РПГ-26 «Аглень» — Вікіпедія

РПГ-26
РПГ-26 в музеї
Тип	Протитанкова реактивна граната
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1985 — нині
Оператори	Росія, Йорданія, Придністров'я
Війни	Російсько-українська війна (з 2014)
Характеристики
Вага	2.9 кг
Довжина	77 см
Довжина ствола	770 мм
Калібр	72.5 мм
Дальність вогню
Ефективна	250 м
РПГ-26 «Аглень» у Вікісховищі

РПГ-26 «Аглень» (індекс ГРАУ — 6Г19) — радянська реактивна протитанкова граната, розроблена НВО «Базальт» на зміну РПГ-22 «Нетто», для підвищення бойових можливостей мотострілецьких, повітряно-десантних та інших підрозділів. В 1985 році взята на озброєння радянською армією.

В РПГ-26 втілено можливість зворотнього переведення з бойового положення в похідне (в попередніх моделях — РПГ-18 та РПГ-22 — якщо граната переведена в бойове положення, то обов'язково слід зробити постріл, оскільки перевести назад у похідне положення було неможливим).

Окрім того, в порівнянні з РПГ-22 збільшено бронепробивність, початкову швидкість (а, відповідно, і відстань прямого пострілу, хоч і не значно), а час переведення в бойове положення скоротився вдвічі. При цьому вага гранатомета зросла на 200 грамів.

За результатами польових випробувань граната РПГ-26 «Аглень» у 1985 році прийнята на озброєння Радянської Армії замість РПГ-22 «Нетто».

Гранатомет одноразового застосування, призначений для боротьби з танками, бойовими машинами піхоти, самохідними артилерійськими установками та іншими броньованими об'єктами противника. Крім того, реактивна протитанкова граната може застосовуватися для знищення живої сили супротивника, що знаходиться в укриттях, а також у спорудах міського типу.

При проєктуванні РПГ-26 передбачалося реалізувати ряд нових технічних рішень, що дозволило б створити зі склопластику однотрубні пускові пристрої без насадки, замінити металеві кришки гумовими, забезпечити можливість переведення системи з похідного положення у бойове і назад і підвищити потужність дії гранати. Система мала замінити РПГ-22.

У 1982 році гранату РПГ-26 надали для проведення попередніх випробувань, а в 1983 році — для проведення польових випробувань, які були завершені в лютому 1984 року.

Пусковий пристрій являє собою тонкостінну трубу, виготовлену з того ж склопластику, що і труби РПГ-18 і РПГ-22.

Запобіжна стійка ПСМ призначена для зведення ударного механізму (стійка піднята вгору) і постановки його на запобіжник (стійка опущена вниз). Крім того, запобіжна стійка є одночасно і деталлю прицільного пристосування — на ній встановлений діоптр. Прицільне пристосування пускового пристрою складається з мушки і діоптра. На мушці є прицільні марки, позначені цифрами «5», «15», «250» (для стрільби на 50, 150 і 250 метрів відповідно) і далекомірні виступи, відстані між якими відповідають проєкціям ширини танка на цих відстанях. На діоптр нанесені знаки: «-», «± 15» і «+» для введення поправок на температуру навколишнього повітря нижче −15 С°, від −15 С° до +15 С° і вище 15 С°. Для стрільби в умовах обмеженої видимості або з підсвічуванням цілі освітлювальними засобами прицільне пристосування має виступ на мушці і виріз на запобіжній стійці.

Для здійснення пострілу «Аглень» необхідно встановити на плече і привести в бойовий стан, для чого повернути мушку вгору до упору, висмикнути з ПСМ чеку і підняти запобіжну стійку догори до упору. Переведення РПГ-26 з бойового стану на похідний здійснюється в зворотній послідовності.

Необхідно особливо відзначити, що час переводу із похідного стану в бойовий у РПГ-26, в порівнянні з РПГ-22 скоротився майже удвічі, що, у свою чергу, підвищило бойову ефективність застосування РПГ-26. Для здійснення пострілу необхідно прицілитися і натиснути на спусковий важіль (шептало). Граната ПГ-26 за принципом будови аналогічна гранаті ПГ-22, але має підвищену потужність дії за рахунок поліпшеної конструкції кумулятивного вузла головної частини. Реактивний заряд двигуна — з пороху марки 7/1 ТР В/А.

Під час проведення антитерористичної операції на сході України, Міністерством оборони України виявлені використані контейнери-пускові установки РПГ-26, по одній одиниці, біля блок-постів проросійських бойовиків. За попередніми результатами експертних досліджень, що їх наводять в Міноборони, враховуючи номери РПГ-26 (254-1-93, де 254 — завод виробник, 1 — номер партії, 93 — рік випуску), встановлено, що на обліку в Збройних Силах України РПГ-26 1993 року випуску не перебувають. За даними Міністерства оборони зокрема і цими гранатами були обстріляні позиції українських військових^[1].

Контейнери від РПГ-26 були також знайдені на місці засідки російських терористів на околиці села Маячка, під Краматорськом в якій загинуло 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії. Також були знайдені контейнери від РПГ-22 та гільзи від снайперських гвинтівок^[2].

21 травня 2014 ЗМІ повідомили, що напередодні затримано двох диверсантів, при затриманні у бойовиків вилучили 2 одиниці РПГ-26, 2 одиниці РПГ-7В, автомат АК-74 з підствольним гранатометом, набої до автомата Калашникова, гранати для підствольного гранатомета. Затримані дали свідчення про свою діяльність, яка направлена на дестабілізацію ситуації у східних областях України^[3][4].

•  СРСР/ Росія
  • Російські терористи в складі ДНР^[1][3]
•  Йорданія^[5]
•  Придністровська Молдавська Республіка

• Каталог «Оружие России». — Т. 1. — М., 1997.
• Коллектив (1993). Руководство по реактивной противотанковой гранате РПГ-26. Военное Издательство. с. 65.

• На основі РПГ-26 була створена реактивна штурмова граната РШГ-2 «Аглень-2».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: РПГ-26 «Аглень»

• Реактивна протитанкова граната РПГ-26 «Аглень». Військова панорама. 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 15 квітня 2014.
• РПГ-26
• Реактивная противотанковая граната РПГ-26 «Аглень»
• Інструкція з використання РПГ-26 (відео)

Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.