French
DeutschСнітин — Вікіпедія
| село Снітин | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Полтавська область | ||
| Район | Лубенський район | ||
| Тер. громада | Лубенська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA53040030470092188 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 940 | ||
| Поштовий індекс | 37530 | ||
| Телефонний код | +380 5361 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°6′24″ пн. ш. 33°14′27″ сх. д. / 50.10667° пн. ш. 33.24083° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 97 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 37530, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Снітин | ||
| Карта | |||
  Снітин | |||
 Снітин | |||
| Мапа | |||
 | |||
| | |||
Сні́тин — село в Україні, в Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 940 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Снітинська сільська рада.
Село Снітин знаходиться на берегах річки Сула, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Снітине, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Литвяки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені місцевості.
Снітин відомий з 988 року як літописне місто Кснятин, одне з укріплень Посульської оборонної лінії. У 1106 р. в районі Снітина руські князі розбили половецького хана Боняка, 1240 року зруйнований ордами Батия.
Згодом значиться серед володінь Вишнивецького. Універсалом гетьмана Мазепи від 12.01.1689 р. Снітин віддано охочекомонному полковникові Іллі Новицькому. За генеральним слідством про маєтності 1729—1730 рр. Снітин входив до Лубенської сотні Лубенського полку. Володіли ним Іван та Яків Новицькі. З 1796 р. у складі Малоросійської, 1802 р. Полтавської губернії.
У 1904—1905 рр. відбулись селянські заворушення. 17.09.1943 р. час німецько-фашисткої окупації.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[2].
- Молочно-товарна ферма.
- «Кснятин», ТОВ.
- Школа.
- Будинок культури.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1101 особа, з яких 449 чоловіків та 652 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,77 % |
| російська | 1,49 % |
| молдовська | 0,64 % |
| вірменська | 0,11 % |
- Гетьман Вадим Петрович (1935—1998) — український економіст і фінансист, політичний діяч, другий глава Національного банку України, Герой України.
- Максимейко Олексій Іванович — учасник Другої світової війни, поет, член НСПУ.
Воскресенська церква, 1805 рік. Пам'ятка культурної спадщини, зразок архітектури перехідного етапу від бароко до класицизму.
 |  |
Вхід з боку | Вівтарна частина |
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Śniatynka, ob, Śnietyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 933. (пол.).— S. 933. (пол.)
- Śnietyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 934. (пол.).— S. 934. (пол.)
- Погода в селі Снітин [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
