Чорників — Вікіпедія
село Чорників | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Тер. громада | Устилузька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07020210260077245 |
Облікова картка | Чорників |
Основні дані | |
Засноване | 1885 |
Населення | 203 |
Площа | 0,8 км² |
Густота населення | 253,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44732 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°49′20″ пн. ш. 24°1′38″ сх. д. / 50.82222° пн. ш. 24.02722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 184 м |
Водойми | р. Ізівка |
Відстань до обласного центру | 104 км |
Відстань до районного центру | 21 км |
Найближча залізнична станція | Лудин |
Відстань до залізничної станції | 1 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Чо́рників — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області. Неподалік від села розташована станція Лудин, на якій працює пункт контролю на кордоні з Польщею Лудин — Грубешів. Засноване у 1885 році
Населення становить 203 особи. Кількість дворів (квартир) — 70. Із них 16 нових (після 1991 р.).
У селі працює початкова школа на 20 місць, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 телефонних номери, торговельний заклад. Діє Свято-Троїцька церква, зведена 1907 року (належить до УПЦ МП, кількість парафіян — 210 осіб).
В селі доступні такі телеканали: УТ-2, 1+1, Інтер, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», Радіо «Світязь», Радіо «Луцьк».
Село негазифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним 21 км (автошлях місцевого значення) та обласним центрами.
Мовознавець Ющук Іван Пилипович, уродженець цього села, вважає правильною ту назву, яка була раніше — Черників. Вона відповідає фонетичним законам української мови[джерело?].
У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.
У 1906 році село Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 17 верст, від волості 6. Дворів 73, мешканців 506[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 215 осіб, з яких 92 чоловіки та 123 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 202 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,51 % |
російська | 0,49 % |
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |