Псковська операція — Вікіпедія
Псковська операція Псковская операция | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Німецько-радянська війна | |||||||
Радянський танк Т-34 під час боїв. 1944 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Говоров Л. О. Масленников І. І. Романовський В. З. Свиридов В. П. Рогинський С. В. Рибальченко С. Д. | Георг Ліндеман Герберт Лох | ||||||
Військові формування | |||||||
Ленінградський фронт 42-га армія 67-ма армія 54-та армія 13-та повітряна армія | 18-та армія XXVIII ак, XXXVIII ак, L ак 1-й повітряний флот |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Радянська карта Псковської операції |
Псковська операція (рос. Псковская операция) — фронтова наступальна операція радянських військ Ленінградського фронту, що проводилася з метою розгрому 18-ї армії вермахту, визволення Пскова та виходу сил фронту на рубіж південніше Псковського озера в роки німецько-радянської війни. Операція проводилася з 9 березня до 15 квітня 1944 року й завершилася невдачею. Радянським військам не вдалося виконати навіть найближче завдання, обмежившись локальним успіхом і просунувшись на окремих ділянках на 10-13 км.
За задумом радянського командування після розгрому групи армій «Північ» у ході Ленінградсько-Новгородської операції Ленінградський фронт силами трьох армій свого лівого флангу, що вийшли на рубежі східніше Пскова, мали за підтримки авіації обійти з півдня місто і, оточивши війська вермахту, звільнити місто.
За планом операції формування 42-ї, 67-ї та 54-ї армії за підтримки 13-ї повітряної армії переходили в наступ і, прорвавши оборонний рубіж, вийти в тил німецьких військ. Силами 42-ї та 67-ї армій планувалося завершити оточення міста Псков, придушити опір військ, що обороняються, і в подальшому вийти на рубіж південний берег Псковського озера — Лізги — Мали — Ізборськ — Локно.
- лівий фланг військ Ленінградського фронту (командувач — генерал армії Говоров Л. О.)
- 42-га армія (генерал-полковник Масленников І. І., потім генерал-лейтенанти Романовський В. З., потім Свиридов В. П.)
- 54-та армія (генерал-лейтенант Рогинський С. В.)
- 67-ма армія (генерал-лейтенант Свиридов В. П., потім генерал-лейтенант Романовський В. З.)
- 13-та повітряна армія (генерал-лейтенант Рибальченко С. Д.)
- 18-та армія (генерал-полковник Георг Ліндеман, з 29.03 генерал Герберт Лох)
- 28-й армійський корпус (генерал артилерії Герберт Лох, з 28.03 генерал-лейтенант Герхард Мацкі)
- 38-й армійський корпус (генерал Курт Герцог)
- 50-й армійський корпус (генерал Вільгельм Вегенер)
Частини 67-ї та 54-ї армій вели наступальні бої в період з 9 по 15 березня. За період боїв війська відчули сильний опір і постійні контратаки німецьких військ. Не зумівши звільнити Псков на початку березня, командування Ленінградського фронту вирішило у квітні відновити наступ на Псковському напрямку. Протягом другої половини березня війська були поповнені. З урахуванням накопиченого досвіду були створені штурмові батальйони, налагоджувалась взаємодія артилерії з іншими родами військ. Проте розпочата 31 березня друга фаза наступу, після успішного прориву німецької оборони, перейшла у позиційну битву на виснаження. Його учасники як радянської, так і з німецької сторони порівнювали цю битву з боями, проведеними під Ленінградом у 1942—1944 рр. Протягом наступних двох тижнів всі спроби радянських військ продовжити наступ були відбиті супротивником.
- Битви та операції німецько-радянської війни
- Кінгісеппсько-Гдовська операція
- Мадонська операція
- Нарвська операція (лютий 1944)
- Стрежневський плацдарм
- Великолуцька операція
- Bönninghausen, C., Freiherr von: Kampf und Ende rheinisch-westfälischer Infanteriedivisionen 1941-45, Coesfeld o. J. (im Selbstverlag)
- Бирюк, С. Март 1944. Битва за Псков Война и мы; М. Яуза-каталог, 2019 г. 254 стр. ISBN 978-5-00155-107-2