Тарандинці — Вікіпедія

село Тарандинці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Новооржицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53040050270079943
Основні дані
Населення 776
Поштовий індекс 37540
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°4′49″ пн. ш. 32°50′27″ сх. д. / 50.08028° пн. ш. 32.84083° сх. д. / 50.08028; 32.84083
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми Вільшанка
Місцева влада
Адреса ради 37714, Полтавська обл., Лубенський р-н, селище Новооржицьке, вул. Центральна, 4
Карта
Тарандинці. Карта розташування: Україна
Тарандинці
Тарандинці
Тарандинці. Карта розташування: Полтавська область
Тарандинці
Тарандинці
Мапа
Мапа

CMNS: Тарандинці у Вікісховищі

Тара́ндинці — село в Україні, у Новооржицькій селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 776 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Тарандинцівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Тарандинці знаходиться на правому березі річки Вільшанка, на протилежному березі знаходиться село Губське, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Єнківці.

Історія

[ред. | ред. код]

Дореволюційний період

[ред. | ред. код]

У період Гетьманщини село входило до Лубенської першої сотні Лубенського полку.

Згідно адміністративно-територіального устрою 18-19 ст. село Тарандинці було центром Тарандинцівської волості[1] Лубенського повіту Полтавської губернії.

За даними статистичного довідника 1885 року до складу Тарандинцівської волості входило 16 поселень (1348 дворів), де нараховувалося 23 селянські спілки. Чисельність населення: за ревізією — 3496 осіб чоловічої статі; за сімейними списками — 4135 осіб чоловічої та 4085 осіб жіночої статі. Тарандинцівська волость охоплювала 14641 десятин землі, у тому числі: у володінні селянських спілок — 10067 десятин, у приватному володінні — 4313 десятин, інші форми власності — 261 десятин землі.

Післяреволюційний період

[ред. | ред. код]

Голодомор 1932—1933 рр.

[ред. | ред. код]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СССР. Кількість загиблих від комуністичного терору голодом очевидці оцінюють у кілька сотень людей. Очевидець Надія Тихонівна Грицан-Лук'янченко свідчить:

Виживали хто як міг: їли бур’ян і «млинці» з мерзлої картоплі. А бувало, що і кору з дерева дрібнили і проковтували. Та, на жаль, на такому пайку протримувались всього день, бо така „страва” розривала кишечник і люди помирали у муках. Від хати до хати селом ходили немічні, просячи щось поїсти. Були і такі селяни, що брали найкращий одяг і йшли до російських поселень, аби виміняти на їжу. Деколи росіяни годували знедолених задарма. Та багато хто не доходив до сусідніх поселень, їх смерть наздоганяла у дорозі. Люди, блукаючи вулицями у пошуках їжі, падали просто неба мертві, як мухи навесні. "Буксирнські бригади" забирали трупи на вози і скидували до братської могили, що знаходилась на сільському цвинтарі. Сюди привозили щотижня нові жертви голоду. За деякий час братська могила перетворювалась у великий курган

Сучасність

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Новооржицької селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Оржицького району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 848 осіб, з яких 368 чоловіків та 480 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 785 осіб[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 95,88 %
російська 3,48 %
вірменська 0,52 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Павленко Роман Віталійович (1987—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[7],
  • Павленко Юхим Маркович, 1884 р. н., с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Лубни. Бухгалтер медзакладу. Заарештований 26 березня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 31 березня 1938 р. за ст.ст. 54-6, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано в травні 1938 р. у м. Полтава. Реабілітований Військовим трибуналом КВО 20 листопада 1956 р.
  • Павленко Трохим Семенович, 1904 р. н., с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, українець, із селян, освіта початкова. Червоноармієць. Заарештований 8 листопада 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Алма-Атинського гарнізону 8 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 31 жовтня 1994 р.
  • Симоненко Василь Андрійович — видатний український поет.
  • Золотоверхий Іван Демидович (1905—1978) — український історик, культуролог, книгознавець, бібліограф.
  • Юрченко Пилип Петрович - (1892 р.н.) с. Тарандинці Лубенського району Полтавської області, українець, із селян, освіта початкова. Репресований. Заарештований 27 липня 1938 р. Засуджений Військовим трибуналом Харківського ВО 23 серпня 1939 р. за ст. ст. 54-6, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 15 березня 1996 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ИнфоРост, НП. ГПИБ | Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская]. — 1885. elib.shpl.ru. Процитовано 21 лютого 2016.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Павленко Роман Віталійович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]