відень: Накладом автора, 1922. — 82 с.
- ↑ Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко. — Львів: «Святогорець», 2019. — С. 192.
- Осташко Т. С.. Панейко Василь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 47. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- В. І. Головченко. Панейко Василь Лукич // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко. — Львів: «Святогорець», 2019. — 324 с.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування В. А. Просалової. // Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Громадсько-політична та публіцистична діяльність Василя Панейка у контексті суспільно-політичних процесів першої третини XX століття [Текст]: автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Гриник Ігор Іванович ; ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника». — Івано-Франківськ, 2014. — 19 с.
- Панейко Василь // Енциклопедія історії України. Т. 8. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. // Київ: «Наукова думка», — 2011. ISBN 966-00-0632-2
- Гриник І. Панейко Василь Лукич // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 . С. 59-61.
- Панейко Василь Лукич // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.83-85
- Дипломатична діяльність Василя Панейка.
- Дипломатична діяльність Василя Панейка на Паризькій мирній конференції [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Промышленники и купцы. Сольвычегодск. Пермь Великая. Новая Земля.
