Рудівка (Прилуцький район) — Вікіпедія
село Рудівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Тер. громада | Сухополов'янська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74080170460093792 |
Основні дані | |
Засноване | 1629 |
Перша згадка | 1629 (395 років)[1] |
Населення | 926 |
Площа | 6,832 км² |
Густота населення | 135,54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17570 |
Телефонний код | +380 4637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°33′58″ пн. ш. 32°10′4″ сх. д. / 50.56611° пн. ш. 32.16778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 127 м |
Водойми | річка Дубова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17570, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Рудівка, вул. Рудівська, 8 |
Карта | |
Мапа | |
Ру́дівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Населення становить 926 осіб.
Селом протікає річка Дубова.
Входило до складу Прилуцького полку Гетьманщини. У складі Російської імперії — волосний центр.
Найдавніше знаходження на мапах — 1812 рік[2].
У 1862 році в селі володарському казенному та козачому Рудівка була церква, 5 заводів та 299 дворів, де жило 2558 осіб[3].
У 1911 році в селі Рудівка була Петро-Павлівська[4][5] та Олександро-Невська церкви, земська та церковно-парафіяльна школи, проживала 3501 особа[6].
З 1917 року — у складі УНР. З 1921 року — російський окупаційний режим, який 1929 року вдався до систематичного терору проти незалежних господарників.
Під час організованого московською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 285 жителів села[7].
1941 року сталінська влада утекла із села, 1943-го — повернулася.
У 1959 році Стара Тернавщина[8][9] включена до складу села Рудівка.
З 1991 року — у незалежній Україні.
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Рудівська сільська рада.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 913 | 98.6 % |
російська | 12 | 1.3 % |
білоруська | 1 | 0.1 % |
Усього | 926 | 100 % |
- Лавренчук Віктор Іванович (1986—2014) — мінометник 1-ї танкової бригади «Гончарівське», герой АТО.
- Соловей Іван Прокопович (1898—1937) — український діяч вищої освіти, директор Харківського інституту політичної освіти.
- Товкач Костянтин Іванович (1882—1937) — український політичний, громадський і церковний діяч.
- Щербина Микола Миколайович (1959—2016) — відомий черкаський краєзнавець, учитель вищої категорії, почесний краєзнавець України (2011).
- ↑ ВРУ
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. — 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 112 та 296 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 315 з 562.
- ↑ Рудівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Американская карта России и СССР 50-х годов. www.etomesto.ru. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 9 січня 2022.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |