Стенжаричі — Вікіпедія

село Стенжаричі
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Устилузька міська громада
Код КАТОТТГ UA07020210210063513 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Стенжаричі 
Основні дані
Засноване 1565
Населення 492
Площа 2,36 км²
Густота населення 208,47 осіб/км²
Поштовий індекс 44712
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°55′52″ пн. ш. 24°7′55″ сх. д. / 50.93111° пн. ш. 24.13194° сх. д. / 50.93111; 24.13194
Водойми річка Золотуха
Місцева влада
Карта
Стенжаричі. Карта розташування: Україна
Стенжаричі
Стенжаричі
Стенжаричі. Карта розташування: Волинська область
Стенжаричі
Стенжаричі
Мапа
Мапа

CMNS: Стенжаричі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стенжа́ричі — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 492 осіб.

В селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 3 торговельних заклади.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в задовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Золотуха.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1902 рік в селі була церква, смолярня, цегельня, 105 будинків зі 786 мешканцями[джерело?].

У 1906 році село Коритницької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 9. Дворів 104, мешканців 813[1].

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село входить до складу Польської Республіки.

У 1921—1939 рр. у Стенжаричах діяла підпільна організація КПЗУ.

Пам’ятник землякам (1972 рік)

За зв'язки жителів села з радянськими партизанами в роки німецько-радянської війни гітлерівці вбили 120 чоловік, 107-вивезли на каторжні роботи до Німеччини, зруйнували 95 житлових будинків.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 285 чоловіків та 336 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 484 особи.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
російська 0,61 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 липня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Стенжа́ричі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.164

Посилання

[ред. | ред. код]