Біга (колісниця) — Вікіпедія

Біга. Бронзова статуетка галло-римського періоду.
Перегони біг. Сучасна реконструкція.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біга (значення).

Бі́га (лат. biga, множина bigae)[Ком 1] — давньоримська колісниця, запряжена двома кіньми, використовувалася для перевезень, перегонів та урочистих церемоній. У деяких випадках замість коней могли використовуватися інші тварини. Термін біга також вживається сучасними дослідниками для позначення аналогічних двокінних колісниць інших індоєвропейських культур, зокрема, колісниць стародавніх греків і кельтів. Візник на бізі називається бігарій (bigarius)[1], у той час як візник на колісниці взагалі — auriga. Від biga через польське посередництво походить і українське «біда́» («двоколісний однокінний візок на одну або дві особи»)[2]; зміна у вимові зумовлена впливом питомо українського слова біда («лихо»)[3].

Зображення біги було присутнє на давньоримських монетах бігато. У римській язичницькій іконографії і космології біга представляє Місяць, у той час як квадрига — Сонце[4].

Давньогрецькі біги

[ред. | ред. код]

Найранішою згадкою про перегони колісниць у західній літературі є опис тризни Патрокла в «Іліаді»[5]. У битвах гомерівського часу знатні воїни добиралися на місця бою на двокінних колісницях (дав.-гр. συνωρίς, сіноріс), але билися пішими; колісниці також використовувалися для переслідування або втечі[6]. Більшість колісниць Бронзової доби, знайдених при розкопках на Пелопоннесі, є бігами[7].

Перегони колісниць впроваджуються в програму Олімпійських ігор, згідно з пізнішими джерелами, бл. 680 року до н. е.; у них брали участь квадриги. Перегони верхи впроваджені в 648 р. В Афінах перегони на бігах були частиною атлетичних змагань з 560-х р.р., але вони ще не практикувалися на Олімпіадах[8]. Запряжені мулами біги змагалися на 70-й Олімпіаді (500 р. до н. е.), але після 84-ї (444 р. до н. е.) їх перегони більше не проводяться на Олімпійських іграх[9]. Повторне впровадження олімпійських змагань на бігах стається не раніше 408 року до н. е.[10]

У міфах образ біги часто використовується для створення пари взаємодоповнюючих елементів або зв'язання протилежностей. У колісницю Ахіллеса в «Іліаді» були запряжені два безсмертні коні і один смертний; в іншому місці кобила була запряжена разом з жеребцем. Запряжка Адраста включала безсмертного Арейона і смертного Кайроса[11]. Два запряжені разом коні зв'язуються з індоєвропейським мотивом Божественних Близнюків, один з яких смертний: у грецькій міфології їх представляють Діоскури Кастор і Поллукс, тісно пов'язані з конями[12].

Давньоримські біги

[ред. | ред. код]

Скачки і перегони колісниць були складовою ludi — священних ігор під час давньоримських свят, починаючи з доби Римського царства. Магістрат, що відкривав ігри, удостоювався честі їхати на бізі[13]. Сакральне значення перегонів, хоча зубожіле з часом[14], увічнене на зображеннях у Circus Maximus.

Написи називають візника-бігарія «молодим», «хлопчаком»[15], що може вказувати на те, що гонщик мав набути вправності з двома кіньми, перш ніж він міг керувати квадригою[16].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Головним джерелом для відновлення зовнішнього образу перегонової біги є численні бронзові статуетки, знайдені в різних місцях Римської імперії, а також рельєфи і мозаїки. Біга складалася з легкої рами, обтягнутої тканиною або шкірою. Ширина становила 60 см, висота бортів — 55 см, у передній частини висота борту сягала бл. 70 см. Центр ваги розташовувався низько, колеса були відносно малими, близько 65 см у діаметрі, могли мати залізні шини. Конструкція забезпечувала швидкість, маневреність і стійкість[17].

Вага колісниці оцінюється в 25–30 кг, максимальна вага з візником — 100 кг[18]. Біга мала один дишель (у той час як квадрига 2)[19]. Припускають, що вага квадрига була такою само, отже, на кожного коня в бізі припадало 50 кг, а в квадризі — 25 кг[20].

Скульптурні моделі біг у Стародавньому Римі служили іграшками і предметами колекціонування: Светоній пише, що «На початку свого правління [Нерон] звичайно грав щодня в колісниці із слонячої кістки на дошці» (Sed cum inter initia imperii eburneis quadrigis cotidie in abaco luderet); сполучення «на дошці» (in abaco) може розуміти під собою якусь стратегічну гру[21]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У класичній латині bigae вживалося щодо однієї колісниці, як plurale tantum

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Corpus Inscriptionum Latinarum 6.10078 і 6.37836.
  2. ↑ Біда // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  4. ↑ Doro Levi, «Aion», Hesperia 13.4 (1944), p. 287.
  5. ↑ John H. Humphrey, Roman Circuses: Arenas for Chariot Racing (University of California Press, 1986), p. 5.
  6. ↑ Donald G. Kyle, Sport and Spectacle in the Ancient World (Blackwell, 2007), pp. 161—162.
  7. ↑ Mary Aiken Littauer, «The Military Use of the Chariot in the Aegean in the Late Bronze Age», in Selected Writings on Chariots, Other Early Vehicles, Riding and Harness (Brill, 2002), p. 90.
  8. ↑ Kyle, Sport and Spectacle in the Ancient World, p. 161.
  9. ↑ Edward M. Plummer, Athletics and Games of the Ancient Greeks (Cambridge, Mass., 1898), p. 38.
  10. ↑ Humphrey, Roman Circuses, pp. 6–7.
  11. ↑ Antimachus apud Pausanias 8.25.9. A psychoanalytic discussion of this yoking is given by George Devereux, Dreams in Greek Tragedy: An Ethno-Psycho-Analytical Study (University of California Press, 1976), p. 12 [1]
  12. ↑ Robert Drews, The Coming of the Greeks: Indo-European Conquests in the Aegean and the Near East (Princeton University Press, 1988), p. 152.
  13. ↑ Frank Bernstein, «Complex Rituals: Games and Processions in Republican Rome», in A Companion to Roman Religion (Blackwell, 2007), p. 224. Приклади див. у CIL 10.7295 = ILS 5055.
  14. ↑ Mary Beard, J.A. North, and S.R.F. Price, Religions of Rome: A History (Cambridge University Press, 1998), p. 262. Отці Церкви визнавали ludi релігійними язичницькими святами, у тому числі їх спортивні змагання і театральні вистави, тому застерігали християн від участі в них; див., наприклад, Тертуліан, De spectaculis.
  15. ↑ Puerilis у CIL 6.100078 = ILS 9348; infans у ILS 5300.
  16. ↑ Jean-Paul Thuillier, «Le cirrus et la barbe. Questions d'iconographie athlétique romaine», Mélanges de l'École française de Rome, Antiquité 110.1 (1998), p. 377, де зауважується, що «більші» і «менші» (major і minor) перегони на Робігаліях могли бути змаганнями дорослих і юніорів
  17. ↑ Marcus Junkelmann, «On the Starting Line with Ben Hur: Chariot-Racing in the Circus Maximus», in Gladiators and Caesars (University of California Press, 2000), pp. 91–92.
  18. ↑ Junkelmann, "On the Starting Line with Ben Hur, " pp. 91–92.
  19. ↑ J.H. Crouwell, «Chariots in Iron Age Cyprus», in Selected Writings on Chariots, Other Early Vehicles, Riding and Harness (Brill, 2002), p. 153ff.
  20. ↑ Junkelmann, «On the Starting Line with Ben Hur», pp. 91–92.
  21. ↑ Junkelmann, «On the Starting Line», p. 89.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біга_(колісниця)&oldid=43765640