French
DeutschПрання — Вікіпедія
Прання́ — метод чищення текстильних виробів, який полягає у гідромеханічній обробці їх з використанням мила або мийного засобу, детергенту. Внаслідок цього водний розчин мийного засобу здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин і утримувати в ньому.
Прання може проводитись вручну, з використанням пральних машин, за допомогою ультразвуку.
Прання одягу та текстилю, як і омивання тіла, є невід'ємною частиною гігієни і здоров'я.
До поширення пральних машин прали вручну. Для цього вживали різні прилади — пральні дошки, праники (прачі), пральні товкачі[1]. Прати могли прямо на березі водойми, часто для цих цілей робили поміст (в Україні такі містки відомі під назвою «кладка»)[2][3]. В інших випадках прали вдома, у приміщенні чи надворі — для цього застосовували цебра, балії, жлукта.
Прати могли й з допомогою власних ніг, але лише в теплу пору року[1].
Замість прального порошку широко вживалася лужна зола, розчином якої парили білизну у чанах, цебрах або в спеціальних дерев'яних ємностях — жлуктах. Це називалося «золінням»[4]. Для нагрівання води для високої температури в жлукті могли використовувати залізну колісну втулку, попередньо розжарену в печі[3]. Після зоління білизну полоскали у воді[3].
На результат чищення пранням вливають різні фактори: температура та твердість води, характер механічного впливу на поверхню, що очищається, характер забруднення, тип і структура текстилю (характер забрудненої поверхні), інтенсивність забруднення, тип мийного засобу і властивості поверхнево-активної речовини, концентрація мийного розчину і ін.
Для прання використовується вода оптимальної температури (вказується виробником одягу в інструкції). Поверхнево-активні речовини, що входять до складу мийного засобу, зменшують міжфазові напруги й кут змочування поверхонь волокон, на яких закріплені забруднювачі, перешкоджають їх ресорбції тощо. Ефективно очистити текстильні матеріали від забруднювачів можна при позитивній адсорбції молекул поверхнево-активних речовин на поверхнях волокон. При незначній концентрації мийних засобів і великій площі контакту забруднення з поверхнею подолати силу адгезії механічним способом (тертям, гідродинамічним ударом тощо) неможливо.[5] З огляду на це, для більш ефективного прання сильно забруднених речей, виробники синтетичних мийних засобів рекомендують збільшувати витрати мийних засобів на цикл прання.[6]
Тип і структура текстилю, а також обрана речовина для прання мають велике значення при впливі на блиск, гладкість, м'якість, колір, відтінок, міцність текстилю. Наприклад, міцність шерстяних, шовкових, штучних і змішаних тканин знижується при пранні в лужному середовищі. Мило ж краще відмиває забруднення якраз в лужній воді і підвищеній температурі.
У результаті багаторазового прання відбуваються зміни фізико-механічних показників текстилю. Так, у вибілених лляних столових тканинах різної щільності після багаторазового прання проходить зміна форми та лінійних розмірів, зміна поверхневої густини, зміна розривних характеристик, зміна розривного подовження, зміна стійкості до стирання тощо; можуть проходити структурні зміни натурально-колірної лляної тканини.[7]
На етикетках текстильних виробів у вигляді піктограм виробником наносяться символи догляду за текстильними виробами, які стосуються прання, сушіння, хімічного чищення і прасування.
Перебір з пральним засобом, відбілювачем чи кондиціонером є найпоширенішими помилками при пранні в домашніх умовах. Під час прання важливо, щоб не було надлишку прального засобу, адже це створює велику кількість піни, яка під час автоматичного циклу прання не видалиться з волокон в повному обсязі. В результаті ткнина покриється білими плямами. Надлишкова піна також затримує бруд у волокнах і погіршує якість прання[8].
Використання будь-якого хімічного відбілювача з часом позначається на якості тканини. Через його надлишок волокна втрачають пружність та міцність, а побічним ефектом хлору – є пожовтіння.
Велика кількість доданого ополіскувача під час прання речей з мембрани, пуховиків, термобілизни, подушок та ковдр з натуральними наповнювачами значно погіршує теплоізоляційні властивості та адсорбційну здатність тканини.
Згідно з рекомендаціями виробників, оптимальним вважається завантаження барабану пральної машини-атомат на 2/3 для тканин з бавовни і льону, а для делікатних і тонких тканин - 1/2. У перевантаженому барабані зменшується якість прання, речі зазнають сильного механічного пошкодження внаслідок тертя, а термін служби пральної машини значно скорочується.
- Пральна машина
- Символи догляду за текстильними виробами
- Сушарка для білизни
- Сушильна шафа
- Сушарка
- Промислова пральня
- Купання
- ↑ а б Щелока не варить, и рубашки не мыть.
- ↑ Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Як прати по-колишньому?. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Золити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Верников А. Н. Обработка текстильных изделий в водных растворах СМС / А. Н. Верников, В. Ф. Андросов. — М. : Легпромбытиздат, 1986. — 223 с
- ↑ Михайлов С., Михайлов В. Оцінка безпечності синтетичних мийних засобів для дитячого одягу [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]. // Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки». — 2010, № 2 (10) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Мельник А. І. Вплив багаторазового прання на властивості натурально-колірних лляних тканин на основі столової білизни[недоступне посилання з липня 2019] // Товарознавчий вісник. Збірник наукових праць. [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.] Луцький національний технічний університет. Редкол.: відп.ред. д.т.н., професор Байдакова Л. І. — Луцьк, 2009: ЛНТУ, 2009.- 364 c
- ↑ Сайт про прання stirochka.com.ua.