Спадковість (фільм) — Вікіпедія

Спадковість
англ. Hereditary
Жанржахи, драма, детектив, містика
РежисерАрі Астер
ПродюсерКевн Скотт Фрайкс
Ларс Кнудсен
Бадді Патрик,
СценаристАрі Астер
У головних
ролях		Тоні Коллетт, Гебріел Бірн, Alex Wolffd, Енн Давд і Milly Shapirod
ОператорПавел Погоржельський
КомпозиторКолін Стетсон
КінокомпаніяPalmStar Mediad і A24
Дистриб'юторA24 і Vertigo Médiad[1]
Тривалість127 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік2018
Кошторис10 млн $[2]
Касові збори79 275 328 $[3]
IMDbID 7784604
hereditary.movie
Зовнішні відеофайли
Спадковість / Офіційний трейлер українською 2018

«Спадковість» (англ. Hereditary) — американський фільм жахів 2018 року, режисерський дебют Арі Астера. Прем'єра відбулася на кінофестивалі «Санденс» 21 січня 2018[4]. У березні 2018 року фільм був показаний на американському кінофестивалі South by Southwest[5]. Прем'єра фільму в Україні збіглася з початком прокату фільму в світі 7 червня 2018 року[6][7]. У фільмі показано сімейну драму з містичними подіями, які почалися після смерті бабусі. Бюджет фільму становив приблизно 10 мільйонів доларів[8].

Головні ролі у фільмі виконали Тоні Коллетт[9], Гебріел Бірн[10], Алекс Вулф та Міллі Шапіро.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Енні Грехем (Тоні Коллетт), художниця-мініатюристка, живе зі своїм чоловіком Стівом (Габріел Бірн), їхнім сином-підлітком Пітером (Алекс Вулф) та 13-річною дочкою Чарлі (Міллі Шапіро). Мати Енні, Еллен, помирає у 78-річному віці, і на її похороні Енні розповідає, що мати була надзвичайно замкнутою та скритною. Пізніше Стіву телефонують із цвинтаря й повідомляють, що могилу Еллен осквернено, в цей час Енні здається, ніби вона бачить Еллен у своїй майстерні. Енні звертається до групи підтримки, розповідає, що члени її сім'ї, включаючи Еллен, страждали від психічних розладів. Брат наклав на себе руки, розповідаючи про те, що мати намагається «засунути в нього інших людей».

Пітер відпрошується у матері на вечірку, але Енні змушує його взяти з собою молодшу сестру Чарлі. На вечірці Чарлі їсть шоколадний торт, не знаючи, що в ньому подрібнені горіхи, на які в неї алергія. Вона впадає в анафілактичний шок і брат терміново повинен доставити її в лікарню. Дорогою до лікарні Чарлі стає нічим дихати, вона відкриває вікно в машині й висовує в нього голову. Намагаючись об'їхати труп тварини, що лежить на дорозі, Пітер вирулює ближче до узбіччя, і Чарлі головою вдаряється об стовп. Пітер до кінця не усвідомлює, що трапилося, і в сильному шоці повертається додому. Лягає спати, не попередивши батьків, а рано-вранці Енні виявляє обезголовлене тіло Чарлі.

У Пітера починаються галюцинації, в яких Чарлі все ще перебуває в будинку. Енні зустрічає одну з членів групи — Джоан (Енн Дауд). Джоан пропонує Енні допомогу та дає свою домашню адресу. Енні розповідає, що раніше страждала від лунатизму і одного разу прокинулася, стоячи перед ліжком Пітера та Чарлі. Вони були облиті скипидаром, а Енні тримала в руках сірники.

Печатка Пеймона, яку Енні знаходить на горищі свого будинку і яка подряпана на стовпі, через який померла Чарлі. Підвіску з такою самою печаткою носила й бабуся Еллен.

Пізніше Джоан розповідає Енні, що вона навчилася спілкуватися зі своїм мертвим онуком через спіритичний сеанс. Переконавши Енні взяти участь, вона показує, що зв'язок із померлими є реальним. Енні сниться кошмар, у якому вона розповідає Пітеру, що навмисно намагалася спровокувати викидень, коли була вагітна ним. Енні переконує свою сім'ю провести спіритичний сеанс та викликати дух Чарлі. Він закінчується тим, що сама по собі розбивається скляна шафа, а в Енні ніби вселяється Чарлі й починає говорити своїм голосом.

Енні бачить, як ручка сама малює в зошиті Чарлі свого брата Пітера мертвим. Енні розуміє, що дух Чарлі став злим. Вона кидає зошит у камін, але щойно вогонь поширюється на зошит, починає горіти рука самої Енні. У речах матері вона знаходить фотоальбом, що пов'язує Джоан з Еллен, а також книгу, в якій Еллен виділила розділ, в якому згадується демон Пеймон, «король Пекла», що воліє вселятися в тіла вразливих чоловіків. На горищі Енні знаходить обезголовлене тіло, яке вона вважає за труп Еллен. На стіні кров'ю намальовано печатку Пеймона. Поки Пітер перебуває на уроці, у нього починаються галюцинації, внаслідок яких він сам собі розбиває носа.

Енні показує Стіву тіло своєї матері та зошит із малюнками Чарлі, наполягаючи, щоб він спалив її. Стів відмовляється, вважаючи, що Енні втратила розум і сама принесла з цвинтаря труп Еллен. У результаті Енні сама кидає зошит у камін, але в цей момент Стів спалахує і згоряє вщент. Пітер прокидається, знаходить мертве тіло свого батька, і його починає переслідувати тепер уже одержима мати. Він тікає від неї і зачиняється на горищі. З темряви горища виходять інші послідовники культу, але в стелі з'являється Енні, яка починає обезголовлювати себе дротом. Пітер намагається втекти, вистрибнувши з вікна, але падає і непритомніє.

Здається, що пульсуюче світло входить у тіло Пітера. Він прокидається і слідує за левітуючим трупом Енні в будинок на дереві, де він знаходить короновану голову Чарлі, що лежить на статуї Пеймона, в той час як Джоан, інші члени культу і безголові трупи його матері та бабусі поклоняються йому. Він коронований Джоан, яка вітає його як Чарлі, і каже йому, що він Пеймон.

Інтерпретація сюжету

[ред. | ред. код]

У фільмі на одному з уроків, на якому перебуває Пітер, учитель розповідає про давньогрецьку міфологію. Це зроблено для того, щоб глядач помітив схожість сюжету фільму з давньогрецьким фаталізмом: «Абсолютна неминучість, ця сім'я не має змоги щось змінити». З цієї причини у фільмі з'явилися лялькові будиночки. Енні керує маленькими фігурками і відтворює в мініатюрі сцени з життя, так само, як деякі темні сили керують самою сім'єю Енні: «Кожна спроба хоч скільки контролювати те, що відбувається для них — приречена». Сцена, в якій Енні хоче спалити зошит із малюнками Чарлі, щоб пожертвувати собою заради порятунку сина, каже глядачеві про те, що «вибирати не їй». «Вона думає, що знайшла вихід, що вона може завершити все, якщо пожертвує собою. Але немає жодного виходу, як немає правил. У цієї гри своя, зла логіка[11]».

Джоан дає заклинання Енні для виклику духу дочки. Ця сцена має змусити глядача трохи заплутатися. Енні читає текст, думаючи, що це частина спіритичного сеансу, насправді це частина набагато темнішого ритуалу, запланованого її матір'ю та іншими сектантами. Енні повинна сама впустити у свій дім злого духу[11].

З самого народження душа Чарлі була замінена Пеймоном. Наступним, у кого вселився Пеймон, став Пітер. «Чарлі робить фігурки для того, щоб створити діораму, яка стане святилищем для Пеймона. Це також метафора того, що Пеймон робить із цією сім'єю. Якщо ви подивіться діораму, то побачите, що вони — обезголовлені фігурки, що схиляються до суті з головою голуба, з короною на голові, що дуже схоже на те, що показано в останній сцені фільму[11]».

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]
  • Продюсери: Бадді Патрік, Скотт Е. Честер, Бо Ферріс, Кевін Скотт Фрайкс, Джонатан Гарднер, Вільям Кей, Ларс Кнудсен, Райан Крестон, Джеффрі Пенман, Брендон Тамбуррі
  • Режисер: Арі Астер
  • Автор сценарію: Арі Астер
  • Оператор: Павло Погожельський
  • Композитор: Колін Стетсон

Виробництво

[ред. | ред. код]

Під час рекламної кампанії фільму режисер і сценарист Арі Астер говорив, що це не фільм жахів, а трагедія, яка перетворюється на кошмар[12] . Фільмами, які, за словами Астера, вплинули на нього при створенні картини, були « Дитина Розмарі», «Шепіт та крик», « А тепер не дивись», " Керрі ", « Звичайні люди»[13] . У 12-річному віці Арі Астер підслухав розмову батьків, в якій батько розповідав матері про те, як його глибоко вразив фільм Пітера Гріневея « Кухар, злодій, його дружина та її коханець». Астер вкрав касету з фільмом із відеопрокату та подивився стрічку. «Мене зачепило, наскільки штучним виглядає фільм — від операторської роботи до костюмів. У сухому залишку була неприкрита ненависть Ґрінуея до людства», — зізнався він пізніше[13] .

Грейс Юн про сценарій
«Я отримала сценарій від свого агента і, зрозуміло, він мені сподобався. Спочатку мене зачепило відчуття динаміки грецької трагедії, а потім почався справжній горор на всю котушку. Буквально були такі моменти, коли я читала і мені доводилося встати і зробити перерву, випити склянку води, увімкнути світло, але потім я поверталася, сідала, типу: „Окей, я пройду через це“».
Оригінальний текст (англ.)
I got the script from my agent and obviously loved it. I loved the Greek tragedy dynamic feeling of it in the beginning, and then how it just really went into full-gear horror. There were literally moments while I was reading [the script], where I had to stand up and take a break and get a glass of water, turn on some lights, and then come back, sit down, and be like, "Okay, I'm gonna get through it."

Арі Астер кілька років не міг знайти продюсерів для фільму і зібрати знімальну команду, яка його влаштовувала б[14] . Зйомки фільму розпочалися у лютому 2017 року в штаті Юта[15] . Художник-постановник Грейс Юн розповіла, що Арі Астер взяв її у фільм через те, що вона вже мала досвід роботи над фільмами " Я — початок " і " Перша реформатська церква " і вони не були фільмами жахів. Астер було важливо, щоб його картина не виглядала як типовий представник жанру жахів.

Екстер'єри будинку сім'ї Грехем та будинки на дереві були зняті в Солт-Лейк-Сіті, всі інтер'єри (включаючи обидві версії будинку на дереві) були збудовані з нуля на спеціальній сцені. Це було зроблено для того, щоб у потрібні моменти стіни можна було прибрати для зйомок на більшій відстані, створюючи видимість лялькового будиночка[16] . Створенням декорацій будинку займалася Грейс Юн під чітким наглядом режисера .

Початкова версія фільму тривала три години, але дистриб'ютор наполіг на скороченні фільму. У результаті вирізали тридцять сцен. За словами Астера, фільм зберіг початковий задум і нічого важливого при монтажі не втратив[17] . На DVD та BluRay режисерської версії фільму не буде[18] .

Реліз

[ред. | ред. код]

Вперше фільм був показаний на фестивалі " Санденс " 21 січня 2018 року. Відразу після цього на фільм з'явилися захоплені відгуки критиків, наприклад Thrillist писав: «Крики в залі були майже такими ж страшними, як те, що відбувалося на екрані», а Vanity Fair назвав фільм «страшною сенсацією Санденса»[19] . Офіційний трейлер фільму вийшов 30 січня 2018 року[20] .

У кінотеатрі Event Cinemas у передмісті Інналу, Австралія, перед початком сеансу дитячого фільму " Кролик Петрик ", показали трейлер «Реінкарнації». У залі було 40 дітей, батьки яких попросили кіномеханіка зупинити показ трейлера[21][22] .

Офіційним прокатником фільму в США виступила компанія A24, в Україні — MMD UA[23]. У широкий прокат фільм вийшов 7 червня 2018 року[7].

Прийом

[ред. | ред. код]

Касові збори

[ред. | ред. код]

«Реінкарнація» вийшла в прокат на 2964 екранах і показала найкращий старт серед усіх релізів незалежного дистриб'ютора A24, раніше найуспішнішим фільмом у цьому плані була " Відьма " Роберта Еггерса. За підсумками першого тижня прокату фільм зайняв четверте місце в бокс-офісі США після фільмів " Дедпул 2 " (14,1 млн. $), " Соло. Зоряні війни: Історії " (15,7 млн $) та «8 подруг Оушена» (41,6 млн $)[8]. Касові збори в Україні склали 623 657 грн.[23] або 664 077 грн.[24]

Реакція критиків

[ред. | ред. код]

Фільм «Спадковість» набув широкого визнання критиків. Агрегатор рецензій Rotten Tomatoes дав картині рейтинг у 89 %, ґрунтуючись на 358 оглядах, із середнім балом 8,3/10[25] . Агрегатор рецензій Metacritic дав їй 87 балів із 100 можливих на базі 49 рецензій[26] . Згідно з опитуваннями Cinemascore, глядачі дали фільму середню оцінку D+ за шкалою від A+ до F[27] . Практично всі критики зійшлися на думці з приводу чудово переданої похмурої, гнітючої атмосфери фільму і приголомшливої акторської гри Тоні Коллетт, можливо, найкращої в її кар'єрі[28] . Багато хто порівняв фільм з такими картинами, як « Екзорцист»[29][30], «Дитина Розмарі»[31] та " Відьма "[32] . Тижневик Time Out New York написав, що це «„Екзорцист“ нового покоління»[33] .

Журнал Forbes у рейтингу найкращих фільмів жахів, що вийшли у прокат 2018 року, на першому місці поставив саме фільм «Спадковість»[34].

За даними Rotten Tomatoes, фільм «Спадковість» посів друге місце (перше місце посіла стрічка « Тихе місце») у рейтингу найкращих фільмів жахів 2018[35] . За даними Metacritic, фільм очолив рейтинг (друге місце — " Тихе місце ") найкращих фільмів жахів 2018 року.[36]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  2. ↑ D'Alessandro, Anthony (10 червня 2018). ‘Ocean’s 8’ Steals Franchise Record With $41.5M Opening – Early Sunday Update. Deadline Hollywood. Penske Business Media. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 10 червня 2018.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ «A horror thriller filmed in Utah is among the additions to 2018 Sundance Film Festival lineup». Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  5. ↑ Hereditary. SXSW 2018 Schedule (англ.). Процитовано 16 червня 2018.
  6. ↑ Реинкарнация, 2018
  7. ↑ а б Кінопрем'єри тижня "Світ Юрського періоду 2" і "Спадковість". Дзеркало тижня. 7 червня 2018. Процитовано 2 червня 2022.
  8. ↑ а б Кассовые сборы США (8 - 10 июня 2018 года): Маленький рекорд "Реинкарнации" | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Процитовано 16 червня 2018.
  9. ↑ ‘Hereditary’ First Trailer: Sundance’s Most Horrifying Film is This Year’s ‘Babadook’ and ‘The Witch’. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  10. ↑ Sundance: Toni Collette’s Shattering ‘Hereditary’ Performance Deserves an Oscar Push. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  11. ↑ а б в Riley, Jenelle (11 червня 2018). ‘Hereditary’ Filmmaker Ari Aster Answers Burning Questions (Spoilers). Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  12. ↑ Fear, David (12 червня 2018). 'Hereditary': Inside the Making of a Modern Horror Classic. Rolling Stone. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  13. ↑ а б Watch ‘Hereditary,’ Then Watch These Movies. Film School Rejects (англ.). 11 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  14. ↑ Для съемок "Реинкарнации" построили целый дом | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Процитовано 16 червня 2018.
  15. ↑ Means, Sean P. (19 грудня 2017). A horror thriller filmed in Utah is among the additions to 2018 Sundance Film Festival lineup. The Salt Lake Tribune (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  16. ↑ Aster, Ari; Hammond, Caleb (6 червня 2018). How They Did It: Building Hereditary’s Haunted Houses From Scratch Was First-Time Helmer Ari Aster's Living Nightmare - MovieMaker Magazine. MovieMaker Magazine (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  17. ↑ Aaron Couch (8 червня 2018). 'Hereditary' Director Has Been Waiting Years for This Moment. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  18. ↑ r/movies - Hi, I’m Ari Aster, writer/director of HEREDITARY, AMA! (англ.). reddit. Процитовано 16 червня 2018.
  19. ↑ "Наследственность" стала страшной сенсацией "Сандэнса" | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Процитовано 16 червня 2018.
  20. ↑ Evans, Greg (30 січня 2018). ‘Hereditary’ Trailer: First Look At Ari Aster’s Horror Pic That Haunted Sundance. Deadline (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  21. ↑ Трейлер "Реинкарнации" случайно показали детям | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Процитовано 16 червня 2018.
  22. ↑ David Allan-Petale (26 квітня 2018). Cover your eyes kids: Perth families shown horror flick trailer (англ.). The Sydney Morning Herald. Процитовано 16 червня 2018.
  23. ↑ а б ФІЛЬМ СПАДКОВІСТЬ на kino-teatr.ua
  24. ↑ Спадковість на порталі КІНОАФІША
  25. ↑ Hereditary. Rotten Tomatoes (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  26. ↑ Hereditary. Metacritic. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  27. ↑ Hereditary Receives Shockingly Low D+ CinemaScore. ScreenRant (англ.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  28. ↑ Тони Коллетт психует в новом промо-видео "Реинкарнации" | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  29. ↑ Денис Салтыков (7 червня 2018). «Реинкарнация»: Низкий гул и нечто за спиной. RussoRosso (рос.). Процитовано 16 червня 2018.
  30. ↑ "Реинкарнация" — "Изгоняющий дьявола" нового поколения | Зона Ужасов. horrorzone.ru. Процитовано 16 червня 2018.
  31. ↑ Alex Rynk (11 червня 2018). Ребенок Энни. Vertigo.com.ua (рос.). Процитовано 16 червня 2018.
  32. ↑ Александр Аммосов (11 червня 2018). Реинкарнация — обзор на лучший (пока что) хоррор года. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 16 червня 2018.
  33. ↑ Hereditary. Time Out New York (англ.). Процитовано 16 червня 2018.
  34. ↑ Журнал Forbes склав рейтинг найкращих фільмів жахів, що вийшли у прокат 2018 року (ua) . Укрінформ. 2 листопада 2018. Процитовано 222-06-02.
  35. ↑ Best-Reviewed Horror Movies 2018 (англ.). Rotten Tomatoes. Процитовано 2 червня 2022.
  36. ↑ The Best Movies of 2018 (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019. [Архівовано 2019-01-16 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Станислав Луговой. ДРЕВО СМЕРТИ // Искусство кино : журнал. — 2019. — № 5 (23 декабря). — С. 161—168. — ISSN 0130-6405.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спадковість_(фільм)&oldid=43858575