Прядивні і волокнисті рослини — Вікіпедія

Пряди́вні та волокнисті рослини — рослини, з яких одержують волокно для текстильноджутової та інших галузей промисловості. Луб'яні волокна отримують зі стебел і листя рослин. Прядивні культури належать до групи технічних культур.

На земній кулі росте до двох тисяч волокнистих рослин,^[1][2] використовують близько 600 видів,^[1] проте менш ніж два десятки із них використовується для виробництва тонких тканин.^[2]

Прядивні культури класифікують на три групи: рослини, з яких отримують вільні волоски, що вкривають насіння (бавовник), рослини, які містять волокно в луб'яному шарі кори стебла (льон, коноплі, джут, кенаф, канатник), рослини, у яких джерелом волокна є листки (новозеландський льон, агава).

У світовому виробництві найбільше вирощуються бавовник, джут, льон-довгунець і коноплі.

В Україні поширені льон-довгунець і коноплі; у 1930 — 1940-их роках чимале значення мав бавовник і деяке кенаф, але з 1950-их pp. їх не культивують.

Прикладами є: бамія, бавовна, кудзу, кропива, окра, рамі (китайська кропива), ротанг, сизаль, хаменерій вузьколистий, кендир, кенаф, канатник, льон, коноплі, джут і ін..

• Пакля

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.