Гонтар Сергій Олексійович — Вікіпедія

Гонтар Сергій Олексійович
Народився5 січня 1930(1930-01-05) (94 роки)
Роя, Мар'їнський район, Сталінська округа, Українська СРР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materОдеське художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ВчителіОлійник Олексій Прокопович, Вронський Макар Кіндратович і Гельман Макс Ісайович
ЧленствоНаціональна спілка художників України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гонтар.

Сергій Олексійович Го́нтар (нар. 5 січня 1930, Роя) — український скульптор; член Спілки художників України з 1964 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 січня 1930 року на станції Рої (тепер у складі міста Курахового Донецької області, Україна). 1952 року закінчив Одеське художнє училище; у 1958 році — Київський художній інститут (викладачі Олексій Олійник, Макар Вронський, Макс Гельман).

Працював на Донецкому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Донецьку в будинку на вулиці Щорса № 3, квартира 25.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1958 року. Персональна відбулася у Донецьку в 1980 році. Роботи зберігаються у Донецькому та Горлівському художніх музеях.

Станкова скульптура

[ред. | ред. код]
  • «Володимир Ленін в розливі» (1958);
  • «Агітатор Жовтня» (1968, склобетон);
портрети
  • «сталевар Володимир Перебийніс» (1960);
  • «шахтар В. Рижевич» (1961);
  • «диригент Вадим Гнєдаш» (1961);
  • «письменник Ілля Гонімов» (1965);
  • «заслужений шахтар УРСР М. Гринда» (1965);
  • «Герой Радянського Союзу Володимир Чеботарьов» (1965);
  • «Володимир Ленін» (1969, мармур);
  • «Олексій Стаханов» (1973, бронза);
  • «сталерар В. Волков» (1975);
  • «шахтар С. Рябошапка» (1975);
  • «Іван Стрельченко» (1979);

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
  • Тарасу Шевченку у смт Шевченко (1955, вулиця Клари Цеткін);
  • на братській могилі радянських воїнів Південного фронту в селі Зеленому Яру (1956, центр села);
  • Тарасу Шевченку у місті Красногорівці (1961, бронза);
  • на братській могилі радянських воїнів у місті Харцизьку (1965, вулиця Вокзальна);
  • Григорію Петровському у місті Донецьку (1968, площа Григорія Петровського);
  • Володимиру Грибиніченку у місті Макіївці (16 липня 1972, проспект Леніна);
  • героям перших п'ятирічок С. К. Рябошапці та В. У. Козодоєву у місті Торецьку (1974, вулиця Дружби, 22);
  • воїнам-односельцям у смт Желанному (1981, вулиця Центральна);
  • Микиті Шаповалу у селі Серебрянці (1993, вулиця Центральна, на подвір'ї школи);
  • афганцям (1998);
  • Леоніду Бикову у місті Краматорську (11 квітня 2002, бронза, граніт).
  • Героям Радянського Союзу:
    • Зої Космодем'янській у місті Донецьку (1953, вулиця Артема, 155);
    • Григорію Сенатосенку у селі Бойовому (1967);
    • Валентину Єжкову (1977);
    • Івану Дорофєєву у селі Бойовому (1982)
    • Петру Лихолєтову у міств Докучаєвську (1998, сквер на вулиці Лихолєтова, 2).
Пам'ятник Григорію Петровському
Пам'ятник Зої Космодем'янській
Пам'ятник В. Грибиніченку
Пам'ятник Микиті Шаповалу
Пам'ятник Петру Лихолєтову

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гонтар_Сергій_Олексійович&oldid=41864347