Патриція Аркетт — Вікіпедія

Патриція Аркетт
англ. Patricia Arquette[1][2]
Телефестиваль у Монте-Карло, 2015
Телефестиваль у Монте-Карло, 2015
Телефестиваль у Монте-Карло, 2015
Народилася8 квітня 1968(1968-04-08)[3][4][…] (56 років)
Чикаго, Іллінойс[1]
Громадянство США
Діяльністьакторка
Роки діяльності1987 — донині
У шлюбі зНіколас Кейдж і Томас Джейн
ДітиEnzo Rossid і Harlow Janed
БатькиLewis Arquetted
Brenda Denautd
Брати / сестриРозанна Аркетт, Alexis Arquetted, Девід Аркетт і Річмонд Аркеттd
IMDbnm0000099
Нагороди та премії
CMNS: Патриція Аркетт у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аркетт.

Патри́ція Арке́тт (укр. іноді також Патріція, Патрісія або Патріша, англ. Patricia T. Arquette; нар. 8 квітня 1968(19680408), Чикаго, США) — американська акторка та режисерка. Аркетт знялася в ряді кінофільмів у 1990-х, але першого значного успіху досягла завдяки головній ролі в серіалі «Медіум» (2005—2011), яка принесла їй премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі у 2005 році. У 2015—2016 роках виконувала провідну роль психолога в телесеріалі «C.S.I.: Кіберпростір». На кіноекрані досягла найбільшого успіху в притчі «Юність» (2014), удостоївшись за роль матері головного героя премій «Оскар», «Золотий глобус», БАФТА та ще безлічі нагород і номінацій.[6]

У 2018 році знялася в мінісеріалі «Втеча з в'язниці Даннемора», до 2019 року працювала над ролями в телесеріалі «Дія»,[7] фільмів «Іншість»[8] і «Під скляним ковпаком»[9] та озвученням мультфільму «Історія іграшок 4».[10]

Патриція Аркетт у 2009 р.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 8 квітня 1968 року в Чикаго. Патриція — молодша дочка у великій акторської династії. Дід — Кліфф Аркетт, кінодраматург і актор, батько — Льюїс Аркетт, відомий актор, який знімався переважно в ролях другого плану: «Крик 2», «Танго і Кеш», «Китайський синдром». Брати — актори: Девід і Річмонд, сестри — Алексіс і Розанна, з якою в 15-річному віці Патриція йде з сім'ї. За материнською лінією - російсько-єврейське походження, а за батьківською - франко-канадське.

Фактурна зовнішність і типаж обличчя, яскраво-блакитні очі та м'який акцент південки (сім'я після її народження переїхала в Вірджинію) привернули до 17-річної дівчини увагу телепродюсерів і кінорежисерів, а також і залицяльників-акторів.

Розпочала кінокар'єру 1987 року, зігравши у фільмі жахів «Кошмар на вулиці В'язів 3: Воїни сну» і комедії режисера Дмитра Логофетіса про приватну школу «Велика розумниця» (Pretty Smart). Популярність прийшла до неї через чотири роки після кінодебюту з виходом на екрани серії яскравих ролей у картинах: «Індіанець, що біжить» (перша режисерська робота Шона Пенна, 1991), «Справжня любов» (мелодрама Тоні Скотта, 1993) і «Ед Вуд» (роль дружини режисера Еда Вуда, 1994).

Патриція Аркетт у 2015 р.

Найсильніші акторські роботи наступних років: «Далеко від Рангуна» (1995) в ролі американки, що опинилася в Бірмі під час заворушень, «Біда біду тягне», «Шосе в нікуди» культового режисера Девіда Лінча, (1997), «Прощавай, коханець» Ролана Жоффе (1998), «Стигмати» (1999), «Мітка» (2002). Одна з останніх робіт «Нація фастфуду» (2006) викликала розчарування критики. Новий поворот у творчій кар'єрі принесла участь Патриції у зйомках фантастичного серіалу «Медіум» (2005—2011), де вона грає Елісон Дюбуа, екстрасенса-медіума, що володіє даром бачити померлих і чути їхні голоси. За цей фільм вона була висунута на премію «Сатурн» у номінації «Найкраща актриса серіалу», а у 2005 році стала лауреаткою премії «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі.

Кінопресою було найбільш пильно відзначено роботу Аркетт у притчі «Юність» (2014), що принесла їй «Золотий глобус», премію Гільдії кіноакторів США, BAFTA і «Оскар».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Шлюб у 1995 році з Ніколасом Кейджем привернув до Патриції увагу журналістів і зробив актрису ще популярнішою.

У 2006—2011 роках перебувала у шлюбі з актором і режисером Томасом Джейном, він є батьком другої дитини Патриції, дочки Херлоу Олівії Келіоппі. Першу дитину, сина Енцо вона народила в 1988 році поза шлюбом від іншого актора і музиканта — Пола Россі, партнера по фільму «Далеко від Рангуна».

Переконана демократка. У 2008 році підтримувала кандидатуру Барака Обами на пост президента, у 2016 - Гілларі Клінтон, у 2020 - Джо Байдена.

На своїй сторінці в Twitter іноді публікує пости та твіти з засудженням російської агресії проти України та США.

Патриція Аркетт у 2018 р.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2022 с Розрив Severance Гармоні Кобел
2019 ф Іншість[en] Otherhood Джилліан Ліберман
2019 мф Історія іграшок 4 Toy Story 4 мама-хіпі (голос)
2019 с Вдавання The Act Діді Бланчард
2018 с Утеча з в'язниці Даннемора Escape from Dannemora Джойс Мітчелл
2017 ф Завивка Permanent Джейн Діксон
2015—2016 с C.S.I.: Кіберпростір CSI: Cyber Ейвері Раян (31 епізод)
2015 с Усередині Емі Шумер Inside Amy Schumer камео (1 епізод)
2015 ф Наслідувач The Wannabe Роуз
2014 кф 9 Kisses Жінка в парку
2014 с CSI: Місце злочину CSI: Crime Scene Investigation Ейвері Раян (2 епізоди)
2013—2014 с Підпільна імперія Boardwalk Empire Саллі Віт (10 епізодів)
2014 ф Джентльмен грабіжник Electric Slide Тіна
2014 ф Юність Boyhood Олівія, мати
2013 ф Віджай і я Vijay and I Джулія
2013 ф Очікування The Wait голос екстрасенса
2012 с Закон і порядок: Спеціальний корпус Law & Order: Special Victims Unit Джині Кернс (1 епізод)
2012 ф Запаморочливі фантазії Чарлі Свона III A Glimpse Inside the Mind of Charles Swan III Іззі
2012 ф Важкий вік Girl in Progress пані Армстронг
2005—2011 с Медіум Medium Елісон Дюбуа (головна роль, 130 епізодів)
2008 ф Самотня жінка A Single Woman оповідачка
2008 кф Medium Season 4: Introducing Cynthia Keener (відео) Елісон Дюбуа
2008 кф Medium Season 4: Joe's Crayon Dream (відео) Елісон Дюбуа
2006 ф Нація фастфуду Fast Food Nation Сінді
2003 в The Work of Director Michel Gondry розділ «Like a Rolling Stone»
2003 ф Маленькі пальчики Tiptoes Люсі
2003 ф Скарб Holes Кейт Барлоу
2002 ф Мітка The Badge Скарлет
2001 ф Природа людини / Звірина натура Human Nature Ліла Джют
2000 ф Ніккі, диявол молодший Little Nicky Валері Веран
1999 ф Воскрешаючи мерців Bringing Out the Dead Мері Берк
1999 ф Стигмати Stigmata Френкі Пейдж
1998 ф Країна пагорбів і долин The Hi-Lo Country Мона Берк
1998 ф Прощавай, коханцю Goodbye Lover Сандра Данмор
1997 ф Нічне чергування Nightwatch Кетрін
1997 ф Загублене шосе Lost Highway Рене Медісон / Еліс Вейкфілд
1996 ф Нескінченність Infinity Арлін Ґрінбаум
1996 ф Таємний агент The Secret Agent Вінні
1996 ф Біда біду тягне Flirting with Disaster Ненсі Коплін
1995 кф The Rolling Stones: Like a Rolling Stone (відео) жінка
1995 ф Далеко від Рангуна Beyond Rangoon Лора Боуман
1994 ф Ед Вуд Ed Wood Кеті О'Хара
1994 ф Священний шлюб Holy Matrimony Гавана
1994 тф Зраджені коханням Betrayed by Love Діана
1993 ф Справжнє кохання True Romance Алабама Вітмен
1993 ф Ітан Фроум Ethan Frome Метті Сільвер
1993 ф Попереду одні неприємності Trouble Bound Кіт Каліфано
1992 ф Замітки Манкі Зеттерленда Inside Monkey Zetterland Ґрейс
1991 тф Дика квітка Wildflower Еліс Ґатрі
1991 ф Індіанець-утікач The Indian Runner Дороті
1991 тф Джон Діллінджер Dillinger Поллі
1990 ф Молитва роллерів Prayer of the Rollerboys Кейсі
1990 с Байки зі склепу Tales from the Crypt Мері Джо (1 епізод)
1990 с Аутсайдери The Outsiders Ронда С'ю (1 епізод)
1990 с Тридцять-з-чимось Thirtysomething Стефані (1 епізод)
1990 с CBS Schoolbreak Special Дана Маккаллістер (1 епізод)
1989 тф На межі The Edge зґвалтована жінка
1989 ф Дядечко Бак Uncle Buck додаткові голоси
1988 ф Далеко на північ Far North Джиллі
1988 ф Час вийшов Time Out Люсі
1987 кф Dokken: Dream Warriors (відео) Крістен
1987 кф Татусь Daddy Стейсі Голдер
1987 ф Красуня-розумниця Pretty Smart Зеро
1987 ф Кошмар на вулиці В'язів 3: Воїни сну A Nightmare on Elm Street 3: Dream Warriors Крістен Паркер

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 2015 Найкраща жіноча роль другого плану Юність Перемога
BAFTA Film Awards 2015 Найкраща жіноча роль другого плану Юність Перемога
Золотий глобус 2006 Найкраща жіноча роль у телесеріалі — драма Медіум Номінація
2007 Номінація
2008 Номінація
2015 Найкраща жіноча роль другого плану Юність Перемога
2019 Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму Втеча з в'язниці Даннемора Перемога
2020 Найкраща жіноча роль другого плану в серіалі, мінісеріалі або телефільмі Вдавання Перемога
Еммі 2005 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Медіум Перемога
2007 Номінація
2019 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Утеча з в'язниці Даннемора Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Вдавання Перемога
2022 Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі Розрив Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2006 Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі Медіум Номінація
2007 Номінація
2010 Номінація
2014 Найкращий акторський склад у драматичному телесеріалі Підпільна імперія Номінація
2015 Найкраща жіноча роль другого плану Юність Перемога
Найкращий акторський склад в ігровому кіно Номінація
2019 Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі Утеча з в'язниці Даннемора Перемога
2020 Вдавання Номінація
Премія Асоціації телевізійних критиків 2019 Індивідуальні досягнення в драмі Утеча з в'язниці Даннемора Номінація
Сатурн 1994 Найкраща кіноакторка Справжнє кохання Номінація
2006 Найкраща телеакторка Медіум Номінація
2007 Номінація
2022 Найкраща телеакторка другого плану Розрив Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #140617957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Bauer P. Encyclopædia Britannica
  5. ↑ Filmportal.de — 2005.
  6. ↑ Patricia Arquette. IMDb. Процитовано 1 березня 2019.
  7. ↑ Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (6 вересня 2018). ‘The Act’: Joey King To Star In Hulu True-Crime Anthology Series. Deadline (англ.). Процитовано 1 березня 2019.
  8. ↑ Angela Bassett, Felicity Huffman, Patricia Arquette join Netflix's 'Otherhood'. EW.com (англ.). Процитовано 1 березня 2019.
  9. ↑ McNary, Dave; McNary, Dave (4 листопада 2016). Patricia Arquette, Bel Powley Join Kirsten Dunst’s Directorial Debut ‘Bell Jar’. Variety (англ.). Процитовано 1 березня 2019.
  10. ↑ Miskell, Kyle (12 листопада 2015). 'Toy Story 4' Casts Patricia Arquette to Voice Hippie Mom. Collider (амер.). Процитовано 1 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Патриція Аркетт на сайті IMDb (англ.)
Американські актори Це незавершена стаття про акторку США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Патриція_Аркетт