French
DeutschСанкт-Моріц — Вікіпедія
| Санкт-Моріц | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. St. Moritz | |||||
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Швейцарія[1] | ||||
| Кантон |  Граубюнден | ||||
| |||||
| Номерний знак | GR | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 4945 (31 грудня 2020) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 28.69 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 3379 м | ||||
| - мінімальна | 1733 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Вебсайт | gemeinde-stmoritz.ch | ||||
| Код BFS | 3787 | ||||
| |||||
 | |||||
| |||||
Санкт-Моріц[2][3], також Сент-Моріц[4], Сент-Мориц[5] (нім. Sankt Moritz, романш. San Murezzan, фр. Saint-Maurice, італ. San Maurizio) (нім. St. Moritz) — громада та гірськолижний курорт на сході Швейцарії в кантоні Граубюнден, регіон Малоя[6].
Місто вперше згадується під назвою «ad sanctum Mauricium» в 1137 році. Воно було названо на честь святого Маврикія — шанується як святий у коптській і католицькій церкві. Ця назва потім перетворилася в німецьку форму, але зв'язок зі Святим Маврикієм зберігся.
Хоча місто було відоме своїм літнім туризмом, перша згадка про гірськолижний курорт є у 1864 році, коли англійським готельєром Каспаром Бадруттом був побудований готель «Санкт-Моріц». Натхнений великим інтересом туристів у літній сезон, він вирішив повернутися з Англії в Санкт-Моріц також для зимового сезону. Швидко зрозумів, що Санкт-Моріц також привабливий у зимовий час, коли разові туристи могли зупинитися в готелі на невизначений період. Бадрутт швидко зрозумів, що Санкт-Моріц породив нову форму відпочинку не тільки в самому місті, а й в усіх Альпах. Санкт-Моріц був першим швейцарським містом, де була підведена електрика у готель Кульм. У 1880 році тут відбувся перший континентальний чемпіонат з керлінгу. Тут також було проведено перший в історії чемпіонат Європи з фігурного катання у 1882 році, а також побудовано перший в світі жолоб для бобслею, на якому у 1890 проведені перші змагання.
У 1928 та 1948 місто приймало Зимові Олімпійські ігри, крім Санкт-Моріца честі приймати дві зимові олімпіади удостоювались лише Інсбрук та Лейк-Плесід. У 1934, 1974 та 2003 році місто приймало чемпіонат світу з Гірськолижного спорту. Санкт-Моріц вважається батьківщиною бобслею.
Громада розташована на березі однойменного озера на відстані[7] близько 190 км на схід від Берна, 50 км на південний схід від Кура. Санкт-Моріц має площу[8] 28,7 км², з яких на 9% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 26,3% використовуються в сільськогосподарських цілях, 20% зайнято лісами, 44,8% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Найвища вершина Східних Альп гора Берніна (4049 м).
2019 року в громаді мешкало 4882 особи[8] (-6,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,4%. Густота населення становила 170 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 14,4% — особи молодші 20 років, 63,6% — особи у віці 20—64 років, 22% — особи у віці 65 років та старші. Було 2627 помешкань (у середньому 1,8 особи в помешканні). Із загальної кількості 7185 працюючих 19 було зайнятих в первинному секторі, 933 — в обробній промисловості, 6233 — в галузі послуг.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 11.7 °C (53 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).[9]
| Клімат Санкт-Моріца | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,2 | 0 | 2,8 | 6,1 | 11,1 | 15 | 18,9 | 18,9 | 16,1 | 11,1 | 2,8 | −2,2 | 8,2 |
| Середня температура, °C | −8,3 | −7,2 | −3,3 | 0,6 | 5 | 8,3 | 11,7 | 11,7 | 8,3 | 3,9 | −2,8 | −7,2 | 1,7 |
| Середній мінімум, °C | −15 | −15 | −10 | −5 | −1,1 | 2,2 | 3,9 | 3,9 | 1,1 | −2,8 | −8,9 | −12,8 | −5 |
| Норма опадів, мм | 20 | 20 | 30 | 40 | 80 | 90 | 80 | 70 | 70 | 70 | 30 | 40 | 640 |
| Днів з опадами | 2 | 1 | 3 | 6 | 11 | 10 | 9 | 10 | 9 | 9 | 5 | 2 | 77 |
| Днів зі снігом | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 4 | 6 | 4 | 1 | 0 | 19 |
| Вологість повітря, % | 80 | 75 | 70 | 70 | 70 | 70 | 70 | 75 | 75 | 75 | 80 | 80 | 74.2 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Санкт-Моріц вважається найстарішим та одним з найвідоміших гірськолижних курортів у світі. Завдяки своєму зручному розташуванню місто має 300 сонячних днів на рік. Щозими тут відбуваються кінні перегони «White Turf» на кризі озера Санкт-Моріц.
На додаток до популярності лиж та сноуборду серед туристів, місто відоме природною ковзанкою Cresta Run.
Місто на піку зимового сезону здатне прийняти до 20000 осіб.
- Музей Сегантіні, присвячений художникові Джованні Сегантіні, художник провів останні п'ять років свого життя в долині Енгадін.
- Найстаріша природна ковзанка, доступна для туристів з середини грудня.
- Льодовик Мортерач.
- Пік Корфач (заввишки 3300 м) і льодовик з однойменною назвою, має 8 км лижний схил вниз до Санкт-Моріца. Гора також відома своїми прекрасними крижаним печерами.
Місто пов'язано електрифікованим Бернінабаном з перевалом Берніна; Альбулабаном з Куром — столицею кантону та іншим населеними пунктами кантону; Енгадінбаном з іншими поселеннями Верхнього і Нижнього Енгадіну.
Санкт-Моріц має залізничну станцію, яка обслуговує два експреси:
- Льодовиковий експрес (Санкт-Моріц — Давос — Кур — Церматт)
- Берніна-Експрес (Кур — Давос — Санкт-Моріц — Тирана)
Місто має фунікулер — Фунікулер у Санкт-Моріці.
У 1896—1932 роках в місті працювала трамвайна лінія.
- Стефана Велізар Теодоряну (1897—1995) — румунська романістка, поетеса і перекладачка
.jpg)
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Теппер Ю. М. Зимові Олімпійські ігри // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Фомін С. К. Зимове п'ятиборство // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Український орфографічний словник: близько 172 000 слів / уклали: В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун; за редакцією академіка В. Г. Скляренка. — вид. 7-е. — К. : Довіра, 2008. — С. 773.
- ↑ «Словники України» on-line. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 травня 2017. [Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Клімат Санкт-Моріца
Шамоні (1924) · Санкт-Моріц (1928) · Лейк-Плесід (1932) · Гарміш-Партенкірхен (1936) · Саппоро (1940) · Кортіна-д'Ампеццо (1944) · Санкт-Моріц (1948) · Осло (1952) · Кортіна-д'Ампеццо (1956) · Скво-Веллі (1960) · Інсбрук (1964) · Гренобль (1968) · Саппоро (1972) · Інсбрук (1976) · Лейк-Плесід (1980) · Сараєво (1984) · Калгарі (1988) · Альбервіль (1992) · Ліллегаммер (1994) · Наґано (1998) · Солт-Лейк-Сіті (2002) · Турин (2006) · Ванкувер (2010) · Сочі (2014) · Пхьончхан (2018) · Пекін (2022) · Мілан-Кортіна-д'Ампеццо (2026) |  | |
сірим кольором позначені ігри, скасовані через Другу світову війну | ||
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
