Пірріди — Вікіпедія

Пірріди

Країна:

Стародавній Епір

Засновник: Адмет
Останній правитель: Деідамія II Епірська
Рік заснування: 500 роки до н. е.
Припинення роду: 233 рік до н. е.
Національність: Молосси

Пірріди (Еакіди) — династія царів Стародавнього Епіру, яка правила в період V — ІІІ століття до нашої ери на території Епіру.

Заснування династії та її легендарне походження

[ред. | ред. код]

Засновником династії вважається Адмет — цар молоссів (період до 470-430 рр. до н. е.).[1] Адмет вважав, що є нащадком Екака та належить до династії Еакідів (грецьк. Αἰακίδαι, трансліт. Aiakídai). У "Іліаді " Гомер посилається на Ахілла як на «Aiaiakkidi».

Еак в давньогрецькій міфології був королем острова Егіна, що розташований в Саронічній затоці. Він був сином Зевса і Егіни, дочки Асопа і Метопи.[2] Першою дружиною Еака була Енеїда. У них було два сини: Пелей (батько Ахілла) і Теламон (батько Аякса). Другою дружиною Еака була німфа Псамата з якою уних був син на ім'я Фок.[3]

У Аякса і княгині Деїдамії був син Неоптолем. Після падіння Трої Неоптолем та його армія оселилися в Епірі, де вони об'єдналися з місцевим населенням. Молосс успадкував Епірське царство після смерті Гелена, сина Пріама та Гекаби, який одружився з Андромахою після смерті Неоптолема. На думку деяких істориків, першим царем молоссів був Фаетон.[1][4]

Династія

[ред. | ред. код]

Син Адмета Таріп поширив уявлення, що молосси походили від Ахілла і його сина Неоптолема. Географ Павсаній повідомляє, що Таріп і Неоптолем (або Пірр, як він його називає) поділяють п'ятнадцять поколінь.[5]

До династії входили Олімпіада Епірська, Пірр Епірський та інші правителі Епіру. Останнім правителем Епіру з роду Піррідів вважається Деідамія II Епірська.[6]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Плутарх. Порівняльні життєписи: Пірр (глава 1)
  2. Гесиод. Перечень женщин, фр.205 М.-У.
  3. Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  4. Smith, William, ed. (1870). «Aeacidae». Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.
  5. Павсаній, «Опис Еллади» 1.11
  6. M. B. Hatzopoulos, Epirus, 4000 Years of Greek History and Civilization (1997, ISBN 960-213-377-5), p. 80.