Підкова — Вікіпедія

Підко́ва — пристосування для захисту кінських копит від зношування.

Підкови виготовляють зазвичай із металу, найчастіше зі м'яких сортів пруткової сталі марки Ст2 чи Ст3 діаметром 14-16 мм. У підкові виділяють такі елементи: внутрішню і зовнішню гілки, верхню і нижні площини, внутрішній і зовнішній краї, вухналеву доріжку і відворот. Площини підкови рівно проковують, вона повинна повторювати форму копита і щільно прилягати до нього. На кожній площині роблять заглибину — вухналеву доріжку, яка відсутня в середній (зачіпній) частині (5-6 см) і на кінцях (3-4 см). На кожній з гілок пробивають по чотири вухналеві отвори: перший (з середини) отвір спрямований трохи всередину, наступний прямо, задні — дещо назовні. На верхньому зачіпному краї роблять тонкий відворот 1-1,5 см заввишки (тільки на підковах для упряжних коней), що запобігає зсуванню копита і захищає його зачіп^[1].

Прибивають підкови до копит спеціальними цвяхами, які називаються вухналя́ми^[ru] або ухналями (від пол. ufnal < нім. Hufnagel — «копитний цвях»)^[2].

Замість підков можуть використовувати захисні пристосування для копит у вигляді черевиків — гіпосандалі. Відомі ще в Стародавньому Римі, гіпосандалі зараз використовуються переважно як тимчасова альтернатива підковам.

Підковування коней потенційно небезпечна операція, і її виконує зазвичай фахівець, який підбирає потрібну підкову, готує копита коня, оцінює ризик кульгавості й прибиває, а іноді приклеює, підкову. Для іммобілізації тварини її поміщають у станок. У деяких країнах, наприклад, у Великій Британії, для підковування коней потрібна спеціальна ліцензія, в інших країнах за сертифікацією фахівців слідкують відповідні професійні організації.

Символ підкови зустрічається здавна. Досить часто її зображення можна знайти в побуті та ритуальних зображеннях. Протягом століть люди вважають підкову символом успіху. Проте ніхто точно не знає, чому саме кінський атрибут вибраний талісманом.

Можливо, підкова стала символом щастя, заможності і успіху саме завдяки асоціації з конем, який міг бути тільки в заможного, багатого господаря.

Вислів «підкувати блоху» пов'язується з майстерністю найвищого класу, слугує символом особливо точної, ювелірної роботи. Виник цей фразеологізм завдяки оповіді «Лівша» російського письменника М. С. Лєскова, де три тульські майстри підковують англійську блоху. Втілити вигадку в життя вдалося українському майстру мікромініатюри Миколі Сядристому: його підкована блоха має на своїх лапках золоті підківки шириною в 60 мікронів.

• Не жалій вухналя, бо підкову згубиш
• Як загнав на слизьке, то про підкови згадав

• 
• 
• 
• 
• 
  Коваль кує підкову.
• 
• 
  Гіпосандаля — пристрій, що іноді заміняє підкову.
• 
• 
• 
  Формування підкови на розі ковадла
• 
  Кріплення підкови на копиті
• 
  Інструмент для підковування: молоток, обсічка для зняття старих підков, обценьки для виймання вухналів, рашпілі, копитний ніж

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підкова

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підковування коней

• Підкова у геральдиці
• Теорія підкови
• Підкована блоха
• Гіпосандаля

• Навіщо коням підкови
• Підкова на щастя — історія оберігу [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]

• Підкова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1378. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про коней. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.