Транспорт Панами — Вікіпедія

Транспорт Панами M:
Транспортна система Панами (англ.)
Транспортна система Панами (англ.)
Територія
Площа75,4 тис. км² (118-те)
Рельєфгористий
Найвища точкавулкан Бару (3475 м)
Повітряний
Аеропортів117 (49-те)
Наземний
Автошляхів15,1 тис. км (123-тє)
Залізниць77 км (129-те)
Водний
Узбережжя2490 км
Головний портБальбоа
Водних шляхів800 км (72-ге)
Трубопровідний
Трубопроводів128 км
Адміністрування
ОрганМіністерство громадських служб
Головаміністр Рамон Аросемена Креспа

Транспорт Панами представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 75 420 км² (118-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, видовжена в широтному напрямку у вигляді хвилі; максимальна дистанція з півночі на південь — 205 км, зі сходу на захід — 660 км[2][3]. Географічне положення Панами дозволяє країні контролювати важливий морський транспортний шлях між акваторіями Атлантичного і Тихого океанів (Панамський канал); та у майбутньому, після добудови шосе в Дар'єнському розриві, сухопутне сполучення між країнами Північної Америки, Месоамерики та країнами Південної Америки (Панамериканське шосе)[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Панами

Загальна довжина автошляхів у Панамі, станом на 2010 рік, дорівнює 15 137 км, з яких 6 351 км із твердим покриттям і 8 786 км без нього (122-ге місце у світі)[1].

  • Панамериканське шосе
    Панамериканське шосе
  • Карта Панамериканського шосе
    Карта Панамериканського шосе
  • Джунглі на місці Дар'єнського розриву
    Джунглі на місці Дар'єнського розриву
  • Дорожні знаки Панами
    Дорожні знаки Панами
  • Номерні знаки автомобілів Панами
    Номерні знаки автомобілів Панами
Див. також: Автошляхи Панами та Номерні знаки Панами

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Панами

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 77 км (129-те місце у світі), з яких 77 км стандартної 1435-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Панами

У країні, станом на 2013 рік, діє 117 аеропортів (49-те місце у світі), з них 57 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 60 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 20 (8);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 30 (51)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 103 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 12,0 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 121,57 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Панама є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HP, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Панами мають літерний код ІКАО, що починається з — MP[1].

Див. також: Авіакомпанії Панами та Аеропорти Панами

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Панами

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Бальбоа, Колон, Кристобаль. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Бальбоа — 3,23 млн, Колон — 2,39 млн, Мансанільйо — 2,39 млн контейнерів (TEU)[1].

  • Карта-схема Панамського каналу
    Карта-схема Панамського каналу
  • Порт Бальбоа
    Порт Бальбоа
  • Контейнерний термінал Колону
    Контейнерний термінал Колону

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 6413 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (1-ше місце у світі), з яких: ліхтеровозів — 1, балкерів — 2,525, суховантажів — 1,115, інших вантажних суден — 27, танкерів для хімічної продукції — 588, нафторудовозів — 1, контейнеровозів — 742, газовозів — 205, пасажирських суден — 42, вантажно-пасажирських суден — 51, нафтових танкерів — 545, рефрижераторів — 191, ролкерів — 87, спеціалізованих танкерів — 3, автовозів — 290[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 5157 (Албанії — 4, Аргентини — 5, Австралії — 4, Багамських Островів — 6, Бангладеш — 5, Бельгії — 1, Бермудських Островів — 27, Бразилії — 3, Болгарії — 6, М'янми — 3, Канади — 6, Чилі — 14, Китайської Народної Республіки — 534, Колумбії — 2, Хорватії — 2, Куби — 2, Кіпру — 5, Данії — 41, Еквадору — 3, Єгипту — 11, Фінляндії — 2, Франції — 7, Габону — 1, Німеччини — 24, Гібралтару — 1, Греції — 379, Гонконгу — 144, Індії — 24, Індонезії — 10, Ірану — 5, Ірландії — 1, Ізраїлю — 1, Італії — 25, Японії — 2372, Йорданії — 11, Кувейту — 12, Лівану — 2, Литви — 3, Люксембургу — 1, Малайзії — 12, Мальдівів — 2, Мальти — 2, Мексики — 5, Монако — 11, Нідерландів — 6, Нігерії — 6, Норвегії — 81, Оману — 10, Пакистану — 3, Перу — 9, Філіппінам — 5, Португалії — 10, Катару — 1, Румунії — 3, Російської Федерації — 49, Саудівської Аравії — 11, Сінгапуру — 92, Південної Кореї — 373, Іспанії — 30, Швеції — 2, Швейцарії — 15, Сирії — 34, Тайваню — 328, Танзанії — 2, Таїланду — 6, Туреччини — 62, Об'єднаних Арабських Еміратів — 83, Великої Британії — 37, України — 8, Сполучених Штатів Америки — 90, Венесуели — 13, В'єтнаму — 43, Ємену — 4); зареєстровані під прапорами інших країн — 1 (Гондурасу — 1)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 800 км (72-ге місце у світі)[1]. Панамський канал (82 км) сполучає Атлантичний і Тихий океани.

Трубопровідний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина нафтогонів в Панамі, станом на 2013 рік, становила 128 км[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Панами
  • У холі центрального автовокзалу Панами
    У холі центрального автовокзалу Панами

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерства їгромадських служб та справ Панамського каналу. Станом на 18 липня 2016 року міністерства в уряді Хуана Карлоса Варели очолювали Рамон Аросемена Креспа та Роберто Рой, відповідно[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Panama : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Panama : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Панами
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Панами&oldid=33022111