Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Мадагаскарі — Вікіпедія
У список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі занесено 3 найменування (станом на 2017 рік). 19 липня 1983 року Мадагаскар ратифікував Конвенцію ЮНЕСКО про охорону свтіової культурної і природної спадщини[1], а перша мадагаскарська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі поповнювався у 2001 та 2007 роках.
З трьох об'єктів Світової спадщини на Мадагаскарі один є культурним (критерії iii, iv, vi), а два належать до природних (критерії vii-x). Один об'єкт (Цінжі-де-Бемараха) визнаний природним явищем виняткової краси й естетичної важливості (критерій vii). Один природний об'єкт (Вологі тропічні ліси Ацинанани) в 2010 році занесено до списку світової спадщини, що перебуває під загрозою. Шість заповідників з великою кількістю видів-ендеміків внесені в список через незаконні лісозаготівлі.
Четвертий об'єкт, колишній королівський палац Імеріни Рува у 1995 році, напередодні планованого занесення до списку Світової спадщини, згорів під час політичної демонстрації[2].
У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка ().
# | Зображення | Назва | Розташування | Опис | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() | Цінжі-де-Бемараха (фр. Réserve naturelle intégrale du Tsingy de Bemaraha) | Провінція Махадзанга | Вапнякове плато зі шпилями карстового походження — «кам'яним лісом», каньйон річки Манамболо. | — | 1990 | 494 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] | vii, x |
2 | Королівський пагорб Амбохіманга (фр. Colline royale d'Ambohimanga) | Провінція Антананаріву | Королівське місто, похоронний комплекс та ансамбль священних місць. | XVIII століття | 2001 | 950 [Архівовано 10 липня 2011 у WebCite] | iii, iv, vi | |
3 | ![]() | Вологі тропічні ліси Ацинанани (фр. Forêts humides de l'Atsinanana) | Східна частина острова | Збереглися рідкісні види тварин — 78 зі 123 видів безкрилих ссавців Мадагаскару, 72 з яких занесено до Червоного списку МСОП. Серед них, щонайменше, 25 видів лемурів. | — | 2007 | 1257 [Архівовано 19 травня 2020 у Wayback Machine.] | ix, x |
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, які запропоновано включити до Списку Світової спадщини. Станом на 2016 рік уряд Мадагаскару запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО 8 об'єктів. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
# | Зображення | Назва | Розташування | Опис | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | ![]() | Бетафо: рисовий та іригаційний ландшафт (фр. Paysage culturel rizicole et hydraulique de Betafo) | Провінція Антананаріву | Навколишній ландшафт Бетафо, столиці стародавнього королівства. Традиційні терасові рисові поля і зрошувальні системи. | XVII століття | 1997 | 947 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v |
2 | Королівська резиденція Цинджоариво (фр. Site et rova de Tsinjoarivo) | Провінція Антананаріву | 5 літніх дерев'яних палаців королеви Ранавалуни I, зразок традиційної архітектури країни. | 1834 | 1997 | 948 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | iii, vi | |
3 | ![]() | Махафалі (фр. Sud-Ouest malgache, pays Mahafaly) | Провінція Туліара | Південь Мадагаскару населений народом махафалі, відомим своїм традиційним господарством та поховальним мистецтвом. | — | 1997 | 949 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | - |
4 | ![]() | Скеля і печери Ісандара (фр. Falaise et grottes de l'Isandra) | Провінція Фіанаранцуа | Крута гранітна скеля. Деякі печери стали частиною укріпленого селища, населеного у XVII та XVIII століттях. | — | 1997 | 950 [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v |
5 | ![]() | Антонгона (фр. Antongona) | Провінція Антананаріву | Археологічні пам'ятники, що датуються між XVI і XVIII століттями. У 1980 році Міністерство культури відновило дві дерев'яні будівлі, де було облаштовано музей. | XVI століття | 1997 | 951 [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.] | iii, iv, v |
6 | ![]() | Спеціальний резерват Анйанахарібе-Суд: розширення вологих лісів Ацинанани (фр. Réserve spéciale d'Anjanaharibe-Sud (extension des forêts humides de l'Atsinanana)) | Провінція Анціранана | Природний заповідник, ділянка лісу площею 18,250 га (45,097 акрів). | — | 2008 | 5313 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ix, x |
7 | ![]() | Сухі ліси Андрефани (фр. Les forêts sèches de l'Andrefana) | Північна частина острова | Сухі ліси складаються з семи охоронюваних природних територій. На відміну від вологих лісів Ацінанани, вони розташовані в напівпосушливих екорегіонах і мають своєрідну, ендемічну та різноманітну фауну. | — | 2008 | 5314 [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ix, x |
8 | Верхнє місто Антананаріву (фр. La Haute Ville d’Antananarivo) | Антананаріву | Антананарі́ву (раніше — Тананарі́ве) — столиця Мадагаскару. Засноване у XVII ст. | XVII століття | 2016 | 6078 [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] | ii, v, vi |
- Список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО на Мадагаскарі [Архівовано 24 квітня 2011 у WebCite] (англ.)
- ↑ Ratified Conventions. UNESCO. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 25 січня 2016.(англ.)
- ↑ Commission of the European Communities. The ACP-EU Courier. 20 (156). March–April 1996.
![]() | Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії. |