French
DeutschПоштове (селище) — Вікіпедія
| селище Поштове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Поштівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01020370010082919 |
| Облікова картка | Поштове |
| Основні дані | |
| Засновано | 1784 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 1.9462 км² |
| Населення | ▼3086 (на 2014 рік)[1] |
| Густота | 1585.6 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 98420 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні координати | 44°50′12″ пн. ш. 33°57′48″ сх. д. / 44.83667° пн. ш. 33.96333° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 180 м[2] |
| Водойма | р. Альма, Альминське водосховище
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Поштова |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 15,3 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 21,5 км |
| Селищна влада | |
| Карта | |
  Поштове | |
 Поштове | |
 | |
|
| |
Пошто́ве (до 1945 року — Базарчи́к; крим. Bazarçıq) — селище в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Поштівської селищної ради. Статус смт із 1960 року. Розташоване на р. Альма, на приблизно однаковій відстані між республіканським і районним центрами, пов'язане з ними залізницею. Має залізничну станцію.
У містечку мешкає 3 тис. осіб, з яких 41 % — росіяни, 28 % — українці, 25 % — кримські татари. Проживають також вірмени, німці, греки, євреї, азербайджанці, грузини.
За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 3028 осіб[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 135 | 4,46 |
| російська | 2610 | 86,20 |
| кримськотатарська | 191 | 6,31 |
| циганська | 9 | 0,3 |
| грецька | 4 | 0,13 |
| білоруська | 2 | 0,07 |
| вірменська | 1 | 0,03 |
Через селище проходить залізниця, зупинка приміського поїзда Поштова.
Є автобусний зв'язок з Сімферополем та іншими містами Криму.
Історія селища пов'язана з розвитком садівництва і виноградарства в Альминській долині. У 1920 році тут був заснований радгосп по виноградарству, тютюну, зернових культур.
Є 2 винзаводи, консервний завод, залізнична станція.
Поряд з селищем знаходиться Альминське водосховище (збудоване у 1929—1934).
Нині в селищі функціонують загальноосвітня школа, лікарня, поліклініка, аптека, будинок культури, 2 бібліотеки, музична школа, церква. Є музей бойової і трудової слави.
На території селища встановлено 2 бюсти земляками — героям Радянського Союзу: Самохвалову і Новікову — на меморіалі військової Слави; пам'ятник воїну-визволителю.
У селищі знаходиться історична водонапірна вежа, збудована на початку XX сторіччя.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2014.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |