Транспорт Мадагаскару — Вікіпедія

Транспорт Мадагаскару M:
Транспортна система Мадагаскару (англ.)
Транспортна система Мадагаскару (англ.)
Територія
Площа587,0 тис. км² (47-ме)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Маромокотро (2876 м)
Повітряний
Аеропортів83 (65-те)
Наземний
Автошляхів37,5 тис. км (92-ге)
Залізниць836 км (95-те)
Водний
Узбережжя4828 км
Головний портТуамасіна
Водних шляхів600 км (79-те)
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту і метеорології
Головаміністр Бенджаміна Рамарсель Рамананцоа

Транспорт Мадагаскару представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 587 041 км² (47-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 1580 км, зі сходу на захід — 580 км[2][3]. Географічне положення Мадагаскару дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою та Азією з Австралією через акваторію Індійського океану[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Мадагаскару

Загальна довжина автошляхів у Мадагаскарі, станом на 2010 рік, дорівнює 37 476 км, з яких 6 103 км із твердим покриттям і 31 373 км без нього (92-ге місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Мадагаскару та Номерні знаки Мадагаскару

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Мадагаскару

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 836 км (95-те місце у світі), з яких 836 км вузької 1000-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Мадагаскару

У країні, станом на 2013 рік, діє 83 аеропорти (65-те місце у світі), з них 26 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 57 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 6 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 16 (38);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (18)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 11 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 547 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 30,51 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Мадагаскар є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5R, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Мадагаскару мають літерний код ІКАО, що починається з — FM[1].

Див. також: Авіакомпанії Мадагаскару та Аеропорти Мадагаскару

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Мадагаскару

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Анцеранана (Дієго-Суарес), Махадзанга, Туамасіна, Туліара.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (152-ге місце у світі), з яких: суховантажів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 1 (невстановленої приналежності)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 600 км (79-те місце у світі)[1]. Використовується лише 432 км.

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Мадагаскару

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і метеорології. Станом на 25 серпня 2016 року міністерство в уряді Олів'є Солонандрасани Махафалі очолював Бенджаміна Рамарсель Рамананцоа[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Madagascar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Madagascar : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Мадагаскару
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Мадагаскару&oldid=33022027