Соколов Сергій Леонідович — Вікіпедія

Соколов Сергій Леонідович
рос. Сергѐй Леонѝдович Соколо̀в
Ім'я при народженнірос. Соколов Сергей Леонидович
Народження18 червня (1 липня) 1911(1911-07-01)
м. Євпаторія Таврійська губернія,
Російська імперія
Смерть31 серпня 2012(2012-08-31) (101 рік)
м. Москва Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військтанкові війська, піхота
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Ташкентське вище танкове командне училищеd
Роки служби19321987
ПартіяКПРС
ЧленЦК КПРС
Звання Маршал Радянського Союзу
КомандуванняМіністр оборони СРСР, заступник Міністра оборони СРСР
Війни / битвиДруга світова війна
ДітиValery Sokolovd і Vladimir Sokolovd
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Олександра Невського
Орден Олександра Невського
Орден Жукова
Орден Жукова
Орден Пошани
Орден Пошани
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР»
Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975 Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль «60 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Орден Клемента Готвальда Орден Георгія Димитрова Орден Георгія Димитрова
орден Білої Троянди (Фінляндія) Медаль За укріплення дружби зі зброї (золота) (Чехословаччина)
Орден Сухе-Батора Орден Сухе-Батора

Соколо́в Сергі́й Леоні́дович (18 червня (1 липня) 1911(19110701), місто Євпаторія, Таврійська губернія — 31 серпня 2012, місто Москва Росія) — радянський воєначальник, міністр оборони СРСР (1984–1987), маршал Радянського Союзу (1978), Герой Радянського Союзу (1980). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1968 роках. Член ЦК КПРС у 1968—1989 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 23 квітня 1985 по 26 червня 1987 року. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. Після революції в 1918 році родина перебралася в повітове містечко Котельнич Вятської губернії. Закінчив дев'ятирічну школу в 1927 році. Трудову діяльність розпочав в 1927 році пакувальником посуду в райспоживспілці, потім був на відповідальній комсомольській роботі. У 1930—1932 роках — звільнений секретар комсомольської організації промкомбінату механічних майстерень в районному доці, пізніше обраний членом бюро райкому комсомолу.

У Червоній армії з травня 1932 року. За комсомольською путівкою отримав право вступу в Горьковську бронетанкову школу. Успішно пройшовши вступні випробування, був зарахований в училище курсантом (травень 1932 — листопад 1934), командував взводом і ротою. З відзнакою пройшовши курс армійської підготовки, на проходження подальшої служби спрямований на Далекий Схід в танкові війська, де командував взводом, ротою і окремим батальйоном. Учасник боїв на озері Хасан (1938), де командував танковою ротою.

Член ВКП(б) з 1937 року.

Учасник німецько-радянської війни. У червні — вересні 1941 року — начальник штабу танкового полку, учасник боїв на Західному фронті. З жовтня 1941 року — старший помічник начальника, а з квітня 1942 року — начальник відділу Автобронетанкового управління РСЧА, з червня 1942 року — начальник штабу цього управління, з січня 1943 по березень 1944 року — начальник 1-го відділу автобронетанкового управління Карельського фронту. У березні — вересні 1944 року — командувач бронетанкових і механізованих військ 32-ї армії Карельського фронту.

У 1944—1947 роках — курсант Військової академії бронетанкових і механізованих військ імені Сталіна.

З листопада 1947 року — командир танкового полку, в травні 1948 — грудні 1949 року — начальник штабу танкової дивізії.

У 1951 році закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова.

З січня 1952 року — командир 14-ї гвардійської механізованої дивізії. З грудня 1954 року — начальник штабу 3-ї гвардійської механізованої армії (з квітня 1957 року — 18-а гвардійська армія). З березня 1958 року — командувач загальновійськовою армією.

У січні 1960 — липні 1964 року — начальник штабу — перший заступник командувача військ Московського військового округу. З липня 1964 року — перший заступник командувача, а з жовтня 1965 по квітень 1967 року — командувач військ Ленінградського військового округу.

З квітня 1967 по 22 грудня 1984 року — перший заступник міністра оборони СРСР.

22 грудня 1984 — 30 травня 1987 року — міністр оборони СРСР.

З червня 1987 по липень 1989 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, згодом старший Групи (на посаді залишався аж до її розформування в січні 1992 року). Деякий час був радником головнокомандувача Об'єднаними Збройними Силами СНД, з вересня 1992 року — радник при Міністерстві оборони Російської Федерації.

Помер 31 серпня 2012 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Соколов С. Л. Ленинский стиль в работе военных кадров. — М.: Воениздат, 1983.

Література

[ред. | ред. код]
  • Соколов С. Л. // Куценко А. Маршалы и Адмиралы флота Советского Союза. Киев.: Полиграфкнига, 2007, С. 287–293
  • Соколов С. Л. // Маршалы Совестского Союза. Личные дела рассказывают / Институт военных историко-патриотических проблем и исследований. — М.: Любимая книга, 1996, С. 63—64 ISBN 5-7656-0012-3

Посилання

[ред. | ред. код]


Попередник:
Маршал Радянського Союзу
Устинов Дмитро Федорович
19761984

Міністр оборони СРСР

20 грудня 198430 травня 1987
Наступник:
Маршал Радянського Союзу
Язов Дмитро Тимофійович
19871991