Транспорт Сенегалу — Вікіпедія

Транспорт Сенегалу
Транспортна система Сенегалу (англ.)
Територія
Площа	196,7 тис. км² (88-ме)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	безіменна висота (581 м)
Повітряний
Аеропортів	20 (136-те)
Наземний
Автошляхів	15,0 тис. км (124-те)
Залізниць	906 км (91-ше)
Водний
Узбережжя	531 км
Головний порт	Дакар
Водних шляхів	1,0 тис. км (64-те)
Найдовша річка	Сенегал ()
Трубопровідний
Трубопроводів	51 км
Адміністрування
Орган	галузеві міністерства

Транспорт Сенегалу представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 196 722 км² (88-ме місце у світі)^[1]. Форма території країни — підковоподібна, звернена дугою на схід, з напіванклавом території держави Гамбії всередині; максимальна дистанція з півночі на південь — 475 км, зі сходу на захід — 715 км^[2][3]. Географічне положення Сенегалу дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної та Північної Африки^[4].

Загальна довжина автошляхів у Сенегалі, станом на 2012 рік, дорівнює 15 000 км, з яких 5 300 км із твердим покриттям (7 км швидкісних автомагістралей) і 9 700 км без нього (125-те місце у світі)^[1].

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 906 км (91-ше місце у світі), з яких 906 км вузької 1000-мм колії^[1].

У країні, станом на 2013 рік, діє 20 аеропортів (136-те місце у світі), з них 9 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 11 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 6 (7);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (3);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано авіапідприємств, які оперують повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 115,4 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 3,1 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Сенегал є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 6V, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5][1]. Аеропорти Сенегалу мають літерний код ІКАО, що починається з — GO^[1].

Головний морський порт країни: Дакар.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (154-те місце у світі), з яких: вантажно-пасажирських суден — 1^[1].

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 1 000 км (64-те місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Сенегал, Салум і Касаманка.

Загальна довжина газогонів у Сенегалі, станом на 2013 рік, становила 43 км; продуктогонів — 8 км^[1].

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через окремі галузеві міністерства інфраструктури та наземного транспорту, риболовлі та морських справ і туризму та повітряного транспорту. Станом на 12 грудня 2014 року міністерства в уряді Мохаммеда Абдалли Бун Діонне очолювали Тьєрно Алассан, Гайдар ель-Алі і Умар Гей, відповідно^[6].

• Економіка Сенегалу

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

• (рос.) Сенегал // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 358.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Сенегалу

• Карти транспортної системи Сенегалу на Вікісховищі.
• Карти Сенегалу — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про Сенегал з часопису «Вокруг света».