Сапєга Ганна Андріївна — Вікіпедія
Ганна Сапега | |
---|---|
Ім'я при народженні | Ганна Вишневецька |
Народилася | 1569 |
Померла | 1595 Кодань |
Поховання | Saint Anne church in Kodeńd[1] |
Країна | Річ Посполита |
Національність | українка |
Конфесія | православ'я |
Рід | Вишневецькі |
Батько | Андрій Вишневецький |
Мати | Єуфімія Вержбицька |
Брати, сестри | Єлизавета Еуфімія Радзивілл, Ізабела Олександра Вишневецька і Софія Анна Вишневецька |
У шлюбі з | Миколай Сапєга |
Діти | 6 синів та 1 донька |
Сапега Ганна Андріївна (*1569 —†1595) — українська аристократка, покровителька православ'я.
Походила з українського магнатського роду Вишневецьких. Донька князя Андрія Вишневецького. Отримала домашню освіту. У 1581 році батько видав її за Миколая Сапєгу, воєводу Вітебського. Весілля відбулося у Вишневці. По переїзду до білоруського маєтку чоловіка займалася переважно домашніми справами, вихованням дітей, підтримувала православ'я. У 1584 році після смерті батька отримала замок і містечко Матеєв у повітах Володимирському і Холмському з фільварком Відут, маєток Узлівці в Слонімському повіті, маєток Васьківці в Лідському повіті, Касуте з селами Занароцькими в Ошмянському повіті, а також маєток Сейни в Гродненському повіті. 1589 року втратила матір.
Рано померла — у 1595 році. На її честь Сапєга спорудив церкву Св. Ганни у Кодані (тепер бельський повіт Люблінського воєводства, Польща). Тут поховано саму Ганну.
Чоловік — Миколай Сапєга (1545—1599)
Діти:
- Ян (д/н— 1602);
- Микола (1581—1644), воєвода Мінський і Берестейський
- Криштоф (1590—1637), підчаший великий литовський
- Фрідріх (д/н-1626), підкоморій володимирський
- Олександр Казимир (д/н—1619), подкоморій вітебський, підстолій великий литовський
- Габріель (д/н—1614)
- Гальшка
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
- Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. — 698 s.
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 91. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0